Заборона реалізації майна до вироку суду: бюджет не отримає, а втратить доходи

Заборона реалізувати активи до судового вироку або спричинить їх масове псування і знецінення, або вимагатиме значних бюджетних асигнувань для забезпечення схоронності арештованого майна.

Навколо спроб реформувати законодавство про АРМА витає все більше міфів, які розповсюджуються всупереч фактам та досвіду роботи Агентства.

Прихильники однієї з ключових змін (законопроєкт №5141), яка передбачає заборону реалізації арештованого майна до остаточного вироку суду, стверджують, що така ініціатива дозволить збільшити надходження до державного бюджету.

Чи дійсно це так?

Ми неодноразово повідомляли, що практика винесення остаточних судових вироків щодо арештованих активів, переданих в управління АРМА, невтішна – лише 1 вирок за всі роки діяльності Агентства. Відповідно, до бюджету було перераховано кошти тільки від одного активу, реалізованого на торгах.

Тому питання реалізації майна в існуючих умовах -  не стільки у наповненні бюджету, скільки у необхідності зберегти вартість активів до моменту вироку або завершення кримінальної справи. Адже на практиці розслідування і судові процеси тривають роками і арештоване майно псується або втрачає вартість до фінального рішення суду.

Як реалізація допомагає вирішити цю проблему?

Кошти від реалізованих активів потрапляють на депозит у банку, за рахунок чого відбувається збільшення початкової суми. У разі скасування арешту чи виправдувального вироку кошти разом з відсотками повертаються власнику, у випадку конфіскації – державі.

Важливо, що за такого механізму держава не витрачає ресурси на збереження майна. Тоді як заборона реалізувати активи до судового вироку або спричинить їх масове псування і знецінення, або вимагатиме значних бюджетних асигнувань для забезпечення схоронності арештованого майна.