Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
19.09.2017 21:47
Україна продовжує жити в борг
Якщо ми про щось не говоримо, це не означає, що цього не існує. Україна продовжує жити в борг. Запозичення в МВФ за 2014-2016 роки склали 15,8 млрд. доларів. В березні 2015 року розпочалася розширена програма кредитування, згідно якої до 2019 року країна п
В Україні осінь реформ. «Золота пора» реформ, можна сказати. Реформуємо все – освіту, медицину, пенсії, судову систему. Їхнім перебігом активно заповнюється інформаційний простір в країні і, як кінцева мета, наша з вами свідомість. Не реформується лише економіка. В стороні, поза прицілом об’єктивів медіа, без гучних заяв в серпні Україна почала виплату свого зовнішнього боргу. До цього два роки через реструктуризацію країна не здійснювала виплат по боргах. А тепер до кінця 2017-го має виплатити 1,3 млрд. доларів.
Якщо ми про щось не говоримо, це не означає, що цього не існує. Україна продовжує жити в борг. Запозичення в МВФ за 2014-2016 роки склали 15,8 млрд. доларів. В березні 2015 року розпочалася розширена програма кредитування, згідно якої до 2019 року країна повинна отримати 17,5 млрд. доларів, з яких вже отримано 8,8 млрд. Найбільш важким щодо виплат прогнозується 2018 рік, потрібно буде сплатити 2,3 млрд. доларів. А в цілому за 2017-2021 роки Україна має виплати МВФ згідно визначених графіків 8 млрд. доларів!
Чи зможе країна за 5 років сплатити 8 млрд. доларів? На сьогодні золотовалютний резерв України складає 18 млрд. доларів. Якщо нічого не зміниться, не важко спрогнозувати, що погашення існуючих кредитів буде здійснюватися за рахунок нових, ще більших запозичень.
Наші зовнішні борги вже складають 80% ВВП, а близько 4% ВВП витрачається на їхнє обслуговування. Ми вже давно перетнули межу безпечного рівня держборгу у 60% ВВП, визначеного для розвинутих країн, і у 40% – для країн, що розвиваються.
Нещодавно група литовських та українських депутатів відвідали Вашингтон, Берлін та Брюссель, де обговорювали реалізацію так званого «плану Маршалла» для України, запропонованого екс-прем'єром Литви, депутатом литовського Сейму Андрюсом Кубілюсом.
Орієнтовно, проект передбачає виділення щороку 5 млрд. євро на підтримку реформ в Україні. Кошти мають виділятися як кредити малому та середньому бізнесу на кращих умовах відносно тих, які зараз є в Україні. Кабінет міністрів вже до кінця вересня повинен розробити пропозиції щодо того, скільки коштів нам потрібно і на які саме проекти, передусім мається на увазі інфраструктурні.
Якщо говорити про справжній план Маршалла, то це був план відновлення післявоєнної економіки Західної Європи за рахунок допомоги і кредитів, наданих США, які направлялися на відновлення та розвиток реального сектору економіки та індустрії, і їх заборонялося використовувати на латання бюджетних дірок. А умовний план Маршалла для України, якщо він буде прийнятий, передбачатиме кредити під конкретні проекти, фізичне збільшення валютних боргів. До того ж проекти будуть здійснюватися під повним і жорстким контролем європейських консультантів за умовами, не завжди вигідними для України.
Європа не зацікавлена надавати фінансову допомогу для відновлення високоіндустріальної України, їй просто не потрібні конкуренти. Але нам треба зрозуміти, що ще жодна країна в світі не розбагатіла на кредитних коштах, не розвиваючи власне промислове виробництво.
Отже, нам треба заробляти, а не ходити з протягнутою рукою і позичати. Заробляти шляхом розвитку реального сектору економіки, індустріалізації важкої промисловості та машинобудування, створення конкурентоздатної продукції, виробництва високовартісних експортоорієнтованих товарів – ось шлях до зростання ВВП і збільшення доходів до бюджету.
Ні Європа, ні МВФ не будуть відновлювати нам втрачений промисловий потенціал машинобудування, кораблебудування, літакобудування. Жодна країна в цьому не зацікавлена, нікому не потрібен конкурент. Максимум що ми зможемо, залишаючись на «кредитній голці», – це бути аграрно-сировинним придатком до ЄС, а не конкурентоздатною європейською державою.
Я хотів би, щоб головною реформою 2017 року стала не пенсійна чи освітня, хоча вони також надзвичайно важливі, а економічна. Надання преференцій певним сферам промисловості, підтримка середнього класу підприємців, які розвивали б високотехнологічні виробництва, створення нових робочих місць, зменшення міграційних процесів. А націленість на виживання за рахунок позичок – це абсолютно хибний шлях.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Забезпечення позову в доменних спорах: як суди блокують домени й обхід Ігор Дерев’янко вчора о 21:22
- Після війни — без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук вчора о 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука вчора о 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко вчора о 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов вчора о 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк вчора о 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза 17.01.2026 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 17.01.2026 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар 15.01.2026 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 15.01.2026 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 15.01.2026 14:18
Топ за тиждень
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1223
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 814
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 774
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 209
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 151
Популярне
-
Блекаути, децентралізація, популізм: обстріли як тест на ефективність реформ в енергетиці
Думка 1927
-
На Закарпатті викрили схему "дроблення" бізнесу у мережі фуд-ритейлу – фото
Бізнес 1492
-
"Важливий кожен мегават". Україна активізує розбудову ЛЕП на схід держави
Бізнес 1052
-
У Литві горів завод, що випускає обладнання для ЗСУ. Звинувачують шістьох іноземців – відео
Бізнес 931
-
Масштаби єОселі зростають, квартири меншають: що зміниться у держіпотеці у 2026 році
Бізнес 885
Контакти
E-mail: [email protected]
