Сповільнена реакція

Напередодні наші урядовці анонсували створення...

У глобальній конкуренції ми програємо, серед іншого, тому, що не вміємо працювати на упередження, а лише реагуємо на мінливі обставини. Невдало і з великим запізненням. Часто лише на рівні декларацій, а не реальних дій.

Чому наша ініціатива щодо створення Пантеону Героїв України на Аскольдовій могилі не знаходила належної державної підтримки? Для цього, виявляється, треба було дочекатися ганебного в усіх відношеннях інциденту з перепохованням видатного українського письменника Олександра Олеся, прах якого дослівно збиралися викинути на смітник з празького кладовища. Після цього про необхідність повернення на Батьківщину українських героїв заговорили усі. Поки лише заговорили. Але – нашими словами.

«Сумна історія з Олесем знову ставить на порядок денний створення Національного пантеону. Треба повернути в Україну Петлюру, Бандеру, Коновальця», - пише віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко і додає, що майбутній Національний пантеон повинен «обов'язково поєднати в собі пам'ять про героїв визвольної боротьби і наших сучасників - героїв АТО».

Напередодні наші урядовці анонсували створення відповідної міжвідомчої комісії. Яка, на нашу думку, має обов’язково працювати із залученням небайдужих громадських організацій і враховувати вже проведену роботу. Зокрема, минулорічні зусилля «СПАС-23» з ексгумації і перепоховання Героїв Крут та створення на території Аскольдової Могили Алеї Героїв Революції.

Риторика урядовців звучить для нас довгоочікуваним позитивним сигналом. Будемо докладати зусиль, щоб прийдешній рік і надалі радував нас подібними новинами та, головне, практичними кроками з реалізації нашого патріотичного проекту, спрямованого в майбутнє нової України.

В черговий раз наголошуємо, що відновлення традиції поховання Героїв України на історичному місці «некрополі Аскольдової могили» є велінням часу – наші співвітчизники мають отримати власний пантеон вшанування історичної пам’яті і особистостей, чиї імена належать до української і світової історії.

Саме так ми досягнемо надійного національного примирення, а історична тематика перестане бути вигідним предметом політичного піару.