"Якісні" послуги львівських юридичних консультантів. Частина 3

"Зло" закупівель. Гарантійні листи від виробника у Львові.

Медзамовники, ви ще не відмовились від схеми «консультант-замовник-переможець»? Чи можна проводити здорові закупівлі без дискримінацій учасників? Однозначно так, але потрібно почути потенційних учасників своїх закупівель та викреслити обмежувальну, дискримінаційну поведінку зі свого життя.

Як я вже повідомляла, замовники Львівського регіону користуються послугами однієї юридичної компанії, яка проводить їхні закупівлі. З консультантами укладено договори про надання юридично-консультаційних послуг, відповідно до яких останні мають досить широкі повноваження, практично виконуючи обов’язки тендерного комітету замовника. Цей консультант жорстко тримає в тендерній документації вимогу гарантійного (авторизаційного) листа виробника, представника виробника, дилера, дистриб’ютора, абсолютно ігноруючи звернення потенційних учасників ринку.

99% закупівель містять таку вимогу. В телефонних розмовах замовники стверджують, що в принципі й не сильно потребують вони цих листів, але ж консультанти на такій вимозі наполягають. Нібито це ж гарантія належного виконання постачальником своїх зобов’язань з поставки товару. Цей лист виробника надає можливість уникнути постачання фальсифікованих, неякісних товарів.
Проте, невже ви не замислювались над тим, чому та яким чином виробник, у випадку неякісного виконання своїх обов’язків постачальником (саме постачальником, не виробником, адже в вашій закупівлі переможе постачальник, від якого ви вимагаєте цей лист), нестиме відповідальність перед вами або поставить вам інший товар?

В рекомендаціях МОЗ та МЕРТ замовникам не рекомендувалось висувати таку вимогу, оскільки це не гарантує своєчасного постачання лікарських засобів.
Як стверджують потенційні учасники ця вимога є однозначно дискримінаційною, оскільки не у всіх є можливість отримати такі листи. Виробники досить «вибіркові» у виданні гарантій, свідомо звужуючи коло постачальників. Гарантійні листи я називаю нічим іншим як «зло» в закупівлях, адже вони (!) нічого абсолютно не гарантують - ні якість, ні своєчасність, ні, тим більше належне виконання зобов’язань постачальником, - а корупційні ризики створюють.

Наведений нижче приклад з практики львівських медзамовників яскраво підтверджує мою думку.
«Незамінність та важливість» гарантійного листа спостерігаємо в закупівлях П’ятої міської клінічної лікарні міста Львова та Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру.

В першій закупівлі переможець ТОВ «Аптека № 44» не підтвердило повноваження ТОВ «ТД «Новофарм-Біосинтез», як представника виробника, що вимагав замовник, але це не завадило ТОВ «Аптека № 44» отримати перемогу в тендері та укласти договір із замовником.

В іншій закупівлі ТОВ «БаДМ» не завантажило в своїй пропозиції підтвердження від виробника Мітім, С.Р.Л., що також не вплинуло на замовника, який підписав договір з товариством.

Отже, виходячи із вимоги замовників щодо гарантійних листів, кожна з названих пропозицій не відповідала документаціям замовників та повинна була бути відхилена. Але навпаки, всупереч своїм поглядам, замовники обрали невідповідні пропозиції учасників переможцями торгів та підписали з ними договори.

Виявляється наявність гарантійного листа, складеного відповідно до всіх виписаних замовником умов, не так вже і суттєва, і нею цілком вільно можна знехтувати? Так що ж виходить – гарантія не потрібна?  

Так ким вигадана така крайня необхідність в дискримінаційній вимозі – гарантійний (авторизаційний) лист виробника, представника виробника, дилера, дистриб’ютора?
Замовниками чи юридичним консультантом? В чиїх інтересах така вимога? Обраного кола постачальників?

Цікавим є факт, що Замовники (вірніше, юридичний консультант) надають схожі, як скопійовані, пояснення про таку «важливість та незамінність гарантійних листів виробника», ігноруючи звернення потенційних учасників, регіонального координатора закупівель, практику Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (рішення № 4631-р/пк-пз від 16.05.2018 № 6123-р/пк-пз від 22.06.2018, № 6122-р/пк-пз від 22.06.2018).

Враховуючи, що відповідальність за проведення закупівель відповідно до норм Закону про публічні закупівлі лежить саме на членах тендерного комітету, чи не є доцільним почути потенційних учасників, МОЗ та МЕРТ, Орган оскарження (АМКУ)? Які, зверніть увагу, однакової думки, відмінної від вашого юридичного консультанта.

Так навіщо ж таке «консультування»? 
В наступному блозі нарешті розкрию секрет чи мають право замовники залучати юридичних консультантів в тій формі, що обрали?

Медзамовники, дочитуючи цей блог, сподіваюсь ви вирішили відмовитись від своєї схеми «консультант-замовник-переможець».

Вже скоро може бути запізно.

Я Руденко Тетяна, Координатор центру реагування на порушення у закупівлях в місті Києві та Київської області, місті Львові та Львівській області. Цей блог створено для поширення інформації про виявлені порушення замовників і учасників процедур закупівель сфери охорони здоров’я регіонів.