Париж. Післямова
За 72 години бомбардувань після терактів в Парижі за даними НУО Syrian Observatory for Human Rights знищили аж 33 джихадисти. Тому про те, яку зброю потрібно вибирати, і як не наступати на граблі.
’’Більшеучасті, більше демократії, більшевідкритості’’,- сказав прем’єр-міністрНорвегії після терактів 2011 року.
’’Цеатака на нашу свободу’’, - сказав ФрансуаОлланд після терактів 13го листопада,повторивши меседж Буша-молодшого 9/11,забувши згадати про рівність і братерство.
Внезалежності від контексту, місця, часу,масштабів тероризм це виклик суспільству.Виклик відкритому суспільству, якетерористи і їх ідеологи хочуть зробитизакритим руками ж демократично обранихнами правителів, посіяти війну іненависть. Тероризм не має кордонів.Тероризм це атака на демократичніідеали, вільне суспільство, кожен членякого вправі вибирати свій шлях,можливість мати і користуватися правамиі свободами, бути членом суспільстварівних, в незалежності від походженнячи релігії.
Тероризмзавжди будується на страху. Страху, якийвін сіє в суспільстві і страху, який вінпороджує серед еліт. Тероризм прагнепосіяти хаос через відчуття ненавистіодин до одного, злоби, несправедливості,в момент, коли все частіше ставлятьсяпід питання європейські ідеали, в час,коли нема єдності в демократичномутаборі, коли накладаються одна на однукризи економічна, ідентичності, соціальна,інституційна, міграційна, екологічнав решті-решт (30 листопада в Парижі маєрозпочатися кліматична конференціяООН).
Замістьтого, щоб шукати рішення в боротьбі зтероризмом в ідеалах Республіки, Олландз ентузіазмом прийняв запрошення довійни кинуте терористами і заговоривпро конституційні зміни - французькийаналог USAPatriotAct. Чи очікували цього терористи? Так, вонихотіли декларації війни від Франції, івони її отримали, хотіли більше насильства— отримали. Для такої держави як Франціяпитання відправки бомбардувальників вирішується за декілька хвилин, але вборотьбі з тероризмом це радше символ:’’Ось дивіться, ми можемо’’, а неінструмент перемоги.
Військовіоперації - це засіб, який держави повиннівикористовувати, але тоді, коли в них єчіткий ворог. Війна проти тероризму, асаме цей вислів вживають світові лідери,не може бути виграна. За всю сучаснуісторію такої боротьби з тероризмом,починаючи від Афганістану, західнідемократії не отримали жодної перемоги.Покинувши Ірак в 2011 році Антитерористичнакоаліція залишила після себе владнийвакуум, який і дав можливість утворитисяі окріпнути ДАЕШу (ISIS). ДАЕШ зміг закороткий час мобілізувати більше людей,ніж Аль-Каїда за 15 років, тому можна несумніватися, що якщо лідери ДАЕШ будутьзнищені бомбардуваннями на їх місцеприйдуть інші, а кількість бажаючихвчинити теракти зросте в рази.
Можнабомбити хоч кожен день, але в цій війніце терористи, хто вибирає таймінг,зробивши напад вони вичікуватимуть, чизакручуватимуться гайки, чи сіятиметьсяненависть, чи зростатиме страх.
Першоюзброєю проти тероризму є не бомбардувальники,а солідарність, єдність, наявністьполітичної стратегії, розуміння, щоробити після бомбардувань. ПроблемаЗаходу в тому, що в них ніколи не булодовгострокової стратегії боротьби зтероризмом. Так, вони здатні організовуватиточкові бомбардування, проводити великівійськові операції, але відрубавши однуголову, дають можливітсь вирости двом.
Іцих довготривалих рішень не буде, покизахідний світ вестиме політику подвійнихстандартів. Франція продовжуватимезагравати з диктатором північної Африки,Америку влаштовуватиме все в Перськійзатоці, допоки там процвітає економічнийлібералізм, уникатимуть вирішенняпитання Палестини, ігноруватимутьбажання Туреччини стати членом ЄС,підіграватимуть Ердогану, а ще Туніс,Алжир, Лівія, Єгипет...
Поки міграційна політика буде будуватисяна колоніальній ідеї ’’асиміляції’’,яка насправді більше розділяє суспільстваніж об’єднує, поки мусульман делікатноі не дуже відштовхуватимуть від участів державних справах, даючи їм відчути,що вони не належать до французькоїнації, доти цивілізований світпрограватиме.
Врешті-решт побороти тероризм повинніне бомбардувальники, а суспільство.
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 19050
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 18882
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6254
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3403
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2329