Злочини проти довкілля
Які екологічні загрози несе російсько-українська війна та як держава фіксує злочини проти довкілля?
Систематичні бойові дії, мінування, масові обстріли, ракетні удари, радіаційне зараження, забруднення повітря, засмічення територій, незахоронені чи стихійно захороненні тіла та інші варварські дії росіян спричинили неминучі екологічні наслідки не лише для України, а й усього світу.
Військові дії ще більше прискорюють зміни клімату і ми не можемо відкидати фактор впливу на довкілля як другорядний. Практично все сьогодні несе негативні наслідки для екології – замінування, яке не тільки провокує продовольчу кризу, а й порушує агробіоценоз, обстріли очисних споруд, вибухи на нафтопереробних об’єктах, пошкодження тих чи інших промислових об’єктів, потенційні техногенні катастрофи, забруднення повітря й води, ядерна небезпека. Слід пам’ятати, що в Україні знаходяться найбільші в Європі атомні електростанції, над якими Росія пускає свої ракети.
За офіційною статистикою, близько 2,9 мільйонів гектарів лісів були охоплені війною з часу вторгнення російської федерації. Через харчові ланцюжки флора нерозривно пов’язана із фауною. Зрозуміло: якщо знищується рослинність, то знищуються і тварини, які мешкають на різних рівнях в цій рослинності. І можуть пройти століття, аби відновити такий же склад флори та фауни. Не кажучи вже про те, що зупиняються міжнародні проєкти по збереженню біорізноманіття – через замінування територій або відсутність безпечного доступу на них. Іноді ми не можемо загасити пожежу у природному парку, бо всі машини – поїхали на пожежний фронт. Враховуючи ці всі жахливі наслідки, після завершення війни ми повинні приймати природоорієнтовані рішення – екологічний компонент у відновленні повинен бути у всіх галузях, які нас оточують.
Всі дії, які прямо чи побічно впливають на стан довкілля, всі ці злочини проти довкілля фіксуються відповідними штабами при Держекоінспекції, Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів. Цей штаб функціонує з початку війни. Держінспектори намагаються зафіксувати все, наскільки це реально і можливо. Обраховуються збитки, збирається вся необхідна інформація для того, щоб у міжнародних судах отримати відповідні відшкодування.
Відбувається масштабне забруднення внаслідок вибухів. Частина хімічних речовин під час вибуху стає газоподібною, частина – осідає у вигляді сірки в ґрунт. Як тільки йдуть дощі, сірка об’єднується з водою і може сформувати окис – сірчану кислоту. Вона випалює все, коли поєднується з іншими компонентами. Велика кількість сірки потрапляє в атмосферу, випаровується або разом з ґрунтовими водами потрапляє в підземні води. Також важкі метали від розривів потрапляють в ґрунти, далі – в підземні води, які споживають люди і тварини.
Росія цілеспрямовано знищує не тільки людей, але й тварин. Ми намагалися через Міністерства та міжнародні організації достукатися до Росії щоб зорганізувати зелений коридор для тварин з притулків та зоопарків на окупованих територіях, які вмирали без кормів, води та ліків. Але Росія взагалі не знає, що таке людяність, закон і міжнародне право.
Якщо висувати експертні гіпотези можливих наслідків, то, зрозуміло, що є високі загрози. Ще до війни 13 областей України мали ознаки водного дефіциту. Вважається нормою, коли на 1 особу на рік доступно приблизно 2000 метрів кубічних води. Для України, наприклад, цей індекс коливається в межах від 1000 до 1700 метрів кубічних на рік. Тобто ще до повномасштабної війни в нас не було повного забезпечення базової реальної потреби. А в умовах війни взагалі може бути гуманітарна та екологічна катастрофа.
У тому ж Маріуполі внаслідок масового обстрілу було пошкоджено велику кількість систем водопостачання. І протягом трьох місяців блокади, окупації міста жителі ховали людей на подвір’ях поряд з комунікаціями, водовідведенням – як правило, неглибоко. Відповідно, всі ці речовини від розкладання тіл, від пошкоджених каналізаційних споруд, потрапляють у водні ресурси. Тому існує високий ризик різних захворювань. Також бомбардування «Азовсталі», мабуть, було найбільшим у світі з перерахунку на площу. І все це потрапляє у води Азовського моря. І якщо, наприклад, люди будуть купатися – то теж можуть бути отруєння.
Сьогодні всі об’єкти в Україні в небезпеці. Жодна з атомних електростанцій, які розташовані на території України, не захищена, адже будь-який уламок навіть збитої ракети, може призвести до непоправимих, дуже страшних наслідків.
Західні партнери допомагають і готові допомагати. Це, зокрема, постійна допомога окремим природоохоронним організаціям, державними інституціям і державі в цілому. Органи влади та екологічна громадськість готові відбудовувати екологічний потенціал України, зробити його більшим, ніж він був до війни. Тому ми працюємо над тим, щоб після завершення воєнних дій, відновлення було не тільки швидким, а й сталим.
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний вчора о 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 775
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 693
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 649
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 232
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 89
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 60197
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 10573
-
Honda змінила культовий логотип – нова "H" з’явиться з 2027 року
Технології 6828
-
Аналітики запропонували інший поріг ПДВ для ФОП – 6 млн грн замість 1 млн
Фінанси 5613
-
У Дніпрі почали заживлювати багатоповерхівки напряму від генераторів – відео
Бізнес 2176
