Затримання Луценка – останній сигнал для опозиції!

Луценка затримала «Альфа» під час прогулянки біля свого будинку. Я переконаний, що Юрій не збирався переховуватись або тікати від слідства. Але «вони» вирішили зробити показове затримання в стилі «маски-шоу».

Давно стало очевидним, що влада відкрито оголосила опозиції війну на знищення. Безпідставне, грубе затримання Юрія Луценка - це черговий акт поліцейського свавілля та залякування всіх, хто сумнівався в радикальності правлячого режиму. Це останній сигнал для опозиції, щоб відкинути власні амбіції, зняти свої «шапки Мономаха» і негайно об'єднатися.

Вважаю, що головною метою такого об'єднання повинна стати спільна координація дій та зусиль для створення Загальнонаціонального Фронту (Руху) боротьби проти узурпації влади і знищення свободи і демократії в Україні.

Адже слідом за Луценком, можуть заарештувати Юлію Тимошенко, що відкриє шлях владі для репресій проти власного народу і надалі призведе до встановлення «кримінальної монархії» і тоталітаризму в країні. Саме тому я вважаю, що судовий процес над Тимошенко, а тепер і Луценком, має бути відкритим. Найстрашніше те, що завтра під гумовими кийками і чоботами може опинитися будь-який громадянин України.

Кажуть, «засуджені» об'єднуються за п'ять хвилин до розстрілу. Упевнений, що цей час настав. Влада винесла вирок всім, хто думає не «по-їхньому». І парламентська, і позапарламентська опозиції зобов'язані захищатися разом, не дивлячись на відмінності в поглядах, тому що по одному нас «переламають». Сьогодні справа вже не в персоналіях - ні в Луценку і ні в Тимошенко. Сьогодні на кону питання безпеки держави, питання майбутнього України, майбутнього наших дітей.

Переконаний, якщо парламентська опозиція не зробить висновки з усього того, що відбувається, найближчим часом, відповідальність за захист українського суспільства від владного свавілля повинні будуть взяти на себе опозиційні позапарламентські політичні сили і громадянські рухи.  
            P.S.: Не дивлячись на події останніх днів, я залишаюся оптимістом, бо переконаний, що нікому не вдасться зламати волелюбний дух українського народу. Адже кожен з нас сьогодні має усвідомити важливість власної громадянської позиції. Тому я не закликаю захищати конкретно Луценка або Тимошенко. Лише зрозуміти, що від кожного з нас залежить, якою буде наша країна в майбутньому, де будуть жити наші діти та онуки.

З моїми тезами можна погоджуватися чи ні. До будь-якої Вашої думки я ставлюся з повагою. Головне, щоб кожен з нас сьогодні зробив власний свідомий вибір - якщо не публічний, то, принаймні, у своєму серці. Тоді, повірте, ми зможемо щось змінити.