Злочини проти довкілля
Які екологічні загрози несе російсько-українська війна та як держава фіксує злочини проти довкілля?
Систематичні бойові дії, мінування, масові обстріли, ракетні удари, радіаційне зараження, забруднення повітря, засмічення територій, незахоронені чи стихійно захороненні тіла та інші варварські дії росіян спричинили неминучі екологічні наслідки не лише для України, а й усього світу.
Військові дії ще більше прискорюють зміни клімату і ми не можемо відкидати фактор впливу на довкілля як другорядний. Практично все сьогодні несе негативні наслідки для екології – замінування, яке не тільки провокує продовольчу кризу, а й порушує агробіоценоз, обстріли очисних споруд, вибухи на нафтопереробних об’єктах, пошкодження тих чи інших промислових об’єктів, потенційні техногенні катастрофи, забруднення повітря й води, ядерна небезпека. Слід пам’ятати, що в Україні знаходяться найбільші в Європі атомні електростанції, над якими Росія пускає свої ракети.
За офіційною статистикою, близько 2,9 мільйонів гектарів лісів були охоплені війною з часу вторгнення російської федерації. Через харчові ланцюжки флора нерозривно пов’язана із фауною. Зрозуміло: якщо знищується рослинність, то знищуються і тварини, які мешкають на різних рівнях в цій рослинності. І можуть пройти століття, аби відновити такий же склад флори та фауни. Не кажучи вже про те, що зупиняються міжнародні проєкти по збереженню біорізноманіття – через замінування територій або відсутність безпечного доступу на них. Іноді ми не можемо загасити пожежу у природному парку, бо всі машини – поїхали на пожежний фронт. Враховуючи ці всі жахливі наслідки, після завершення війни ми повинні приймати природоорієнтовані рішення – екологічний компонент у відновленні повинен бути у всіх галузях, які нас оточують.
Всі дії, які прямо чи побічно впливають на стан довкілля, всі ці злочини проти довкілля фіксуються відповідними штабами при Держекоінспекції, Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів. Цей штаб функціонує з початку війни. Держінспектори намагаються зафіксувати все, наскільки це реально і можливо. Обраховуються збитки, збирається вся необхідна інформація для того, щоб у міжнародних судах отримати відповідні відшкодування.
Відбувається масштабне забруднення внаслідок вибухів. Частина хімічних речовин під час вибуху стає газоподібною, частина – осідає у вигляді сірки в ґрунт. Як тільки йдуть дощі, сірка об’єднується з водою і може сформувати окис – сірчану кислоту. Вона випалює все, коли поєднується з іншими компонентами. Велика кількість сірки потрапляє в атмосферу, випаровується або разом з ґрунтовими водами потрапляє в підземні води. Також важкі метали від розривів потрапляють в ґрунти, далі – в підземні води, які споживають люди і тварини.
Росія цілеспрямовано знищує не тільки людей, але й тварин. Ми намагалися через Міністерства та міжнародні організації достукатися до Росії щоб зорганізувати зелений коридор для тварин з притулків та зоопарків на окупованих територіях, які вмирали без кормів, води та ліків. Але Росія взагалі не знає, що таке людяність, закон і міжнародне право.
Якщо висувати експертні гіпотези можливих наслідків, то, зрозуміло, що є високі загрози. Ще до війни 13 областей України мали ознаки водного дефіциту. Вважається нормою, коли на 1 особу на рік доступно приблизно 2000 метрів кубічних води. Для України, наприклад, цей індекс коливається в межах від 1000 до 1700 метрів кубічних на рік. Тобто ще до повномасштабної війни в нас не було повного забезпечення базової реальної потреби. А в умовах війни взагалі може бути гуманітарна та екологічна катастрофа.
У тому ж Маріуполі внаслідок масового обстрілу було пошкоджено велику кількість систем водопостачання. І протягом трьох місяців блокади, окупації міста жителі ховали людей на подвір’ях поряд з комунікаціями, водовідведенням – як правило, неглибоко. Відповідно, всі ці речовини від розкладання тіл, від пошкоджених каналізаційних споруд, потрапляють у водні ресурси. Тому існує високий ризик різних захворювань. Також бомбардування «Азовсталі», мабуть, було найбільшим у світі з перерахунку на площу. І все це потрапляє у води Азовського моря. І якщо, наприклад, люди будуть купатися – то теж можуть бути отруєння.
Сьогодні всі об’єкти в Україні в небезпеці. Жодна з атомних електростанцій, які розташовані на території України, не захищена, адже будь-який уламок навіть збитої ракети, може призвести до непоправимих, дуже страшних наслідків.
Західні партнери допомагають і готові допомагати. Це, зокрема, постійна допомога окремим природоохоронним організаціям, державними інституціям і державі в цілому. Органи влади та екологічна громадськість готові відбудовувати екологічний потенціал України, зробити його більшим, ніж він був до війни. Тому ми працюємо над тим, щоб після завершення воєнних дій, відновлення було не тільки швидким, а й сталим.
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов вчора о 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин вчора о 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак вчора о 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова вчора о 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
- Компанії втрачають мільйони через неефективну логістику: як оптимізувати процеси та бюджет Сергій Кочергін 14.01.2025 18:38
- Президентський законопроєкт: відповідальність за обхід санкцій Дмитро Зенкін 14.01.2025 15:49
- Зміна імені (прізвища, власного імені, по батькові) дитини Леся Дубчак 14.01.2025 15:24
- Новий закон про європротокол: що змінилось і як тепер діяти? Світлана Приймак 14.01.2025 12:51
- Чи дійсно можна омолодити шкіру обличчя без дороговартісних процедур та інʼєкцій Вікторія Жоль 14.01.2025 10:03
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? Олександр Федоришин 13.01.2025 16:26
- Ханукальна менора в Києві та Львові: символ світла і тест на толерантність Олег Вишняков 13.01.2025 14:39
- Шлюбний договір чи договір про поділ майна подружжя: що обрати? Соломія Йосипенко 13.01.2025 12:28
- Про пенсії і справедливісь 504
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? 340
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? 164
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму 153
- Шлюбний договір чи договір про поділ майна подружжя: що обрати? 118
-
В Україні активно виводять з обігу банкноти номіналом 200 гривень. Чим їх замінюють
Фінанси 4705
-
Від волонтерства до бізнесу: як ветлікар став партнером Нової пошти у прифронтовому місті
Бізнес 4399
-
Гетманцев подав законопроєкт про ПДВ на усі товари з іноземних маркетплейсів
Бізнес 3562
-
З Польщі контрабандою ввезли ювелірку і швейцарські годинники на 35 млн грн – фото, відео
Бізнес 2405
-
Військова та спортсменка Лариса Жалінська виїхала до Росії та дала пропагандистам інтерв’ю
Життя 2189