Будівельні тригери-2021: відкладена реформа, пандемія та брак довіри інвесторів
Для девелоперів перспективна картина 2021 року виглядає малопривабливою.
2020 рік для українського ринку нерухомості був непростим: спочатку економічний спад, викликаний пандемією, а потім – хронічне зволікання із проведенням реформи містобудування. В результаті через дефіцит пропозиції ціни під кінець року зросли на первинному ринку у середньому на 7-10%.
Головними факторами, які визначатимуть тенденції на ринку нерухомості у новому 2021 році, також залишаться загальна економічна ситуація та перспективи реформи містобудівної галузі.
Чому саме вони? Посткарантинна економіка відновлюватиметься ще не один рік, отже зростання купівельної спроможності населення очікувати не варто. Обіцяні урядом доступні іпотечні кредити під 7% поки що залишаються в процесі реалізації. І, навіть після початку дії іпотечної програми, кількість тих, хто зможе купити собі нове житло збільшиться дуже незначно. Іпотека, анонсована урядом, матиме обмежений характер – йдеться буквально про кілька тисяч таких кредитів. Погоди це на ринку не зробить. Можливий короткий сплеск попиту, після чого знову – стагнація.
Реформа, яка мала дати ринку нові – прозорі і захищені від корупції правила гри – залишається у підвішеному стані. Рішення уряду тимчасово повернути все як було, а з літа взятися за реформування вдумливо і розсудливо слід розуміти не за сказаними словами, а за фактичною ситуацією – ринок нерухомості та будівельну галузь повертають мінімум на півроку в минуле. Якби наміри реформувати були щирі та за наявності політичної волі та розуміння, які саме зміни необхідні, реформа вийшла б на фінішну пряму вже під кінець минулого року.
Отже, в тому, що стосується регуляції ринку, залишаються два варіанти: або старий з великими корупційними ризиками, або продовження тієї невизначеності, в якій будівельники були вимушені існувати і працювати більшу частину минулого року. Торік це означало відмову від реалізації нових проєктів та затягування із введенням в експлуатацію готових об’єктів на 4-6 місяців.
Додатковими негативними факторами, які впливатимуть на ринок новобудов у 2021 році, буде ситуація з «Аркадою» та Укрбудом. Якщо уряд не вирішить її в інтересах інвесторів, довіра до «первинки» падатиме – і це на тлі тренду минулого року, коли покупці явно почали віддавати все більшу перевагу житлу саме на вторинному ринку.
До всього цього треба додати постійне зростання собівартості будівництва в частині будівельних матеріалів – протягом 2021 року очікується їх подорожчання на 20%. Це обов’язково негативно позначиться на обсягах будівництва житла економ-класу, яке й робило основний оборот коштів у галузі. Тобто, для девелоперів перспективна картина 2021 року виглядає малопривабливою.
Звичайно, нерухомість – за будь-яких економічних обставин є ліквідною, а тому привабливою для інвестицій та заощадження коштів. І штучний дефіцит, викликаний хаосом в роботі регуляторних органів та відсутністю реформи, має дуже великі шанси зберегтися. Але чи означатиме це ріст цін? Адже кількість платоспроможних клієнтів не зміниться – простіше кажучи, це переважно ті, хто купує нерухомість не для того, щоб задовільнити свою потребу у житлі, а саме для вкладення коштів на перспективу.
Єдиний реальний простір для маневру для будівельних компаній залишився за межами великих міст. Собівартість будівництва у передмістях або городах-супутниках значно нижча, ніж, наприклад, у Києві – за рахунок різниці цін на землю, насамперед. А для масового покупця це прийнятніша цінова пропозиція та більший спектр варіантів – помешкання в житлових комплексах, таунхаузи або котеджі. Враховуючи, що під час карантину вже склався новий стиль – працювати дистанційно, і багато компаній на нього охоче переходять, сенс жити у місті з його транспортними та екологічними проблемами для багатьох втрачається, якщо можна жити в 20-30 хвилинах їзди від мегаполісу в комфортному передмісті. Тому зростання обсягів приміського будівництва цілком можна виділити як перспективний для ринку тренд 2021, а можливо і наступних років.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 39023
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 30670
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
14800
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 10055
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
9220