Звернення до Президента
Публікую звернення до Президента України стосовно нещодавно прийнятого Закону «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Закликаю колег підтримати і направити аналогічні звернення.
Президенту України?
В.Ф.ЯНУКОВИЧУ
вул. Банкова, 11,?м.Київ, 01220
Шановний панеПрезиденте!
20 грудня 2001 року ВерховноюРадою України прийнято Закон «Про граничний розмір компенсації витрат направову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (законопроект 8393від 15.04.2011), який має набрати чинності з 1 січня 2012 року.
Інформацію про фактприйняття закону розміщено на офіційному сайті парламенту http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=40168
Відповідно дозазначеного закону, при розрахунку розміру відшкодування витрат на правовудопомогу береться до уваги лише час участі особи, яка надавала правову допомогу,у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовимзасіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Однак правова допомогагромадянам і юридичним особам в судах у жодному разі вищевказаним необмежується.
Відповідно до правової позиціїКонституційного Суду України, висловленої у Рішенні у справі про право направову допомогу (N 23-рп/2009, 30.09.2009), правова допомога єбагатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включатиконсультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг,здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захиствід обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежитьвід волі особи, яка бажає її отримати.
КонституційнийСуд України також зазначив, що право на правову допомогу - це гарантованадержавою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах,визначених нею, незалежно від характеру правовідносин.
Процесуальні закони України відносять витрати на правовудопомогу до судових витрат, що підлягають розподілу відповідно до результатівпроцесу.
Такий підхід є абсолютно справедливим, адже сторона,змушена звернутися за судовим захистом своїх законних прав та інтересів,апріорі потрапляє у програшне становище. Витрати на правову допомогу у судовомупроцесі фактично являють собою матеріальну шкоду, що завдається стороні,позиція якої є правомірною (а це з’ясовується лише по завершенні процесу). Саметому ці витрати підлягають справедливому відшкодуванню, що і передбаченозаконодавцем у процесуальних кодексах. Адже у випадку, коли обумовленінеобхідністю участі у судовому процесі витрати сторони, дії якої визнаніправомірними, залишаться невідшкодованими, конституційне право на судовийзахист в жодному разі не можна вважати належним чином реалізованим.
Прийнятий Верховною Радою України Закон «Про граничнийрозмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративнихсправах» несправедливо обмежує відшкодування витрат сторони, що “вигралапроцесс”, на правову допомогу. Адже абсолютно невідшкодованими залишаютьсявитрати на консультації, роз'яснення, складенняпозовів і звернень, довідок, заяв, скарг, що є абсолютно необхідними у будь-якомусудовому процесі.
Таким чином, прийнятий закон фактично працюєна інтереси правопорушників і заохочує правопорушення, перекладаючи тягар оплати правової допомоги на осіб, щодіяли правомірно.
З огляду навищенаведене, прошу застосувати право вето щодо Закону «Про граничний розміркомпенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»(законопроект 8393 від 15.04.2011).
Керуючий партнер
адвокат, к.ю.н. І.В.Головань
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік вчора о 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко вчора о 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова вчора о 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 274
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 215
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 95
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 93
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 64
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 38520
-
Втрати врожаю пшениці в Україні сягають до 100%. Аграрії звернулись до Шмигаля по допомогу
Бізнес 25664
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
22605
-
Множинне громадянство – спроба закріпити за українцями статус глобальної нації
Думка 18329
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 15279