Карантин: які права обмежуються та за що нас може заарештувати поліція?
З метою припинення поширення пандемії в країні, як і в більшості держав Європи, запроваджено жорсткі правила та посилено відповідальність за порушення правил та заборон.
Отже, за порушення правил карантину встановлено таку відповідальність:
- адміністративну відповідальність, передбачену ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення правил щодо карантину людей) у розмірі штрафу від 17 000 до 34 000 грн для громадян, від 34 000 до 170 000 грн – на посадових осіб;
- кримінальна відповідальність за ст. 325 Кримінального кодексу України (Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням): якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - штраф від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк; якщо такі дії спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
Для арешту мають бути визначені законом підстави
Відповідно до статті 29 Конституції України ви маєте право на свободу та особисту недоторканість.
Ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає, що адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.
За порушення правил карантину адміністративний арешт не передбачений
Згідно ст. 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення в деяких випадках може бути застосоване адміністративне затримання, наприклад, якщо відсутній документ, який встановлює особу, що вчинила адміністративне правопорушення.
Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.
Затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більше трьох годин
За ст. 60 Кримінального кодексу України арешт також є видом покарання, яке застосовується за вироком суду.
Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців. Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті. Арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.
Ст. 325 Кримінального кодексу України (Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням) прямо вказує, що одним із видів покарання за ч. 1 цієї статті є саме арешт на строк до шести місяців.
- "No clear vision, no future". Без чёткого видения – у Украины нет будущего Вільям Задорський 15:21
- Податки для українських біженців у Європі: реальність, ризики та можливості Дмитро Зенкін вчора о 17:48
- Інвестиції в українську нерухомість: можливості та виклики Сергій Дзіс вчора о 17:35
- Відшкодування шкоди від терористичних актів: чи реально отримати компенсацію від держави? Світлана Приймак вчора о 15:34
- Самотність, яка нищить Людмила Євсєєнко вчора о 14:17
- На що насправді здатен ретинол Вікторія Жоль вчора о 11:26
- Хто повинен платити за судову експертизу у сфері інтелектуальної власності? Сергій Барбашин вчора о 11:18
- Бізнес-ризики та кризові ситуації – 2025: виклики, загрози і стратегії виживання Ігор Шевцов вчора о 11:13
- Як ринок програмних фіскалізаторів змінює економіку України Андрій Сухов 10.02.2025 14:51
- Принцип "легітимних очікувань": зміст та застосування в судовій практиці України Леся Дубчак 10.02.2025 14:50
- Як інфляція змінює вартість електроенергії та газу у світі: аналітика та перспективи Ростислав Никітенко 10.02.2025 10:42
- Як залишатися мотивованим, коли все йде не так? Катерина Мілютенко 10.02.2025 03:06
- Обзор изменений в налоговом законодательстве для ФЛП с 2025 года Віра Тарасенко 09.02.2025 21:40
- Персональні дані пацієнта в маркетингу: зміни Анастасія Полтавцева 09.02.2025 16:01
- Нехтування сигналу "Повітряна тривога" суддями і прокурорами - під час ракетних атак Лариса Криворучко 09.02.2025 00:21
-
Проєкт з будівництва склозаводу в Київській області за 240 млн євро отримав інвестняню
Бізнес 3723
-
Індія відмовляється приймати нафту від підсанкційного російського виробника
Бізнес 2093
-
Рада ухвалила вкрай рідкісне рішення – відправити законопроєкт на всенародне обговорення
Бізнес 1900
-
Трамп скасував тимчасове звільнення України від мит на імпорт сталі та виробів з неї
Бізнес 1871
-
Ризики чи можливості. Як український бізнес реагує на заяву Трампа щодо корисних копалин
Бізнес 1628