Огляд інтернет сторінок у судовому засіданні
В Україні, як і у всьому світі, інтернет став не тільки засобом спілкування, а і місцем де з кожним днем з‘являється все більше інтернет видань, у яких найбільш прогресивні прошарки населення отримують необхідну їм інформацію.
В Україні, як і у всьому світі, інтернет став не тільки засобом спілкування, а і місцем де з кожним днем з‘являється все більше інтернет видань, у яких найбільш прогресивні прошарки населення отримують необхідну їм інформацію.
В зв‘язку із цим, все частіше доказами в судових справах є саме інформація, що розміщена в мережі інтернет на тих чи інших інтернет ресурсах. Найбільш частіше це стосується судових спорів про стягнення моральної шкоди або захисту честі та гідності фізичної або юридичної особи.
Як відомо, веб-сторінка - це сукупність файлів, розміщених на певному сервері (серверах). У цих файлах міститься інформація, доступ до якої має змогу одержати будь-який інтернет-користувач, перейшовши за відповідною адресою в браузері. Таким чином, надати в якості доказів веб-сторінки до суду в їх первинному (оригінальному) вигляді у Позивача немає можливості.
В багатьох випадках доцільно звернутись до суду з заявою про забезпечення доказів, шляхом огляду судом доказів за їх місцезнаходженням, а саме огляду веб-сторінок на яких розміщена така інформація. Таку можливість нам надають норми ЦПК України.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням.
Відповідно до ст.134 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази.
Відповідно до ст. 140 ЦПК України речові та письмові докази, які не можна доставити в суд, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Отже, якщо доказом у справі є інформація, що знаходиться у мережі інтернет, зацікавлена сторона має право звернутись до суду з заявою, у якій зазначити які саме сторінки необхідно оглянути (чітко зазначивши їх веб-адресу) та зазначити доказом чого є інформація що міститься на цих сторінках. До заяви доцільно додати роздруківку зазначених веб-сторінок.
Звертаю Вашу увагу на необхідність сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів. Розмір судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір» та станом на день написання цієї статті - 01.03.2017р. становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу для юридичної особи та 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу для фізичної особи.
Відповідно до ст.135 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається судом протягом п'яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою. Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою суду. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 701
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 590
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 193
- Реформа "турботи" 178
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 112
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35715
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11552
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10867
-
У Німеччині хочуть видалити ШІ-застосунок DeepSeek з App Store і Google Play
Бізнес 9953
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5890