Релокація бізнесу: Державна підтримка та досвід компаній
Для підтримки бізнесу в перші місяці війни уряд запустив програму релокації і на сьогодні за її допомогою вдалося перевезти 772 підприємства та зберегти понад 35 тисяч робочих місць.
Після 24 лютого 2022 року українська економіка зазнала значних втрат. Щоб підтримати бізнес та зберегти виробничі потужності, які знаходилися на території бойових дій, Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) ухвалив Постанову №305 від 17.03.2022 р. та регламентував безоплатне перевезення майна вітчизняних установ та організацій. А вже розпорядженням КМУ №246-р від 25.03.2022р. було сформовано план невідкладних заходів щодо переміщення виробництв з територій, де ведуться бойові дії та/або є загроза бойових дій, на безпечну територію.
Програма релокації має дійсно прості умови участі: бізнесам потрібно заповнити заявку, яку розглядають від 1 до 5 днів, вказавши необхідні запити щодо транспортування виробництва, розміщення працівників, приміщення тощо. За програмою релокації вже вдалося перевезти 772 підприємства та зберегти понад 35 тисяч робочих місць.
Ми поспілкувались з представниками компаній, які переїхали в більш безпечні регіони України, та дізнались, як вони почуваються на новому місці, яку допомогу вони отримали від держави, чи вдалося їм перезапустити свої виробництва та продовжувати надавати послуги.
Релокація з Сєверодонецька до Дніпра: знання та напрацьовані бази дозволяють продовжувати вести бізнес
Представник виробничого сектору, директор ТОВ «Східна хімічна компанія» Жан Кисіль розповів, що питання релокації далося важко, оскільки ринок для їх галузі здавався незрозумілим та нестабільним. Тому рішення ухвалювалось в останню чергу, коли вже не було часу для міркувань. Залишалися до травня в Сєверодонецьку, бо, як і всі мешканці Луганщини, вірили в швидку перемогу. Найважче було зробити перший крок – знайти людину, яка б погодилася, не зважаючи на всі ризики, поїхати в гарячу точку та забрати обладнання. Вдалося забрати не все: сировину та готову продукцію, найліквідніші товари та матеріали. Обладнання вивезли частково за програмою релокації, яка компенсувала та покрила деякі витрати, а органи влади м.Дніпра відгукнулись на проблему щодо розміщення засобів виробництва та допомогли з пошуком грантової підтримки.
Наразі компанія намагається відновлювати зв’язок зі старими клієнтами та напрацьовує клієнтську базу, а в Дніпропетровській області вбачає нові можливості для розвитку.
Релокація з Міста-героя Бахмута до Черкащини: будемо працювати та відбудовувати Україну!
Вже не перша релокація від російської агресії для ТОВ «Завод «Діалог». Ще в 2014 році вони переїхали з Донецька до Бахмута, а в 2022 тікали від повномасштабного вторгнення росії. Завдяки партнерам у м. Кривий Ріг, які дозволили скористатися своїми майданчиками для виробництва, першочергово вивезли туди кольоровий метал. Під час евакуації обладнання на блокпостах необхідно було надати всі документи та договори, що підтверджували власність компанії та виключали можливість мародерства. Адміністрація м.Бахмута активно сприяла різними інструментами та допомагала в релокації: направляла офіційні запити до відповідних органів, оперативно вирішувала всі нагальні потреби щодо житла працівників та виробничих площ в інших регіонах. Завод вже працює на новій локації, але через брак енергопостачання не може відновити виробництво на повну потужність. Готовим продуктом на заводі є тролейбусні дроти, матеріали для залізничного ремонту двигунів, дроти для трансформаторів. Компанія сподівається долучитися до відбудови енергетичного сектору України, а також розраховує на гнучку кредитну підтримку від держави для участі в тендерах.
Коли релокація неможлива: складні часи для бізнесу Duty Free
У той час, як західні ЗМІ в лютому 2022 року поширювали новини про ймовірне вторгнення з боку росії, деякі наші бізнеси планували масштабування та відкриття нових представництв саме 24 лютого минулого року. На превеликий жаль, доступ до стратегічних об’єктів, на яких знаходились магазини, було втрачено ще в перші дні війни. «Продукція компанії «Travel Retail» ввозилась за регулювання Державної митної служби України та Фонду державного майна України, без акцизного збору та нарахування ПДВ, що обмежує можливість переміщення по території країни без додаткового погодження»,- зазначила власниця компанії Юлія Тимошенко. Але бізнес, який залишився на деяких пропускних пунктах, продовжує працювати. Це дозволяє компанії підтримувати комунікацію з постачальниками та популяризувати українську продукцію на прилавках діючих магазинів Duty Free. Для цього вузькому сектору вкрай важливе закінчення бойових дій та відбудова інфраструктурних об’єктів. Всупереч складній ситуації, їм вдається за допомогою міцних зв’язків залучати підтримку та іноземну допомогу для ЗСУ.
Зважаючи на надихаючі історії та незламність, яку демонструють українці день за днем, Європейська Бізнес Асоціація, у свою чергу, анонсувала ініціативу для залучення інвестування в проєкти майже всіх областей України – Investment Map of Ukraine. Такий крок є надважливим для підтримки економічного фронту та майбутнього відновлення країни, бо надає потенційним вкладникам інформацію щодо актуальних бізнес-можливостей в різних галузях, а також сприяє поширенню української комерції в міжнародній спільноті.
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 722
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 633
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 281
- Реформа "турботи" 235
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11610
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6553
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4237
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3417
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2022