Труднощі та завдання на шляху до відновлення освітньої інфраструктури України
Минулого тижня відбувся форум «Війна & Освіта. Як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи», організований колегами з БФ SavED.
Ситуація зі станом закладів освіти в найбільш постраждалих регіонах України – жахлива. Суттєвих пошкоджень зазнали навчальні заклади Харківської, Миколаївської, Херсонської, Донецької, Луганської, Чернігівської, Київської областей.
За даними, наданими МОН в Україні на лютий 2023 року, пошкоджено 3152 навчальний заклад, 440 – повністю зруйновано, майже половина з них – загальноосвітні школи.
Вже зараз актуальною є розробка та впровадження програм для відновлення освіти на післявоєнній території, а також надання необхідної підтримки для відновлення очного навчального процесу, щоб не допустити негативних довгострокових наслідків для суспільства.
Першим кроком відновлення очної освіти є відновлення фізичної інфраструктури шкіл, садочків та університетів, які були пошкоджені під час війни. Але наразі безпекова ситуація в деяких регіонах взагалі не дозволяє почати відбудову навчальних закладів, а на звільнених територіях критичним залишається питання з розміновуванням шкіл та прилеглих територій. Саме на цьому питанні варто зробити акцент.
На звільнених територіях велика загроза залишається від:
- Різноманітних видів протипіхотних та протитранспортних мін;
- Боєприпасів, які не розірвалися: гранати, ракети, артилерійські снаряди, бомби, касетні боєприпаси та запали;
- Замінованих пасток, замаскованих, наприклад, як пакунок з їжею, годинник або іграшка. Міни-пастки можуть бути встановлені в будь-якому місці й виглядати як звичайний побутовий предмет.
Наразі мінна небезпека - це форма терору, яка буде залишатися з нами на довгі роки. Тому критично важливою є безпека учнів та працівників закладів освіти. Це може включати регулярні роботи з розмінування, встановлення безпечних умов навчання та коригування планів дій у разі надзвичайних ситуацій.
Хочу наголосити на важливості впровадження обов'язкових програм навчання мінної безпеки для дітей, оскільки діти є однією з найбільш вразливих груп населення від мінної загрози. Позитивною новиною є те, що на державному рівні вже напрацьована певна інформаційна база для зменшення ризиків поранення чи загибелі дітей. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з Міністерством освіти і науки України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та Міністерством внутрішніх справ України запустили вебсайт «Все про мінну безпеку» для батьків, вчителів та дітей. https://bezpeka.info/
Навчання дітей мінної безпеки має включати:
1. Правила поведінки в місцях, де може бути мінна загроза. Наприклад, не можна підіймати ніякі предмети, які вони знайшли на землі, а також не можна виходити за межі відомої території.
2. Використання візуальних матеріалів: малюнків, картинок та відео, щоб допомогти дітям краще зрозуміти те, що вони мають робити, щоб уникнути мінних небезпек.
3. Пояснення, як розпізнати мінні поля та місця, де можуть бути мінні пастки. Це може допомогти уникнути небезпеки.
4. Огляд реальних ситуацій, щоб показати дітям, які наслідки може мати ігнорування правил мінної безпеки та які кроки можна зробити, щоб уникнути небезпеки.
5. Вправи та симуляції небезпечних ситуацій для відпрацювання дій.
Плануючи звільнення 100% території України, ми маємо розуміти, що нас чекає довготривалий процес відродження, в тому числі в галузі освіти. І головним питанням буде – безпека дітей та молоді у закладах освіти.
Поділіться, які ви бачите шляхи розв'язання даної проблеми?
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 721
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 633
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 281
- Реформа "турботи" 235
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11610
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6544
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4222
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3371
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2021