Договір підряду чи договір про надання послуг: чому підприємцям потрібно знати різницю?

Поради від юриста: який договір краще обрати

Сучасні ринкові відносини неможливо уявити без укладення договорів. Днями ми отримали запит на консультацію: клієнт цікавиться, який вид договору доцільніше обрати: договір про надання послуг чи договір підряду.

При укладанні різного роду договорів у ході реалізації проєкту нерідко виникає плутанина з термінологією. Основною причиною є те, що часто надані послуги або виконані роботи, на перший погляд, важко розмежувати. 

Тому багато хто хоче дізнатися спосіб чіткого визначення постачальника, підрядника та виконавця як сторін договору. Тож проаналізуймо та розберемося з їхніми особливостями. 

Ознайомимось із поняттям договорів:

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зазначені поняття містяться в Цивільному кодексі України. 

Коротко про ознаки та критерії розмежування:

Основною ознакою договору підряду є передача підрядником результатів виконаних робіт замовнику. Тобто ми маємо матеріальний результат. 

Основною ознакою надання послуги є її споживання в процесі вчинення певної дії. Це означає, що послуга не матеріалізується.

Головним критерієм, за яким розмежовуємо договори про надання послуг та підрядний — об’єкт договору підряду є матеріальний, а послуга не має матеріального вираження. 

При веденні бізнесу необхідно звертати увагу на зазначені особливості договорів, оскільки договір є відображенням господарських відносин між сторонами. 

Договір як первинний документ є підставою для оподаткування операцій, що відбуваються між сторонами. Законодавство України вимагає приділяти особливу увагу діловій меті та реальності господарських операцій. Тобто зміст договору повинен відповідати реальності вчинюваних дій у рамках ведення господарської діяльності.