Які українські проєкти матимуть іноземне фінансування? Три сфери з грошовим потенціалом
Розповідь про те, які проекти потрібні Україні на найближчі роки. Три сфери з грошовим потенціалом.
Дослідження Європейської Бізнес Асоціації показали, що такого низького показника Індексу інвестиційної привабливості — 2,17, в Україні не було з 2013 року. Водночас 91 % компаній заявили, що планують і далі співпрацю з українськими підприємцями і 55 % готові інвестувати навіть під час війни. Цей показник набагато вищий, ніж після Євромайдану — за вісім років у країні сформувалися механізми адаптації бізнесу до складних умов.
Українському бізнесу зараз особливо важливо створювати проєкти, що залучають іноземні інвестиції, і грамотно вибудувати стратегію компанії на ринку, що змінюється. Сьогодні ми поговоримо про три вигідні інвестиційні напрями: інфраструктура, зелена трансформація та передові технології.
Відновити країну та отримати інвестиції
Проєкти з упором на відновлення інфраструктури стануть першочерговими щодо залучення іноземних грошей. Тільки за попереднім оцінюванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, на повне відновлення країни знадобиться $750 млрд. За підсумками липневої міжнародної конференції в Лугано, українським партнерам вирішили виділити понад $1,5 млрд на фінансове забезпечення, підтримання аграрного сектору, покращення логістики та підготовку до опалювального сезону.
Очевидно, що стартапи та великі проєкти, пов’язані з відновленням інфраструктури, енергетикою та очищенням води, зможуть у короткий термін окупити вкладення, оскільки це пріоритетні напрями найближчими роками. А у зв’язку з уразливістю енергосистем Європи та України, країни активно шукають надійні та незалежні альтернативні джерела енергії.
Не лише відновити, а й вкластися в зелене майбутнє
На травневій пресконференції у Відні порушили питання про відновлювану енергію. За словами генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреш, «війна в Україні та її наслідки для цін на енергоносії є ще одним тривожним дзвінком. Єдине стійке майбутнє — відновлюване». На реалізацію плану переходу на відновлювальні енергоджерела, за його прогнозами, знадобиться інвестицій не менше, ніж $4 трлн на рік.
То чому ж відновлювана енергія та «зелена» трансформація — це один із перспективних напрямів для інвестицій? Дивіться, Україна вже має історію розвитку «зеленого» ринку — у 2019 році в країну прийшла норвезька компанія Scatec Solar із пропозицією альтернативного джерела енергії та оголосила про інвестиції в проєкт у розмірі 250–300 млн євро. Уже до 2021 року було збудовано чотири сонячні електростанції.
Сьогодні, незважаючи на воєнні дії, багато країн надають Україні гранти на забезпечення локальних зелених проєктів. Першим великим кроком післявоєнної «зеленої» реконструкції стала домовленість між Швейцарією та Україною.
На додаток до цього українські бізнесмени отримають вигідні інвестиції для покращення екології країни, розробляючи проєкти щодо зменшення викидів вуглецю в довкілля. А Великобританія, яка увійшла до наглядової ради проєкту, надасть гарантії на суму $1,5 млрд для багатоцільових позик і понад $100 млн двосторонньої підтримки.
Передові технології на допомогу українцям
Крім проєктів «розумного» відновлення, за час війни сильно зросла цікавість іноземних інвесторів до цифрових інновацій, що народжуються на території України. Лише за перше півріччя 2022 року частка ІТ-послуг від загального експорту зросла до 46 %, торік цей показник становив 37 %.
Однією з останніх перемог країни на цифровому ринку є участь у програмі «Цифрова Європа». У рамках програми український бізнес отримає фінансові інвестиції в розмірі $6 млрд на високоякісні комп’ютери, штучний інтелект, дані та хмарні послуги для використання їх в економіці країни.
Що ці технології можуть дати для розвитку економіки України? Усе просто. Саме підковані українські IT-підприємці успішно працюють із провідними міжнародними компаніями та формують інвестиційно привабливий імідж країни, залучаючи все більше іноземних інвесторів. Такі гіганти як Amazon Web Services (AWS) та фонд Flyer One Ventures уже підключилися до інвестування українських технологічних стартапів. Вони нададуть пільгове кредитування 52 українським компаніям на суму $820 тисяч, включно з фінтех-стартапами.
До речі, саме фінтех та криптовалюта в Україні привертають дедалі більше уваги населення. На сьогодні власниками різних криптомонет є 13 % українців. А за настроєм населення йдуть й інвестори. Однією з вагомих причин зацікавленості з боку інвесторів до українського фінтеху є легалізація криптоіндустрії на державному рівні. Наразі активно розробляється закон щодо оподаткування операцій з криптовалютою. Після затвердження закону, власники віртуальних активів будуть мати змогу розраховувати на справедливу процедуру оподаткування.
Зростання інвестиційної привабливості України
На світовому ринку інвестицій Україна завжди мала кредо «країни високих ризиків». Але 2022 став новою сторінкою незалежності держави. Стрімке зростання IT-сектору всупереч війні, підтримання провідних міжнародних компаній та унікальна навичка українського бізнесу адаптуватися до складних ситуацій показали всьому світу, що в Україну потрібно і важливо вкладатися.
І хоча в цій статті вказано далеко не всі сфери, які можуть зацікавити та залучити іноземні інвестиції, я виділив найперспективніші з них. І створення сильних проєктів у цих напрямах допоможе підвищити індекс інвестиційної привабливості України перед закордонними партнерами в найближчі кілька років.
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк вчора о 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук вчора о 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 646
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 644
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 608
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 232
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 80
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 10458
-
Аналітики запропонували інший поріг ПДВ для ФОП – 6 млн грн замість 1 млн
Фінанси 4081
-
Honda змінила культовий логотип – нова "H" з’явиться з 2027 року
Технології 4000
-
Життя при -30 °C без батарей: як традиційні системи опалення знову стають актуальними
Життя 2741
-
Як відключення світла "б’є" по психіці: чому "накриває" так сильно і як уберегти себе й дітей
Життя 2053
