Я готовий привезти в Україну перше авто на водні
Водневі авто - вже не фантастика, а реальність. Схожі на електрокари - вони більш екологічні та ефективні.
Водневі авто – вже не фантастика, а реальність. Схожі на електрокари – вони більш екологічні та ефективні. Водень виділяє в 3 рази більше енергії, ніж бензин, при цьому викидає у навколишнє середовище звичайну воду. А ось з електрокарами проблема: строк дій акумуляторів обмежений, виробництво — недешеве, а утилізація — дуже дорога. Заправляти водневі авто, на відміну від електромобілів, потрібно не 5 годин, а лише якихось 5 хвилин.Тому електромашинам в бампер дихають автомобілі на водні. Аби показати це, я готовий привезти перший такий автомобіль в Україну вже у 2020-ому році. Через 30 років у світі настане ера водню. І Україна має бути до цього готова.
Потрібно зрозуміти нові для нас технології та розрахувати витрати. І діяти треба швидко. Саме тому українська делегація їде на цьогорічну промислову виставку в Ганновер. Адже рано чи пізно перехід на водень вимушені будуть зробити всі. А у виграші залишаться ті, хто буде першим. Тому інші країни так «поспішають» з розбудовою водневих проектів, але всі карти на стіл не викладають.
У світі вже є траси, оснащені водневими автостанціями. На перони Німеччини прибувають водневі поїзди. В японських домівках встановлюють водневі електрогенератори. А водневі авто вже запускають у серійне виробництво. Цього року компанія Toyota планує випустити 15000 таких авто. Вже заявлені розробки Hyundai, BMW та Mercedes. Варто зазначити: водневі авто вже зараз за ціною, як Tesla. А це тільки старт.
Цьогоріч тільки в Німеччині побудують ще 65 водневих автозаправних станцій. Якими вони будуть – подивимось в Ганновері. Адже технології крокують вперед. Деякі водневі АЗС тепер більше нагадують міні-виробництва, ніж автозаправні станції. У жовтні минулого року я був на презентації австрійської АЗС Fronius, яка працює завдяки сонячній енергетиці. Принцип роботи наступний: сонячний дах над станцією виробляє електроенергію, яка потрапляє в гідролізер для виділення водню. А воднем заправлятимуть автівки.
Україна все ще може бути серед перших. Наша кінцева мета: імпортувати якомога менше складових частин обладнання та технологій, використовуючи свої розробки. У виробництві водню є дві основні проблеми, над вирішеннями яких працюють науковці, в тому числі і українські: як на етапі виробництва водню витрачати якомога менше електроенергії, та отримувати якомога більше водню; і як на етапі перетворення водню в електроенергію зробити так, щоб витрачати якомога менше водню, а отримували якомога більше електроенергії.
Український Інститут відновлюваної енергетики був співавтором першого в Данії проекту, який об'єднав вітрову електростанцію та гідролізер; і сьогодні саме цей науковий інститут разом із Українською Водневою Радою займається вирішенням проблем впровадження водню в Україні, розробляє програму розвитку галузі, так звану, «дорожню карту».
Водень в Україні вже виробляють: його використовують в металургії для часткової заміни природного газу та для виробництва добрив. Єдине, чого не вистачає, – спеціальних технологій, які б розширили можливості водню в енергетиці. Треба розуміти: водень не такий вже далекий від нас, як здається на перший погляд.
Впевнений, що в найближче десятиріччя в Україні вже буде 100 водневих автозаправних станцій. Та розпочинати потрібно саме зараз: з першої АЗС, з перших десяти водневих авто вже через рік.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13552
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5196
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5057
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4813
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4145