3526 млрд грн збитків довкіллю: як притягнути агресора до відповідальності?
Право людини на чисте, безпечне та здорове довкілля має стати невід’ємною частиною європейського правового простору та бути визнаним на міжнародному рівні.
Це стало ключовою темою парламентського семінару “Роль національних парламентів у захисті права на чисте, безпечне та здорове довкілля”, що відбувся в парламенті Нідерландів за участі представників Постійної делегації України у Парламентській асамблеї Ради Європи.
Для України це питання не теорії, а виживання. Війна спричинила екологічну катастрофу безпрецедентних масштабів. За 1090 днів широкомасштабного вторгнення зафіксовано 7569 подій, що спричинили шкоду довкіллю. Загальні нараховані збитки становлять 3526,6 млрд грн, з яких:
- 1207,3 млрд грн – засмічення земель та забруднення ґрунтів;
- 776,7 млрд грн – шкода від забруднення повітря, зокрема 139 млрд грн – через горіння нафтопродуктів та 631,6 млрд грн – від лісових пожеж;
- 93,0 млрд грн – забруднення та засмічення водних об’єктів і морських вод;
- 1449,5 млрд грн – шкода природно-заповідному фонду.
Крім того, викиди парникових газів, спричинені війною, оцінюються у 180 млн тонн СО2. Потенційні викиди через реконструкцію зруйнованої інфраструктури можуть сягнути ще 54,7 млн тонн СО2.
Екологічна безпека є одним із десяти ключових пунктів Формули миру Президента України Володимира Зеленського. Війна спричинила безпрецедентне забруднення, руйнування екосистем та знищення біологічних видів не лише на території України, але й у регіональному та глобальному масштабах. Завдання шкоди довкіллю заборонено міжнародним кримінальним правом, а отже, агресор має нести відповідальність за спричинену екологічну катастрофу.
Міжнародне співтовариство може підтримувати Україну у таких напрямках екологічної безпеки:
- Оцінка шкоди
- Притягнення до відповідальності
- Відновлення та реконструкція
Окремим фокусом для обговорення із нашими партнерами стали дискусії щодо зміцнення міжнародних механізмів відповідальності за екологічні та воєнні злочини. Ми формуємо юридичне підґрунтя, яке дозволить притягувати до відповідальності за екологічні злочини, скоєні внаслідок збройних конфліктів не лише в Україні, а також роль екологічних судових процесів у формуванні політичних рішень.
Висновок після зустрічей із парламентарями та з Другим віцепрезидентом Палати представників Генеральних Штатів Королівства Нідерланди Томом ван дер Лі, короткий: необхідно посилення правових механізмів для притягнення до відповідальності за екологічні злочини та визнання екологічної безпеки ключовим пріоритетом європейської політики.
Екологічна справедливість має бути пріоритетом не лише в мирний час, а й у періоди конфліктів. Відбудова України повинна ґрунтуватися на принципах сталого розвитку та збереження природних ресурсів. За оцінкою Світового банку, для відновлення системи зрошення, дренажу та гідротехнічних споруд знадобиться щонайменше 7,71 млрд євро.
Окупація Чорнобильської зони тривала 35 днів, що спричинило 3,2 млрд грн прямих збитків, а шкода, завдана Каховською греблею, оцінюється у 146,4 млрд грн. Підтоплення та зневоднення торкнулися 64 000 га лісу, а під загрозою знищення опинилися 160 територій Смарагдової мережі.
Питання екологічної безпеки сьогодні виходить за межі національних кордонів і стає загальноєвропейським викликом. Саме тому міжнародна співпраця та ефективні правові механізми є запорукою екологічної стійкості та сталого розвитку майбутнього покоління.
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв вчора о 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський вчора о 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 24.04.2025 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 24.04.2025 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 159
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 140
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 107
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 104
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 95
-
У Вашингтоні вже розуміють, що не зможуть лише самотужки домогтися миру
Думка 13603
-
А що ж Україна — де її винагорода за жертви і героїчний спротив
Думка 10300
-
По грошах їх пізнаєте їх: аналіз "гробових" виплат натякає на масштаби втрат РФ
Думка 8968
-
Гормональні підказки після 30: коли втома, дратівливість і зайва вага — це не випадковість
Життя 7682
-
Марина Порошенко звернулась до суду для поділу майна з Петром Порошенком
Бізнес 6075