Девальвація дозволила Уряду звітувати про зменшення держборгу
Кабмін звітує про зменшення зовнішнього боргу на $ 3 млрд – до рівня $ 70 млрд. ГО «Публічний аудит» вирішила порівняти дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року. З’ясовані дані свідчать про те, що
Кабмін звітує про зменшення зовнішнього боргу на $ 3 млрд – до рівня $ 70 млрд. ГО «Публічний аудит» вирішила порівняти дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року. З’ясовані дані свідчать про те, що це відбулося насамперед за рахунок різниці обмінних курсів.
Станом на 31 січня минулого року внутрішній державний борг становив $ 31,242 млрд, або за тодішнім курсом майже 258 млрд грн. Уже за рік він зменшився у валюті до $ 23,162 млрд. Здавалося б, відбулось зменшення боргу? Насправді ні. Внутрішній борг у гривні наразі становить понад 487 млрд грн, що вдвічі більше, ніж у 2014 році. Причина, власне, зрозуміла – різниця курсів гривні. Так, рік тому сума боргу розраховувалася за курсом 7,99 грн за долар, у квітні цього року – близько 21 грн за долар.
Крім того, для управління державним боргом Уряду була на руку девальвація гривні (cтаном на 31 січня 2014 за валютою боргу підлягали погашенню 237,8 млрд гривень, а на 31 березня 2015 (розширені відомості на момент підготовки матеріалі Міністерством фінансів України не оприлюднені) — в гривні підлягали погашенню вже 443 млрд): гривневі борги було можливо погашати меншою валютною ціною, оскільки допомога міжнародних фінансових донорів надходила виключно СПЗ або валюті, які можна було конвертувати за курсом 12–16 грн за долар. Підтвердженням цього слугують дані щодо структури державного боргу за валютою погашення: за рік та 4 місяці державний борг в іноземній валюті підвищився на $ 9,7 млрд (уніфікований показник, який включає в себе також інші стійкі валюти).
У світлі цього постає питання про реструктуризацію зовнішньої заборгованості. Повертати кредитні кошти потрібно у валюті, невідворотною цього року є подальша девальвація, обумовлена необхідністю збільшення гривневої маси в обігу. Зараз гривні просто не вистачає для забезпечення нормального товарообігу. І це зрозуміло, адже в минулому році інфляція сягнула 25%, в цьому – перевалить за 50%. Вартість товарів та послуг за останній рік підвищилася вдвічі, а то й утричі, а тому, відповідно, й для розрахунків за ними потрібно як мінімум вдвічі більше гривні..
Невідворотним процесом при таких показниках інфляції є подальше знецінення гривні – як наслідок, валюта навіть при всіх обмежувальних заходах та ручному управлінні НБУ буде дорожчати, що значно ускладнить можливість виконання зовнішніх платежів та призведе до недотримання й зриву фінансових нормативів, які є передумовою для отримання подальших траншів.
Якщо на цьому тижні Уряд прийме рішення про припинення задоволення вимог кредиторів зі сплати купонного доходу і не сплатить їх, це фактично означатиме для України технічний дефолт.
Офіційні дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2010 року та початок 2014 року

Офіційні дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року

- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 707
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 595
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 213
- Реформа "турботи" 178
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35735
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11571
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10894
-
У Німеччині хочуть видалити ШІ-застосунок DeepSeek з App Store і Google Play
Бізнес 9963
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5914