Будівельні тригери-2021: відкладена реформа, пандемія та брак довіри інвесторів
Для девелоперів перспективна картина 2021 року виглядає малопривабливою.
2020 рік для українського ринку нерухомості був непростим: спочатку економічний спад, викликаний пандемією, а потім – хронічне зволікання із проведенням реформи містобудування. В результаті через дефіцит пропозиції ціни під кінець року зросли на первинному ринку у середньому на 7-10%.
Головними факторами, які визначатимуть тенденції на ринку нерухомості у новому 2021 році, також залишаться загальна економічна ситуація та перспективи реформи містобудівної галузі.
Чому саме вони? Посткарантинна економіка відновлюватиметься ще не один рік, отже зростання купівельної спроможності населення очікувати не варто. Обіцяні урядом доступні іпотечні кредити під 7% поки що залишаються в процесі реалізації. І, навіть після початку дії іпотечної програми, кількість тих, хто зможе купити собі нове житло збільшиться дуже незначно. Іпотека, анонсована урядом, матиме обмежений характер – йдеться буквально про кілька тисяч таких кредитів. Погоди це на ринку не зробить. Можливий короткий сплеск попиту, після чого знову – стагнація.
Реформа, яка мала дати ринку нові – прозорі і захищені від корупції правила гри – залишається у підвішеному стані. Рішення уряду тимчасово повернути все як було, а з літа взятися за реформування вдумливо і розсудливо слід розуміти не за сказаними словами, а за фактичною ситуацією – ринок нерухомості та будівельну галузь повертають мінімум на півроку в минуле. Якби наміри реформувати були щирі та за наявності політичної волі та розуміння, які саме зміни необхідні, реформа вийшла б на фінішну пряму вже під кінець минулого року.
Отже, в тому, що стосується регуляції ринку, залишаються два варіанти: або старий з великими корупційними ризиками, або продовження тієї невизначеності, в якій будівельники були вимушені існувати і працювати більшу частину минулого року. Торік це означало відмову від реалізації нових проєктів та затягування із введенням в експлуатацію готових об’єктів на 4-6 місяців.
Додатковими негативними факторами, які впливатимуть на ринок новобудов у 2021 році, буде ситуація з «Аркадою» та Укрбудом. Якщо уряд не вирішить її в інтересах інвесторів, довіра до «первинки» падатиме – і це на тлі тренду минулого року, коли покупці явно почали віддавати все більшу перевагу житлу саме на вторинному ринку.
До всього цього треба додати постійне зростання собівартості будівництва в частині будівельних матеріалів – протягом 2021 року очікується їх подорожчання на 20%. Це обов’язково негативно позначиться на обсягах будівництва житла економ-класу, яке й робило основний оборот коштів у галузі. Тобто, для девелоперів перспективна картина 2021 року виглядає малопривабливою.
Звичайно, нерухомість – за будь-яких економічних обставин є ліквідною, а тому привабливою для інвестицій та заощадження коштів. І штучний дефіцит, викликаний хаосом в роботі регуляторних органів та відсутністю реформи, має дуже великі шанси зберегтися. Але чи означатиме це ріст цін? Адже кількість платоспроможних клієнтів не зміниться – простіше кажучи, це переважно ті, хто купує нерухомість не для того, щоб задовільнити свою потребу у житлі, а саме для вкладення коштів на перспективу.
Єдиний реальний простір для маневру для будівельних компаній залишився за межами великих міст. Собівартість будівництва у передмістях або городах-супутниках значно нижча, ніж, наприклад, у Києві – за рахунок різниці цін на землю, насамперед. А для масового покупця це прийнятніша цінова пропозиція та більший спектр варіантів – помешкання в житлових комплексах, таунхаузи або котеджі. Враховуючи, що під час карантину вже склався новий стиль – працювати дистанційно, і багато компаній на нього охоче переходять, сенс жити у місті з його транспортними та екологічними проблемами для багатьох втрачається, якщо можна жити в 20-30 хвилинах їзди від мегаполісу в комфортному передмісті. Тому зростання обсягів приміського будівництва цілком можна виділити як перспективний для ринку тренд 2021, а можливо і наступних років.
- Леся Українка: як англійська література заговорила українською – всупереч заборонам Інна Лукайчук вчора о 15:28
- Як активному споживачу приєднати та використовувати установки зберігання енергії Світлана Камєнєва вчора о 12:03
- Київ більше не задає ціну. Як дешевий квадрат у передмісті змінює правила гри Антон Мирончук 18.12.2025 18:17
- Правило "спідньої білизни" в бізнесі. Як ваша відвертість непомітно руйнує кар'єру Олександр Висоцький 18.12.2025 11:43
- Автоматизація проти ілюзії зайнятості: як повернути час для стратегічної роботи Олександр Скнар 18.12.2025 08:45
- Розбір законопроєкту №12439: важливі зміни для бізнесу щодо обшуків і арештів Роман Тулін 17.12.2025 18:02
- Як зареєструвати народження чи смерть родича з окупованих територій України Віра Тарасенко 17.12.2025 15:10
- Грантові заявки ОМС: чому класичний NGO-підхід не працює для громад Олександра Смілянець 17.12.2025 12:55
- Декалог перемоги і миру: що треба пам'ятати Анастасія Розлуцька 17.12.2025 10:12
- Про пристрасть депутатів до повторення старих помилок Олег Пендзин 17.12.2025 09:20
- Спалах з Півночі Євген Магда 17.12.2025 09:07
- Мотивація без натхнення: що працює, "коли немає сил хотіти" Тетяна Кравченюк 16.12.2025 17:19
- "Корисна дура" чи свідома роль? Георгій Тука 16.12.2025 15:35
- Дострокове зняття догани з працівника Альона Прасол 16.12.2025 14:53
- Виселення за борги: міфи, реальні загрози для боржника Павло Васильєв 16.12.2025 12:58
-
Голова НБУ особисто приніс ветеранові картку в лікарню
Фінанси 49711
-
Круте піке. Чому в Києві різко подешевшала оренда квартир
Бізнес 9423
-
Нові власники "Гулівера" програли перший раунд у суді: у паркінг зайшов старий орендар
Бізнес 5413
-
Румунія протестувала надійність мосту через Тису до України – фото
Бізнес 5143
-
"Ризики перебільшені". Юристи Єврокомісії оцінили загрозу позовів через російські активи
Фінанси 4460
