Покарання і справедливість

Свого часу наше Громадське об’єднання «Українська військова організація СПАС-23» добровільно зобов’язалася надаватипосильну допомогу у дотриманні прав учасників патріотичних об’єднань, котримнебайдужа доля України.

 Нажаль, сьогодні нам доводиться допомагати нашим однодумцям у виконанні сумноїмісії – вшануванню останньої пам’яті громадського активіста Макара Колесникова,який залишив цей світ у Новорічну ніч в стінах Лук’янівського слідчогоізолятору. Нехотів би за цих трагічних обставин вдаватись до політичних спекуляцій табезпідставних звинувачень. Так чи інакше, остаточні причини смерті молодогочоловіка має встановити слідство.

Цятрагедія стала черговим кривавим маркером системної кризи української пенітенціарноїсистеми, котра встигла набути усіх рис псевдодемократичного бардаку, старанноплекаючи, натомість, найгірші зразки антилюдяності сталінських часів.

 Коликерівництво самого відомого в Україні СІЗО не може відповісти на найпростішіпитання щодо долі осіб, за яких несе безпосередню відповідальність, це непросто є ознакою непрофесіоналізму.

Це є злочином!Декларуючина словах європейський вибір, ми маємо розуміти – будь-хто, кримінальнийрецидивіст або невинно обвинувачений - на стадії досудового слідства і під часвідбуття покарання перебуває під надійним захистом держави.

Він залишається їїгромадянином і має право на життя!Нанаш погляд, пенітенціарну систему Української держави має очолити самеправозахисник, який має відповідний досвід і довіру в суспільстві. Це станепрактичним підтвердженням нашого європейського вибору і, дасть Бог, дозволитьуникати подібних трагедій в майбутньому.