Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти росії"
"Це сталося!" — перша думка, коли відкриваєш 501-сторінковий документ
9 липня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) опублікував без перебільшення титанічне рішення у справі «Україна та Нідерланди проти росії». Майже десять років чекання, десятки томів доказів, сотні годин свідчень — і одностайний вердикт: росія відповідальна за системні порушення прав людини на Донбасі з 2014 року та за збиття рейсу MH17.
Здавалося б, ми й так знали, хто несе відповідальність. Але міжнародне судове рішення — це вже не публіцистика й не дипломатичні заяви; це юридичний факт. І факт цей важливий не лише для заголовків, а й для майбутніх судів, компенсацій і репарацій.
Загалом судді Європейського суду з прав людини винесли рішення у чотирьох справах, порушених Києвом та Нідерландами, в яких Москву звинувачують у злочинах в Україні, скоєних понад десять років тому.
Серед них вбивства, тортури, зґвалтування та руйнування цивільної інфраструктури, а також викрадення українських дітей.
Що саме визнав Суд — коротко й без канцеляриту:
MH17: Росія відповідає за смерть 298 пасажирів і перешкоджання розслідуванню трагедії.
Право на життя порушено щодо тисяч українців — убивства, обстріли, удари по цивільній інфраструктурі.
Катування, сексуальне насильство, викрадення дітей, утиски журналістів та релігійних громад — усе це Суд визнав системною практикою під контролем Кремля.
Ефективний контроль: Москва керувала й забезпечувала «ДНР/ЛНР» зброєю, командуванням і грошима.
росія уже назвала вердикт «нікчемним» — це прогнозовано. Але міжнародне право живе довго. Це рішення колись здавалося неможливим — і от у 2025-му ми читаємо офіційне «винна». Отже, колесо правосуддя крутиться, хай і повільно.
Суд наголосив: дії росії в Україні — безпрецедентні в історії Ради Європи, а зневага до прав людини, державності України й міжнародного правопорядку становить загрозу миру в Європі.
У жодному з попередніх справ не було настільки одностайного засудження дій держави-відповідача міжнародною спільнотою.
І ще одна, дуже важлива деталь, яку не можна оминути. Менш ніж місяць тому — 25 червня 2025 р. — Володимир Зеленський і Генсек Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії. Тобто міжнародного суду, покликаного притягнути до відповідальності найвище керівництво росії саме за рішення почати війну проти України.
Як це працюватиме? Трибунал матиме юрисдикцію над «особами, які несуть найбільшу відповідальність» — перекладаючи з юридичної на людську, мова про тих, хто віддавав накази, а не лише виконував їх. Ініціатива доповнить розслідування Міжнародного кримінального суду, який уже видав ордери на арешт Путіна й інших фігурантів, але не може судити їх за злочин агресії (у Римському статуті на це є обмеження).
Тож, поки ЄСПЛ детально описує наслідки російської агресії для людей, майбутній трибунал зосередиться на першопричині — самому рішенні розв’язати війну. І в цьому сенсі вердикт Суду — це тільки перший акт: далі буде сцена, де підсудними стануть ті, чиї підписи або слово породили всі інші злочини.
Право має довгу пам’ять. Історичне рішення ЄСПЛ уже зафіксувало факти, а трибунал покликаний дати їм кінцеву оцінку й імена.
Іноді здається, що щоденні обстріли перекреслюють будь-які судові перемоги. Але насправді право працює як довга пам’ять: воно збирає уламки й складає їх у вирок. Сьогодні ЄСПЛ став голосом, а завтра — завдяки нашим зусиллям — цей голос буде підсилений вироком трибуналу, санкціями й реальними виплатами жертвам.
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 223
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 144
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 92
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 78
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 67430
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 8470
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 7842
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 4804
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4064