Там, де померла емпатія, проросла лють
Свідчення не лише особистої втрати, а й зміни ментального коду цілого покоління, яке змушене було перестати відчувати, щоб мати сили боротися.
Моя емпатія вмерла давно.
Вона вмерла в пологовому будинку Маріуполя. Вона вмерла разом з горем жінок, які після деокупації Бучі робили аборти.
Вона вмерла на руїнах будинків в Дніпрі, Харкові, Сумах, Одеси та Києва.
Вона вмерла на завалах Охматдиту. Вона вмирала на похованнях друзів. Вона вмирала кожної ночі під час обстрілів.
Вона вмирала з 2014 року.
Поступово, повільно, страждаючи.
Але вона вмерла.
І я навіть забула місце, де я її поховала.
На її місці, бо природа не любить порожнечі, народилась та виросла ідеально відшліфована, відкалібрована, відпрацьована, удосконалена, раціоналізована, усвідомлена лють.
Вона набула таких масштабів та таких форм, що інколи мені самій буває страшно. Вона росте кожного разу, коли відбуваються обстріли.
Кожного разу коли я бачу фото та відео зруйнованих життів та доль.
Вона зростає, поширюється, проникає в кожну клітину мого тіла та починає змінювати моє ДНК.
Це дивне переродження, бо до подій 2014-го року я була пацифісткою, а зараз в мене одне бажання — взяти в руки зброю.
Мені не шкода жодної людини в країні 404, будь-якого віку. Не шкода, взагалі. Так, я може й безсердечна, але і цього мені не шкода.
Мені дуже хочеться, щоб там зникли всі форми життя, навіть віруси та бактерії.
Ні, мені не шкода.
Мені шкода, що вони досі не зникли.
А ось коли вони зникнуть, може бути, а може й ні, я згадаю, де я поховала свою емпатію. Відкопаю її. Вдягну біле довге плаття, розпущу коси та сяду на березі того самого мертвого океану, слухати шум хвиль. І подумаю про те, щоб знову стати пацифісткою, але до того перевірю чи заряджений мій автомат.
Господи, ти ображаєшся?
Вибач, я також.
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік вчора о 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко вчора о 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова вчора о 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 266
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 212
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 95
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 85
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 61
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 38452
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
21766
-
Втрати врожаю пшениці в Україні сягають до 100%. Аграрії звернулись до Шмигаля по допомогу
Бізнес 20982
-
Множинне громадянство – спроба закріпити за українцями статус глобальної нації
Думка 17531
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 15018