Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
19.09.2017 21:47
Україна продовжує жити в борг
Якщо ми про щось не говоримо, це не означає, що цього не існує. Україна продовжує жити в борг. Запозичення в МВФ за 2014-2016 роки склали 15,8 млрд. доларів. В березні 2015 року розпочалася розширена програма кредитування, згідно якої до 2019 року країна п
В Україні осінь реформ. «Золота пора» реформ, можна сказати. Реформуємо все – освіту, медицину, пенсії, судову систему. Їхнім перебігом активно заповнюється інформаційний простір в країні і, як кінцева мета, наша з вами свідомість. Не реформується лише економіка. В стороні, поза прицілом об’єктивів медіа, без гучних заяв в серпні Україна почала виплату свого зовнішнього боргу. До цього два роки через реструктуризацію країна не здійснювала виплат по боргах. А тепер до кінця 2017-го має виплатити 1,3 млрд. доларів.
Якщо ми про щось не говоримо, це не означає, що цього не існує. Україна продовжує жити в борг. Запозичення в МВФ за 2014-2016 роки склали 15,8 млрд. доларів. В березні 2015 року розпочалася розширена програма кредитування, згідно якої до 2019 року країна повинна отримати 17,5 млрд. доларів, з яких вже отримано 8,8 млрд. Найбільш важким щодо виплат прогнозується 2018 рік, потрібно буде сплатити 2,3 млрд. доларів. А в цілому за 2017-2021 роки Україна має виплати МВФ згідно визначених графіків 8 млрд. доларів!
Чи зможе країна за 5 років сплатити 8 млрд. доларів? На сьогодні золотовалютний резерв України складає 18 млрд. доларів. Якщо нічого не зміниться, не важко спрогнозувати, що погашення існуючих кредитів буде здійснюватися за рахунок нових, ще більших запозичень.
Наші зовнішні борги вже складають 80% ВВП, а близько 4% ВВП витрачається на їхнє обслуговування. Ми вже давно перетнули межу безпечного рівня держборгу у 60% ВВП, визначеного для розвинутих країн, і у 40% – для країн, що розвиваються.
Нещодавно група литовських та українських депутатів відвідали Вашингтон, Берлін та Брюссель, де обговорювали реалізацію так званого «плану Маршалла» для України, запропонованого екс-прем'єром Литви, депутатом литовського Сейму Андрюсом Кубілюсом.
Орієнтовно, проект передбачає виділення щороку 5 млрд. євро на підтримку реформ в Україні. Кошти мають виділятися як кредити малому та середньому бізнесу на кращих умовах відносно тих, які зараз є в Україні. Кабінет міністрів вже до кінця вересня повинен розробити пропозиції щодо того, скільки коштів нам потрібно і на які саме проекти, передусім мається на увазі інфраструктурні.
Якщо говорити про справжній план Маршалла, то це був план відновлення післявоєнної економіки Західної Європи за рахунок допомоги і кредитів, наданих США, які направлялися на відновлення та розвиток реального сектору економіки та індустрії, і їх заборонялося використовувати на латання бюджетних дірок. А умовний план Маршалла для України, якщо він буде прийнятий, передбачатиме кредити під конкретні проекти, фізичне збільшення валютних боргів. До того ж проекти будуть здійснюватися під повним і жорстким контролем європейських консультантів за умовами, не завжди вигідними для України.
Європа не зацікавлена надавати фінансову допомогу для відновлення високоіндустріальної України, їй просто не потрібні конкуренти. Але нам треба зрозуміти, що ще жодна країна в світі не розбагатіла на кредитних коштах, не розвиваючи власне промислове виробництво.
Отже, нам треба заробляти, а не ходити з протягнутою рукою і позичати. Заробляти шляхом розвитку реального сектору економіки, індустріалізації важкої промисловості та машинобудування, створення конкурентоздатної продукції, виробництва високовартісних експортоорієнтованих товарів – ось шлях до зростання ВВП і збільшення доходів до бюджету.
Ні Європа, ні МВФ не будуть відновлювати нам втрачений промисловий потенціал машинобудування, кораблебудування, літакобудування. Жодна країна в цьому не зацікавлена, нікому не потрібен конкурент. Максимум що ми зможемо, залишаючись на «кредитній голці», – це бути аграрно-сировинним придатком до ЄС, а не конкурентоздатною європейською державою.
Я хотів би, щоб головною реформою 2017 року стала не пенсійна чи освітня, хоча вони також надзвичайно важливі, а економічна. Надання преференцій певним сферам промисловості, підтримка середнього класу підприємців, які розвивали б високотехнологічні виробництва, створення нових робочих місць, зменшення міграційних процесів. А націленість на виживання за рахунок позичок – це абсолютно хибний шлях.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар вчора о 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков вчора о 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська вчора о 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко вчора о 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко вчора о 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков вчора о 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 19.10.2025 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 19.10.2025 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
Топ за тиждень
Популярне
-
Reuters: Українські дрони зупинили ще один російський НПЗ
Бізнес 18311
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 11930
-
Reuters: Через брак двигунів авіакомпанії розбирають нові літаки Airbus на запчастини
Бізнес 8618
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
7706
-
Вигідніше спалювати, ніж продавати. У Литві фермери пропонують пшеницю для опалення
Бізнес 3715
Контакти
E-mail: [email protected]