Презентація Екологічної Альтернативи для Києва
Відтоді, як я глибоко занурився в тему екології, я зрозумів одну просту річ. Сьогодні саме ставлення до навколишнього середовища є критерієм цивілізованості того чи іншого народу або держави.
Ті, хто буває за кордоном, зрозуміють про що я. Зараз між великими містами України та Європи вже немає візуальної прірви, яка існувала ще років 10 назад. Коли прилітаєш в Київ з європейської столиці, бачиш приблизно те ж саме – Uber, McDonalds, Shell, скляні фасади, модні вітрини, супермаркети, переповнені найрізноманітнішими продуктами, висотні будинки, яскраві вивіски. Відсталість видають деталі. Наприклад – відсутність баків для роздільного збору сміття у дворах, які є невід'ємною частиною європейського побуту. Навіть у найбідніших країнах ЄС ніхто вже сьогодні не звалює відходи в загальні сміттєві контейнери – усюди тепер на вулицях кидаються в очі різнокольорові яскраві баки для паперу, скла, металу. У нас же за європейськими фасадами поки ховається варварство. Будувати красиві офіси і приємні ресторани ми навчилися. А смітники залишилися такими ж, як і були.
Сьогодні про рівень розвитку держави говорить те, як вона поводиться зі своїми відходами і наскільки дбайливо ставиться до екології. Найбільш передові країни зовсім відмовилися від звалищ і добилися практично нульового захоронення. Вивозити сміття на полігони в першому світі вважається вже поганим тоном. У найбільш високорозвинених країнах переробляється і спалюється до 99% відходів, а сортування сміття стало повсякденністю – до цього громадян привчають змалку. У нас же цивілізоване поводження з відходами не налагоджене навіть у столиці. Що вже говорити про регіони...
Київ сьогодні, на жаль, не може претендувати на звання європейської столиці за цілою низкою причин. І одна з основних, якщо не головна – це стан екології. В межах міста як і раніше працюють брудні, небезпечні підприємства, які отруюють життя киян своїми викидами. У густонаселеному Дарницькому районі прямо поруч з житловими кварталами розташований переповнений золовідвал старої електростанції. За містом на полігонах гниють під відкритим небом тисячі тонн смердючого сміття. У Бортничах труїть атмосферу ще більш смердюча вигрібна яма під відкритим небом, куди стікають нечистоти з усього Києва. У київські водойми зливають мазут та фекалії. Чи можна уявити щось подібне в мегаполісах Євросоюзу? Навряд чи.
У містах і навіть селищах ЄС можна пити якісну воду з-під крану. Це звичайна річ і відсутність такої можливості – це дикунство. Натомість у Києві про центральне постачання якісної питної води вже навіть не говорять. Ми продовжуємо вживати технічну воду і влада робить вигляд, що це ОК.
Подібна ситуація і з якістю повітря. Сьогодні ніхто в Києві не зможе відповісти чим дихають мешканці, ані міський голова, ані депутати. Тому що відсутня сучасна система моніторингу повітря. Нещодавні лісові пожежі та пилові бурі занурили Київ у стійкий смог та нажахали велику кількість людей. У місті фактично була паніка. Насправді цієї ситуації вдалося б уникнути, якщо би місцева влада запровадила моніторинг.
Дуже складна ситуація залишається зі знищенням зелених зон Києва. Для місцевої влади новобудови важливіші за парки та сквери. Майже кожного місяця відбувається черговий скандал навколо забудови. Інколи догодить до сутичок, як в ситуацією з Екопарком Осокорки. Зрозуміло, що із такою ситуацією змиритись важко. Зелені зони, яких і так залишилось небагато, мають бути збережені і захищені. Але плану забудови кияни не отримали у загальний доступ, і кожна сесія Київради підкидує неприємні сюрпризи.
Для всіх адекватних жителів столиці очевидно, що далі так тривати не може і ситуацію пора міняти. Якщо вже взялися наводити Києві порядок і підтягувати його до рівня столиць інших європейських держав, то обмежитися велодоріжками і новою плиткою на центральних вулицях тут явно не достатньо. Один з головних викликів, який сьогодні стоїть перед нами – докорінна зміна ставлення до навколишнього середовища.
Як впоратися з цим завданням? Мені здається, я знаю відповідь. І запрошую всіх, кого ці проблеми дійсно чіпають і хвилюють, на зустріч під КМДА (Хрещатик, 36), в цю суботу (15.08 о 13:45). Останнім часом ми провели чимало зустрічей з київськими екоактивісти, громадськими діячами та просто небайдужими людьми, і у нас є для вас важливі новини.
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак 20:03
- Професія адвоката: як зберегти ментальне здоров’я у світі юридичних викликів Світлана Приймак 16:26
- Ресурси перемоги: як працюють сучасні благодійні фонди Нісар Ахмад 15:58
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 3054
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2493
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2232
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2209
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 2164