Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти росії"
"Це сталося!" — перша думка, коли відкриваєш 501-сторінковий документ
9 липня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) опублікував без перебільшення титанічне рішення у справі «Україна та Нідерланди проти росії». Майже десять років чекання, десятки томів доказів, сотні годин свідчень — і одностайний вердикт: росія відповідальна за системні порушення прав людини на Донбасі з 2014 року та за збиття рейсу MH17.
Здавалося б, ми й так знали, хто несе відповідальність. Але міжнародне судове рішення — це вже не публіцистика й не дипломатичні заяви; це юридичний факт. І факт цей важливий не лише для заголовків, а й для майбутніх судів, компенсацій і репарацій.
Загалом судді Європейського суду з прав людини винесли рішення у чотирьох справах, порушених Києвом та Нідерландами, в яких Москву звинувачують у злочинах в Україні, скоєних понад десять років тому.
Серед них вбивства, тортури, зґвалтування та руйнування цивільної інфраструктури, а також викрадення українських дітей.
Що саме визнав Суд — коротко й без канцеляриту:
MH17: Росія відповідає за смерть 298 пасажирів і перешкоджання розслідуванню трагедії.
Право на життя порушено щодо тисяч українців — убивства, обстріли, удари по цивільній інфраструктурі.
Катування, сексуальне насильство, викрадення дітей, утиски журналістів та релігійних громад — усе це Суд визнав системною практикою під контролем Кремля.
Ефективний контроль: Москва керувала й забезпечувала «ДНР/ЛНР» зброєю, командуванням і грошима.
росія уже назвала вердикт «нікчемним» — це прогнозовано. Але міжнародне право живе довго. Це рішення колись здавалося неможливим — і от у 2025-му ми читаємо офіційне «винна». Отже, колесо правосуддя крутиться, хай і повільно.
Суд наголосив: дії росії в Україні — безпрецедентні в історії Ради Європи, а зневага до прав людини, державності України й міжнародного правопорядку становить загрозу миру в Європі.
У жодному з попередніх справ не було настільки одностайного засудження дій держави-відповідача міжнародною спільнотою.
І ще одна, дуже важлива деталь, яку не можна оминути. Менш ніж місяць тому — 25 червня 2025 р. — Володимир Зеленський і Генсек Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії. Тобто міжнародного суду, покликаного притягнути до відповідальності найвище керівництво росії саме за рішення почати війну проти України.
Як це працюватиме? Трибунал матиме юрисдикцію над «особами, які несуть найбільшу відповідальність» — перекладаючи з юридичної на людську, мова про тих, хто віддавав накази, а не лише виконував їх. Ініціатива доповнить розслідування Міжнародного кримінального суду, який уже видав ордери на арешт Путіна й інших фігурантів, але не може судити їх за злочин агресії (у Римському статуті на це є обмеження).
Тож, поки ЄСПЛ детально описує наслідки російської агресії для людей, майбутній трибунал зосередиться на першопричині — самому рішенні розв’язати війну. І в цьому сенсі вердикт Суду — це тільки перший акт: далі буде сцена, де підсудними стануть ті, чиї підписи або слово породили всі інші злочини.
Право має довгу пам’ять. Історичне рішення ЄСПЛ уже зафіксувало факти, а трибунал покликаний дати їм кінцеву оцінку й імена.
Іноді здається, що щоденні обстріли перекреслюють будь-які судові перемоги. Але насправді право працює як довга пам’ять: воно збирає уламки й складає їх у вирок. Сьогодні ЄСПЛ став голосом, а завтра — завдяки нашим зусиллям — цей голос буде підсилений вироком трибуналу, санкціями й реальними виплатами жертвам.
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний вчора о 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 775
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 693
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 649
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 232
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 89
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 60197
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 10573
-
Honda змінила культовий логотип – нова "H" з’явиться з 2027 року
Технології 6828
-
Аналітики запропонували інший поріг ПДВ для ФОП – 6 млн грн замість 1 млн
Фінанси 5613
-
У Дніпрі почали заживлювати багатоповерхівки напряму від генераторів – відео
Бізнес 2176
