Home bias
Чому варто диверсифікувати бізнес географічно, зважаючи на правило не тримати всі яйця в одній корзині
Home bias - це явище, коли інвестори мають тенденцію віддавати перевагу інвестиціям у своїй країні порівняно з іншими зарубіжними ринками. Це поширена практика по всьому світу — як серед індивідуальних інвесторів, так і серед фінансових установ. Home bias має свої корені в психології інвесторів та їхніх уподобаннях і сприйнятті ризику. Бізнесмени просто відчувають більшу довіру до своєї країни, знають місцеві економічні умови і відчувають себе більш комфортно. Явище природне і зрозуміле, але це може призводити до дисбалансу в інвестиційному портфелі.
Останнім часом Україна стала полем трагічної війни, яка має серйозні наслідки не лише для суспільства, але й для інвесторів. Приклади українців, які втрачають своє майно, нагадують про ризики, пов'язані з "home bias". На основі цієї ситуації ми можемо отримати цінні уроки про диверсифікацію та управління ризиками.
Диверсифікація є ключовою для зменшення інвестиційних загроз. Розподіл капіталу на різні географічні ринки та різні класи активів може допомогти зменшити негативний вплив подій у одній країні. Ми не повинні концентруватись лише на внутрішньому ринку, але розглядати глобальні чи регіональні. Для цього, звичайно, потрібно мати або розробляти міжнародний потенціал, тобто експортний продукт, відповідні людські ресурси та капітал. Хоча ситуація конфлікту на території Україні однозначно показує, що географічна диверсифікація інвестицій може бути просто примусовою, і тоді фаза підготовки до зовнішнього розширення скорочується до мінімуму. Просто потрібно навчатися протягом інвестування, здобуваючи потрібні знання та ресурси і виправляти помилки, коли вони виявляються, що сильно нагадує методологію управління "agile".
Українські інвестори продемонстрували свою бізнесову гнучкість, оскільки, як випливає з доповіді Польського економічного інституту за три перші квартали 2022 року, в Польщі було створено майже 14 тис. підприємств, засновниками яких були громадяни України, з яких 10,2 тис. — самостійні підприємства. Решта 3,6 тис. — капіталовкладення. Ці дані є однозначними і підтверджують, що протягом трьох перших кварталів 2022 року компанії, засновані українцями, складали 8,5% усіх бізнесів, відкритих у Польщі.
Українські підприємці також переводять свої кошти в інші країни ЄС, але це вже складніше, ніж інвестувати в Польщу, тому польський ринок став природним напрямком для диверсифікації українського бізнесу.
Потенційно цікаві ринки, такі як німецький, французький або англійський, мають набагато вищі бар'єри для входу на них для пересічного українського інвестора, ніж польський ринок.
Перш за все, ці ринки вимагають значно більшого капіталу на старті, ретельнішої підготовки, на яку більшість українських підприємців просто не мають часу, а також суттєво іншої бізнес-культури і, не в останню чергу, переваги ведення бізнесу рідною мовою.
І якщо в Польщі українські підприємці користуються перевагами прямого кордону, схожої мови та схожості слов'янської культури, то в інших західноєвропейських країнах цих переваг вже немає.
Існує також проблема вимушеної експансії, яка торкнулася великих українських експортерів сталі або зерна, оскільки раніше вони відправляли свою продукцію морем, а тепер змушені переходити на сухопутну логістику, часто через Румунію і Болгарію до Туреччини і далі.
Незважаючи на ці незручності, варто зазначити, що, можливо, український бізнес зараз накопичує безцінний міжнародний досвід роботи на європейських ринках і руйнує попереднє домашнє мислення.
Підсумовуючи, здається доцільним, що в сьогоднішньому глобальному і швидкозмінному світі аналіз та розуміння глобальних політичних, економічних та соціальних тенденцій власниками або керівниками бізнесу є надзвичайно важливим, а інвестори не тільки можуть, але і повинні бути обізнані про потенційні загрози на ринках, на яких вони працюють, оскільки це знання дозволяє ухвалювати більш обґрунтовані бізнес-рішення.
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Як зруйнувати країну 352
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 202
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 152
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 135
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 112
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
31800
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11253
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 8404
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 7526
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 7280