Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
27.09.2016 08:33
Окремі проблемні нюанси порядку укладення трудового договору
В даній статті встановлюється правомірність вимагання працедавцем від особи, яка влаштовується на роботу, відомостей, що в свою чергу стосуються її походження.
Працедавець єодним з найважливіших учасників трудових правовідносин. Вітчизнянезаконодавство гарантує вказаній особі різні за своєю суттю права, яким в своючергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Зокрема працедавець може вимагати від особи,що влаштовується на роботу, певні документи, перелік яких в свою чергу закріпленийокремими законами (наприклад, паспорт, ідентифікаційний код, трудова книжка, дипломй т. д.) Чи дозволяє чинне законодавство власнику або уповноваженому ним органупри укладенні безстрокового або строкового трудового договору витребувати відомості,які стосуються походження працівника?
Правоверегулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітнихзаконів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, які функціонують зприводу належного оформлення трудових правовідносин, здійснюється:Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надаліпо тексту – КЗпП України)).
Наймані працівники є одними з визначних учасниківтрудових відносин. Зокрема дані особи,працюючи за трудовим договором, водночас створюють ті або інші блага, які,будучи за своєю сутністю майновими чи немайновими, водночас приносять істотнукористь не лише суверенній та унітарній Україні, а й її згуртованому та трудолюбивомународу.
Трудове законодавство гарантує найманим працівникамправовий статус, що, будучи багатогранним, передбачає відповідні елементи,одними з яких є різні за своїм змістом соціально-економічні права. Вищевказані можливості,отримавши належне закріплення у відповідних нормативно-правових актах, повиннізабезпечити усесторонню економічну свободу різних згаданих осіб, а також їх високоякіснийрозвиток, як законослухняних особистостей.
Одним з головних соціально-економічних праввизнано право на працю. Згадана юридична можливість отримала своє закріплення вокремих законах, а саме в ч. 1 ст. 43 Конституції України і в ч. 1 ст. 2 КЗпПУкраїни.
Вітчизнянимзаконодавством передбачено складну та поетапну процедуру якісної тавчасної реалізації найманим працівником вищезазначеного права. Зокрема доброчеснийгромадян незалежної України, який прагне працювати, укладає трудовий договірпро роботу на підприємстві, установі, організації або з фізичною особою, про щов свою чергу закріплено юридичною нормою, яка охоплена ч. 2 ст. 2 КЗпП України.
Але не потрібно забувати про те, що вищенаведенійреалізації притаманні відповідні особливості. Наприклад, національнезаконодавство містить в собі єдині вимоги про конкретні відомості, які особа,влаштовуючись на роботу, може не надавати працедавцеві. Що це означає?
Оформляючитрудові відносини, працедавець не може вчиняти окремі дії, які суперечать юридичнимнормам, охопленим вітчизняним законодавством, та моральним імперативам,загальновизнаним в громадянському суспільстві. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 25КЗпП України при укладенні трудового договору власнику або уповноваженому ниморгану не дозволено вимагати від особи, яка влаштовується на роботу, будь-яківідомості, що в свою чергу стосуються походження зазначеного працівника.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
Топ за тиждень
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 716
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 612
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 255
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
Популярне
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35810
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11591
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6193
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3662
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2198
Контакти
E-mail: [email protected]