Презентація Екологічної Альтернативи для Києва
Відтоді, як я глибоко занурився в тему екології, я зрозумів одну просту річ. Сьогодні саме ставлення до навколишнього середовища є критерієм цивілізованості того чи іншого народу або держави.
Ті, хто буває за кордоном, зрозуміють про що я. Зараз між великими містами України та Європи вже немає візуальної прірви, яка існувала ще років 10 назад. Коли прилітаєш в Київ з європейської столиці, бачиш приблизно те ж саме – Uber, McDonalds, Shell, скляні фасади, модні вітрини, супермаркети, переповнені найрізноманітнішими продуктами, висотні будинки, яскраві вивіски. Відсталість видають деталі. Наприклад – відсутність баків для роздільного збору сміття у дворах, які є невід'ємною частиною європейського побуту. Навіть у найбідніших країнах ЄС ніхто вже сьогодні не звалює відходи в загальні сміттєві контейнери – усюди тепер на вулицях кидаються в очі різнокольорові яскраві баки для паперу, скла, металу. У нас же за європейськими фасадами поки ховається варварство. Будувати красиві офіси і приємні ресторани ми навчилися. А смітники залишилися такими ж, як і були.
Сьогодні про рівень розвитку держави говорить те, як вона поводиться зі своїми відходами і наскільки дбайливо ставиться до екології. Найбільш передові країни зовсім відмовилися від звалищ і добилися практично нульового захоронення. Вивозити сміття на полігони в першому світі вважається вже поганим тоном. У найбільш високорозвинених країнах переробляється і спалюється до 99% відходів, а сортування сміття стало повсякденністю – до цього громадян привчають змалку. У нас же цивілізоване поводження з відходами не налагоджене навіть у столиці. Що вже говорити про регіони...
Київ сьогодні, на жаль, не може претендувати на звання європейської столиці за цілою низкою причин. І одна з основних, якщо не головна – це стан екології. В межах міста як і раніше працюють брудні, небезпечні підприємства, які отруюють життя киян своїми викидами. У густонаселеному Дарницькому районі прямо поруч з житловими кварталами розташований переповнений золовідвал старої електростанції. За містом на полігонах гниють під відкритим небом тисячі тонн смердючого сміття. У Бортничах труїть атмосферу ще більш смердюча вигрібна яма під відкритим небом, куди стікають нечистоти з усього Києва. У київські водойми зливають мазут та фекалії. Чи можна уявити щось подібне в мегаполісах Євросоюзу? Навряд чи.
У містах і навіть селищах ЄС можна пити якісну воду з-під крану. Це звичайна річ і відсутність такої можливості – це дикунство. Натомість у Києві про центральне постачання якісної питної води вже навіть не говорять. Ми продовжуємо вживати технічну воду і влада робить вигляд, що це ОК.
Подібна ситуація і з якістю повітря. Сьогодні ніхто в Києві не зможе відповісти чим дихають мешканці, ані міський голова, ані депутати. Тому що відсутня сучасна система моніторингу повітря. Нещодавні лісові пожежі та пилові бурі занурили Київ у стійкий смог та нажахали велику кількість людей. У місті фактично була паніка. Насправді цієї ситуації вдалося б уникнути, якщо би місцева влада запровадила моніторинг.
Дуже складна ситуація залишається зі знищенням зелених зон Києва. Для місцевої влади новобудови важливіші за парки та сквери. Майже кожного місяця відбувається черговий скандал навколо забудови. Інколи догодить до сутичок, як в ситуацією з Екопарком Осокорки. Зрозуміло, що із такою ситуацією змиритись важко. Зелені зони, яких і так залишилось небагато, мають бути збережені і захищені. Але плану забудови кияни не отримали у загальний доступ, і кожна сесія Київради підкидує неприємні сюрпризи.
Для всіх адекватних жителів столиці очевидно, що далі так тривати не може і ситуацію пора міняти. Якщо вже взялися наводити Києві порядок і підтягувати його до рівня столиць інших європейських держав, то обмежитися велодоріжками і новою плиткою на центральних вулицях тут явно не достатньо. Один з головних викликів, який сьогодні стоїть перед нами – докорінна зміна ставлення до навколишнього середовища.
Як впоратися з цим завданням? Мені здається, я знаю відповідь. І запрошую всіх, кого ці проблеми дійсно чіпають і хвилюють, на зустріч під КМДА (Хрещатик, 36), в цю суботу (15.08 о 13:45). Останнім часом ми провели чимало зустрічей з київськими екоактивісти, громадськими діячами та просто небайдужими людьми, і у нас є для вас важливі новини.
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 224
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 149
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 94
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 78
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 76
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 71132
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 11024
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 9081
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 4825
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4146