Динозаври корумпованої системи, або практика поїдання «неугодних»

Уявімо ситуацію, що у закостенілій від корупційних схем державній структурі з’являється керівник, який знає, як докорінно змінити ситуацію та запустити механізм, який би примусив систему працювати за новим зразком. І не просто працювати, а працювати ефекти

Уявімо ситуацію, що у закостенілій від корупційних схем державній структурі з’являється керівник, який знає, як докорінно змінити ситуацію та запустити механізм, який би примусив систему працювати за новим зразком. І не просто працювати, а працювати ефективно збільшувати прибутки. За 25 років роботи цієї структури у закритому режимі встановилися свої правила, свої схеми відкатів та смотрящі, яким і зміни ні до чого, і той новий керівник, як більмо на оці. При чому, новий керівник почав діяти з казнокрадами та корупціонерами жорстко і не на словах, а реально впроваджувати політику очищення на центральному та місцевому рівнях, підвищувати ефективність господарської діяльності, впроваджувати реформування та забезпечувати гідний рівень прозорості роботи та якість корпоративного управління. І, треба сказати, перші результати не змусили чекати. А загальним результатом впровадження реформи в підсумку мала б стати відповідність української структури європейській моделі системи державної структури.

А що система? - спитаєте ви… А система натомість щедро сипала приписами, попередженнями, перевірками: плановими, позаплановими, відомчими і т.д. Дуже вже не хотілося динозаврам корупції віддавати ласий шматок державного пирога.

Така алегорична передмова прекрасно вписалася в нову історію одного з державних агентств України, яка розпочалася з приходом у 2015 році нової команди. На сьогоднішній день, вже можна видавати бестселер по теорії та практиці власного звільнення.

А, як виявилося, у нас в країні, для того, щоб «з’їсти» неугодного багато не треба.

Для початку потрібен чиновник, скажімо заступник очільника одного з міністерств. Чиновник, як водиться, людина грамотна, уміє писати, що й практикує у доповідних записках. Мета записок – перевірка «неугодного».

І не важливо, що перша, десята, двадцята перевірки не давали ПОТРІБНОГО результату. Їх можна ініціювати безліч, одна цікавіша іншої: куди їздив, з ким їздив, що лікував, де і коли кордон перетинав, як і чим платить, чи дотримується трудового розпорядку, на якій підставі звільнив хабарників та корупціонерів, які роками розкрадали державні кошти і т.д., і т.п.

А коли і це не спрацьовує, в хід ідуть добре перевірені старі методи – підробка документів, скарги, створення «ручних комісій», які писатимуть ПОТРІБНІ висновки. Особлива вимога до претендентів на членство в такій комісії – не розуміти системи держрезерву в цілому та не вникати у суть справи.

Але ж халепа! Не усі й із тих членів комісій згодні ставити свої підписи під шитими білими нитками псевдозвітами. А звіти ці просто магічні, бо мають чарівну здатність видозмінюватися під час процедури погодження у кабінетах міністерства. Кінцевий варіант таких звітів абсолютно не відповідає тому проекту, який надають перевіряльники в Держагентство.

Якщо ж комісія з першого разу не зрозуміла, яким має бути звіт, з нею проводять виховну роботу, і у кінцевому вигляді з’являється висновок з надцяти пунктів та суворий припис – розглянути питання щодо дисциплінарного стягнення, і щоб уже напевно – ініціювати проведення повторної перевірки.

А щоб керівник агентства не зміг апелювати та оскаржити рішення, звіт роблять під грифом «ДСК».

І за законом жанру, виникає питання: що чи хто керує цим чиновником з міністерства, який так старанно готує місце очільника агентства під «угодного» та «більш зговірливого»? Чому цей чиновник ставить питання правомірності звільнення керівників деяких підприємств системи агентства, проти яких відкрито кримінальні справи та ведеться розслідування щодо корупції та хабарництва? Хто покриває ці злочинні дії, які дестабілізують роботу усієї системи агентства, підривають авторитет державної влади у боротьбі з корупцією та виставляють в негативному світлі перед світовою спільнотою весь Кабінет Міністрів України та українську владу?

Після стількох знаків питання просто нелогічно ставити крапку у цій історії, тому поставимо поки три крапки. А остаточне слово залишаємо за Прем’єр-міністром та Президентом України.

І так, кожна байка повинна спонукати робити висновки. І щоб кожен зміг зробити власні висновки, знайомтесь з головними героями цього твору.

Отже, дійові особи:

Держагентство - Державне агентство державного резерву України;

Керівник Державного агентства – Вадим Мосійчук, Голова Держрезерву України;

Одне з міністерств – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України;

Чиновник одного з міністерств – Заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України Юрій Бровченко.