Країна має "прогодувати" українських агробаронів
Податкова політика
Пригадую фразу одного з нардепів-аграріїв, яку вважаю однією з найбільш епічних сучасної української історії, проголошену у 90-ті роки минулого століття з трибуни Верховної Ради: “Українська держава має прогодувати своє село!” Це було сказано у контексті чергового списання боргів та вимагання додаткових пільг для аграрних підприємств. Показово, що коли вже за часів прем'єрства Ющенка припинилися всі ці ігри зі списанням боргів, наданням пільг для них та контролем за цінами на аграрну продукцію, аграрний сектор почав бурхливо розвиватися, генеруючи мільярдні прибутки та появу в Україні аграрних мільярдерів та мультимільйонерів.
Вкотре згадав ту фразу, подивившись оприлюднений список 200 компаній — найбільших платників податків в Україні у 2020 році.
На перших ролях компанії з видобування нафти та газу, їхнього транспортування, виробництва нафтопродуктів, виробники тютюнових виробів (з перших 12 вони займають 4,5,6 і 12 місце), виробники електроенергії та металургійної продукції, телекомунікаційні компанії. Але ось цікаво, агробаронів — доларових мільярдерів та мультимільйонерів — у нас чимало, до речі, певною мірою, завдячуючи блокуванню права на купівлю-продаж сільгоспземель, а серед 200 найбільших платників податків тільки декілька агрокомпаній, причому, лише у другій частині цього списку. Часи змінилися, “червоних” директорів колгоспів та радгоспів у парламенті вже давно немає, а аграрне лобі у Верховній Раді залишається найбільш потужним та впливовим. Чого варте нещодавнє рішення, яке передбачає зниження до 14 відсотків ставки ПДВ на виробництво аграрної сировини, чого немає ніде в світі. В деяких країнах знижують ставку ПДВ на певні соціальні продукти харчування, але не на агросировину.
Причому, рішення, які ухвалюються в інтересах сировинних аграрних компаній, призводять до все більшого перетворення Україну у суто сировину державу, з деградуючою переробною промисловістю, з низьким рівнем доданої вартості. Відповідно — з меншим рівнем зарплат найманих працівників та незначних сплачених податків до держбюджету.
Тобто, ми на новому витку розвитку економіки України знову прийшли до ситуації, коли вся країна має “прогодувати” наших агробаронів. До речі, незважаючи на їхні статки та вплив на економічну політику в державі, їх ніхто “олігархами” не називає.
Платять податки, формуючи джерела надходження коштів до державного та місцевих бюджетів — одні виробники товарів та послуг, а збагачуються, купуючи собі літаки, яхти, маєтки в Україні та закордоном — зовсім інші.
Ну і зараз “слуги народу”, не приховуючи, хочуть “подоїти” малий та середній бізнес та заробітчан, а ось діяльність в інтересах аграрного лобі — то святе.
Це цілком відображає справжній рівень професіоналізму, компетентності, корумпованості та цинізму сьогоднішніх “слуг народу”.
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 724
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 640
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 288
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11613
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6703
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4645
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4032
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 2841