Законодавці готуються скасувати покарання за зберігання та виготовлення зброї
До Кримінального Кодексу України пропонуються зміни. Статті про незаконне поводження зі зброєю можуть декриміналізувати.
З Кримінального Кодексу може зникнути стаття 263 (про незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) та стаття 263-1 (про незаконне виготовлення, переробку чи ремонт вогнепальної зброї, виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв).
За такі статті зараз карають позбавленням волі на термін від 3 до 7 років. Проте, в планах законотворців декриміналізувати ці статті. В парламенті вже зареєстрований відповідний проєкт закону №11073.
На передодні обговорення цієї ініціативи – варто розібратися, що пропонується, які норми можуть діяти після змін та який вплив на питання безпеки це має загалом.
На початку потрібно розібратися, навіщо в цілому потрібна декриміналізація цих статей? Тут маємо звернутися до судової практики, адже саме вона яскраво демонструє наскільки застаріла стаття 263 КК. Дуже багато суддів не карають людей за незаконне поводження зі зброєю, бо зараз просто немає відповідного закону. Цілком логічно, що покарання відбувається лише тоді, коли зброя стала знаряддям певного злочину. Зараз загалом склалася парадоксальна для юристів ситуація – коли стаття 263 КК посилається на закон, якого не існує.
На практиці це виглядає так – ви зберігаєте вдома трофейний пістолет, який, наприклад, знайшли після окупації вашого населеного пункту. З якихось особистих причин ви вирішили зберігати цю зброю. Так от, якщо у вас цю зброю знайдуть правоохоронці, вас будуть звинувачувати, що ви порушили відсутній закон та запевняти, що вам загрожує ув’язнення.
З іншого боку існує проблема з формальною законністю діяльності людей, які займаються постачанням елементів для FPV-дронів. В чинних нормах виходить так, що люди працюють постійно ризикуючи, що їх притягнуть за статтею 263 КК, адже бойові дрони мають вибухонебезпечні речовини. Фактично, в будь-який момент, ці люди ходять під загрозою того, що їх можуть притягнути до відповідальності, адже дрони – це саме зброя. Тож, ми маємо законодавчо врегулювати, як надалі правоохоронним органам та експертам кваліфікувати такі речі.
Трохи інша ситуація по статті 263-1 ККУ. Ця стаття відносно молода в Кримінальному кодексі та з’явилася у 2012 році для того, щоб контролювати потенційних виробників зброї. Зрозуміло, що під час дії воєнного стану така норма повністю неактуальна та потребує змін.
"Вилучення ст. 263-1 Кримінального кодексу України, яка була додана за часів президентства Януковича, стане сигналом для розвитку зброярського підприємництва та належної конкуренції, без остраху бути притягнутим до відповідальності фактично за допомогу Збройним Силам України", - зазначають ініціатори законопроєкту.
Насамкінець потрібно нагадати, що питання регулювання поводження зі зброєю – це багаторічна дискусія не тільки в українському суспільстві. Зрозуміло, що в умовах активної фази збройного конфлікту – не на часі теоретизувати, коли мова йде про захист держави, проте останні роки лунає багато побоювань у суспільства, громадських діячів та експертів в тому, що по закінченню воєнних дій, ми стикнемося з величезною проблемою. Кількість зброї – це багатокомпонентна проблема, в якій має бути чітке законодавче регулювання та розуміння, як це має виглядати в мирному житті.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 15836
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5559
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4016
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3354
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2235