Що робити власникам іноземних компаній у 2023 році?
Щоб допомогти орієнтуватись ми зосередилися на ключових аспектах Правил КІК, релевантних для підприємців вже сьогодні.
Війна змінила життя не тільки пересічних українців, але і вітчизняного бізнесу. Потреби у зміні ланцюгів постачання та збуту, перепрофілювання бізнесів та зміни у законодавстві як України, так і багатьох європейських держав, спонукають підприємців перебудовувати свої міжнародні бізнес-структури. При цьому бенефіціарам, окрім суто бізнес-потреб, варто не забувати і про податкові аспекти – серед іншого, правила щодо контрольованих іноземних компаній («Правила КІК»), які тільки нещодавно запрацювали в Україні. Щоб допомогти орієнтуватись у цих «незвіданих водах», ми зосередилися на ключових аспектах Правил КІК, релевантних для підприємців вже сьогодні.
Визначення КІК та їх контролерів
Перше, що потрібно перевірити «потенційному» контролеру КІК, його/її статус податкового резидента, адже Правила КІК поширюються лише на податкових резидентів України. У цьому зв’язку не варто зводити аналіз резидентського статусу до формули «громадянин України = податковий резидент» - водночас, неправильно стверджувати і про те, що проживаючи більшу частину року за кордоном, українець автоматично втрачає свій статус резидента. Питання резидентства складніше, його потрібно аналізувати, враховуючи всі життєві обставини особи, на основі як вітчизняного, так і міжнародного права.
Щоб визнаватись контролером КІК, податковий резидент України має:
- володіти часткою більше ніж 50% у іноземній юридичній особі; або
- володіти часткою у 25 і більше відсотків у іноземній юридичній особі, якщо сумарно з іншими податковими резидентами, розмір частки становить 50 і більше відсотків (мінімальний розмір частки для цілей цього пункту починаючи з 2024 року зменшиться з 25% до 10%).
Водночас, не тільки формально-юридичний контроль може призводити до появи у особи КІК, адже альтернативною підставою для визнання контролером є здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою. У разі підозри щодо наявності такого контролю над КІК, особі треба звернутись до критеріїв фактичного контролю, окреслених у Податковому кодексі України.
Обов’язки контролера КІК – повідомлення
Визнання контролером КІК призводить до виникнення у фізичної особи цілого ряду обов’язків. Першим зазначимо про обов’язок подання повідомлень про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях, що є актуальним для контролерів вже з початку 2022 року. Важливо відмітити, що цей обов’язок є безумовним та не залежить від розміру компанії, її фінансових показників чи юрисдикції реєстрації. Іншими словами, навіть якщо прибуток КІК не підлягає оподаткуванню в Україні, контролер не звільняється від обов’язку повідомляти про зміну порядку своєї участі у такій КІК. У цьому зв’язку нагадуємо, що санкція за неподання Повідомлення є досить суворою – до контролера може бути застосований штраф у розмірі близько 805 тисяч гривень.
Обов’язки контролера КІК – звіт про КІК
Основною частиною звітності КІК є власне Звіт про КІК, що подається щорічно, разом із річною декларацією про майновий стан і доходи. Водночас, законодавство передбачає, що подання першого Звіту про КІК можна відстрочити – Звіти за 2022 та 2023 рік податкові роки можна подати разом, у 2024 році.
До Звіту обов’язково додаються копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку за звітний рік. Ми рекомендуємо також надавати контролюючим органам аудиторський висновок, що підтверджує фінансові результати контрольованої іноземної компанії, оскільки згідно з нормами Податкового кодексу, такий аудиторський висновок є достатнім документом, на основі якого визначається прибуток контрольованої іноземної компанії, а його подання не потребує подальшого надання додаткових документів для підтвердження прибутку КІК. Готувати фінансову звітність за 2022 рік та замовляти аудиторський висновок є сенс вже зараз.
Важливо відмітити, що обов’язок подання Звіту про КІК так само є безумовним. Іншими словами, такий Звіт подається щодо усіх контрольованих іноземних компаній, навіть, якщо компанія, наприклад, не веде діяльність або є збитковою. Водночас, законодавство передбачає перелік критеріїв, під час виконання яких прибуток КІК не підлягає оподаткуванню в Україні.
За порушення правил подання Звіту та оподаткування КІК передбачено сувору відповідальність – за неподання звіту про КІК може загрожувати штраф у розмірі близько 270 тисяч гривень, за невідображення відомостей про КІК у Звіті застосовується штраф до 3% від доходів КІК або 25% від прибутку КІК (більша з сум), проте максимальна сума такого штрафу не може перевищувати близько 2,7 млн гривень.
Обов’язки контролера КІК – декларування дивідендів
У разі ж, якщо бенефіціар отримував від своєї контрольованої іноземної компанії дивіденди, такий дохід підлягає оподаткуванню в Україні вже зараз шляхом подання річної декларації про майновий стан і доходи до 30 квітня 2023 року.
Варто пам’ятати, що Податковий кодекс покладає на контролерів КІК чимало безумовних зобов’язань, які необхідно виконувати щодо усіх іноземних контрольованих компаній, не зважаючи на їх розмір, характер діяльності тощо. Варто також зважати на очікуване вже у найближчому майбутньому повноцінне приєднання України до автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS.
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова вчора о 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель вчора о 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко вчора о 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 05.06.2025 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 05.06.2025 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 476
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 295
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 110
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 95
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства 61
-
Україна не капітулюватиме заради забаганок Трампа, а Росія не готова відповзати
Думка 46069
-
Учені наполягають: Каховське водосховище необхідно відновити
Бізнес 25009
-
"Шквал" проти "Блискавки". Як Dassault Rafale може потіснити F-35
Технології 22610
-
"Це не буде справедливістю". Україна обурена виплатою інвесторам 3 млрд євро з активів РФ
Фінанси 16011
-
Маск проти Трампа: перепалка у Twitter, натяки на педофілію та мільярдні втрати за день
13176