Торгівельна нерухомість столиці – знести неможливо відремонтувати
Проблематика застарілих ТРЦ та як зміниться комфорт інфраструктури спальних районів
Як відомо у Києві припадає більше ніж 550 м.кв. торговельних площ у розрахунку на кожні 1000 мешканців. І це є найбільшим показником по країні. У інших містах показники такі: Дніпро – 330, Одеса – 430, Харків – 255, Львів – 310, Чернігів – 200 м.кв. на 1000 осіб. У країнах Європи ситуація значно краща, для прикладу Німеччина – 1500, Франція – 1400 м.кв. на 1000 осіб.
Начебто очевидно, що Україна має беззаперечний потенціал до будівництва торгівельних площ. Що автоматично веде до поліпшення якості життя та отримання сучасної інфраструктури для шопігну, доступу до центрів побуту, місць розваг та тематичних видів дозвілля, адже сучасний ТРЦ – це багатофункціональний організм комерційної нерухомості міста.
Однак, на даний час є очевидним тенденція до модернізації, реконструкції та реновації морально і фізично застарілих ТРЦ. Нажаль не завжди перебудова ТРЦ – це благо для мешканців прилеглих житлових масивів міста.
Для прикладу, у Оболонському р-ні є 2 ТРЦ: Перший «Метрополіс» на вул. Маршала Малиновського та другий «Полярний» на Полярній вулиці. Перший піддався модернізації зі збільшенням площ для торгівлі, розваг та побутових послуг. Другий заплановано під знесення (магазини вже отримали повідомлення про вивільнення орендованих площ до кінця жовтня поточного року) та будівництво на його місці п’яти багатоповерхівок. Доречі, мешканці Мінського масиву вже створили електронну петицію щодо спасіння торгового центру. У першому випадку мешканці отримають розвиток інфраструктури у модерновому вигляді. У другому випадку мешканці отримають знищення інфраструктури, ущільнення мешканців на одиницю площі, навантаження на автошляхи та додаткові проблеми з паркуванням власного автотранспорту.
Якщо декілька років мешканці спальних районів, що проживали у житловому фонді побудованого за радянських часів оберігали паркові зони, сквери та дитячі майданчики від ущільнення забудови, то сьогодні у зоні ризику опинилися торговельно-розважальні центри 20-ти річного терміну експлуатації.
На фоні того, що жодна із анонсованих програм «магазин біля дому» не мала свого розвитку, а питання розміщення МАФів до цього часу є проблемним у місті, знищення, а не модернізація невеликих ТРЦ посеред житлової забудови призведе до погіршення якості життя мешканців прилеглих житлових масивів. Нажаль, постійне ущільнення житлової забудови міста без розвитку транспортної інфраструктури призводить до щоденного та систематичного колапсу на автошляхах міста.
Згідно даних TomTom, Київ займає 7 місце у світі за завантаженням автошляхів. Будівництво 25-ти поверхових будинків замість зруйнованих торговельно-розважальних центрів призводить до локальних заторів, які у свою чергу складаються у постійні затори всього міста в цілому. Необхідно зауважити, що більшість житлових комплексів, які будуються, не передбачають будівництва шкіл, як максимум – це розвиваючий дошкільний центр розвитку дітей.
Як прогноз на майбутні 3-5 років – збільшення кількості випадків протистоянь мешканців та власників ТРЦ, які заплановані під знесення. Зі сторони мешканців боротьба за прилеглий сервіс та збереження існуючої щільності проживання, зі сторони девелопера – швидкі гроші з продажу житлової нерухомості. Цікаво лише одне: як дане питання буде регулювати Генеральний план столиці (якщо його таки затвердять) і яка буде позиція ДІАМ, яка має контролювати дотримання законних норм у сфері будівництва.
- Між пафосом і прозрінням: коли Захід перестає вірити Дана Ярова 10:49
- 16 ключових змін до КПК в результаті прийняття законопроєкту №12414 Денис Терещенко 09:52
- Туреччина – ключ України до ринків Глобального Півдня Олена Широкова вчора о 19:11
- Открытое письмо экспертного сообщества: эпикриз системных проблем Вільям Задорський вчора о 18:38
- Дослідження родоводу: як сімейна історія формує нас сьогодні Олександр Карташов вчора о 15:19
- Чи відбудуться зміни у підході європейських інвесторів після URE в Римі? Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:47
- Майно з вироком на плечах: філософія "віндикаційного імунітету" Світлана Приймак вчора о 12:49
- Непрограмні вимоги Євген Магда вчора о 11:36
- Тінь всередині нас: як інтегрувати неприйняті сторони й знайти свою цілісність Наталія Солянікова вчора о 09:36
- Що означає вступ України до ОЕСР для держави та бізнесу Антоніна Прудко 22.07.2025 12:33
- Реформаторам треба допомагати, а не саджати за ґрати Олександр Місюра 22.07.2025 12:12
- Контрафакт і "чорний" імпорт: як ПРРО стає щитом для чесного бізнесу Андрій Сухов 22.07.2025 11:44
- Чому підтримка ЛГБТК+ спільноти має значення для роботодавців і команд Євгенія Лугановська 22.07.2025 09:37
- 19 випадків, коли рішення на загальних зборах учасників ТОВ приймається лише одноголосно Костянтин Рибачковський 22.07.2025 02:23
- Як уникнути юридичних ризиків під час автоматизації? Олександр Вернигора 21.07.2025 17:14
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 814
- Чи збільшать допомогу при народженні дитини 402
- Реформаторам треба допомагати, а не саджати за ґрати 372
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 287
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 240
-
На одному з найстаріших родовищ солі в Україні готуються відновити видобуток
Бізнес 34052
-
Reuters: BYD перенесе основне виробництво в Європі з Угорщини в Туреччину
Бізнес 10948
-
Reuters: Контрацептиви на $10 млн, закуплені USAID для бідних країн, спалять
Бізнес 5255
-
Як AI змінює підхід до аналізу ризиків та законодавства: досвід LIGA360
Новини компаній 4180
-
Дубайський холдинг продав частку у російській РуссНєфті через три місяці після придбання
Бізнес 3287