Корпоративний договір як інструмент врегулювання ділових відносин між бізнес-партнерами.
Корпоративний договір як інструмент врегулювання ділових відносин між бізнес-партнерами запроваджений разом із набранням чинності 17.06.2018 Закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю". Корпоративний договір за своєю правовою природою є схожим до Shareholders' Agreement або SHA, угода що укладається згідно "англійського права" між акціонерами компанії для врегулювання своїх корпоративних прав та обов'язків. На відміну від Shareholders' Agreement', угоди щодо якої існує давно усталена практика судів Англії та Уельсу та чітке розуміння у сторін як така угода "працюватиме", корпоративний договір згідно українського права лише починає набувати популярності. Відтак ми коротко в розрізі блоків розглянемо саме український аналог SHA.
Задля уникнення в подальшому корпоративних війн між учасниками компанії, забезпечення узгодженості їхніх дій при прийнятті важливих рішень щодо діяльності товариства, вирішення розбіжностей між учасниками.
Коли можна укласти корпоративний договір?
Можливість укласти корпоративний договір виникає лише після створення компанії, адже сторонами корпоративного договору можуть бути лише учасники товариства. Статус учасника ви отримуєте лише після реєстрації юридичної особи. Водночас ви та ваші бізнес-партнери у засновницькому договорі можете передбачити обов'язок укласти корпоративний договір одразу після створення товариства.
Хто укладає корпоративний договір ?
Корпоративний договір укладають лише учасники компанії. Однак, учасники також вправі укласти змішаний договір, що міститиме зміст декількох договорів чи правочинів (наприклад корпоративного договору, договору кредитування, договору позики чи договору дарування). За таких умов, до відносин у змішаному договорі застосовуватимуться у відповідних частинах норми цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі. Відповідно сторонами змішаного договору можуть бути також і кредитори. (Справа N 916/2796/20).
Особливості корпоративного договору
На відміну від статуту компанії, який міститься у реєстраційній справі, корпоративний договір є конфіденційним. Крім цього, статут ви зобов'язані надавати на вимогу контрагентів, чи для участі у тендерах. Натомість ознайомитись з положенням корпоративного договору вправі лише сторони такого договору. Винятком слугує випадок, коли стороною договору є держава, державне чи комунальне підприємство.
Корпоративний договір є безвідплатним. Безвідплатним є договір, за яким одна сторона не отримує від іншої сторони майнового чи немайнового зустрічного задоволення свого інтересу (Справа N 916/2796/20).
Обмеження щодо укладання корпоративного договору
Положення корпоративного договору не повинні суперечити положенням статуту компанії. Положення корпоративного договору не повинні містити обов'язку щодо голосування учасників компанії згідно вказівок менеджменту.
Зміст корпоративного договору
Основні питання, що підлягають регулюванню корпоративним договором, це порядок купівлі-продажу часток компанії, порядок управління компанією та порядок вирішення ситуацій, де учасники не знайшли консенсусу. Крім цього, доволі часто корпоративним договором врегульовують питання дарування частки чи передачі її у заставу, реалізація прав міноритарними та мажоритарними учасниками, питання фінансування товариства чи його ліквідації. Звичайно перелік питань не вичерпний.
Забезпечення виконання корпоративного договору
Існує кілька механізмів щодо забезпечення виконання сторонами умов корпоративного договору.
Штраф. Можна передбачити у корпоративному договорі штрафні санкції за порушення учасниками своїх зобов'язань.
Безвідклична довіреність. Даний вид довіреності уповноважує представника вашого бізнес-партнера на вчинення від його імені заздалегідь обумовлених дій. Відтак, при відмові компаньйоном діяти у відповідності до умов корпоративного договору, представник вашого бізнес-партнера забезпечить виконання останнім своїх зобов'язань згідно корпоративного договору.
Даний вид довіреності припиняється, коли сторона виконала свої зобов'язання, або закінчився строк дії довіреності.
Опціон. Це інструмент за яким власник опціону отримує право придбати або продати актив у майбутньому, а продавець опціону на вимогу власника опціону зобов'язаний продати чи придбати актив. У корпоративному договорі відповідно можна передбачити положення, за яким один учасник отримує право на купівлю частки іншого учасника, якщо останній ухилитиметься від виконання своїх обов'язків згідно корпоративного договору.
Окремо варто зазначити, що усі договори, які будуть в подальшому укладені сторонами корпоративного договру на порушення такого корпоративного договору, визнаватимуться нікчемними.
Судова практика щодо застосування корпоративного договору
Наразі судова практика лише формується і є лише кілька, на наш погляд, цікавих рішень першої інстанції щодо корпоративного договору. (Справа N 916/2796/20, Справа N916/1444/19).
Висновок
Без сумніву, практика укладання корпоративних договорів лише поширюватиметься та ставатиме більше популярною серед представників бізнесу, адже завдяки цьому інструменту поведінка бізнес-партнерів ставатиме більш прогнозованою. Однак, лише після ухвалення та перегляду рішень судами апеляційних інстанцій, що міститимуть чітку правову позицію щодо застосування корпоративних договорів в Україні, можна буде говорити про корпоративний договір, як про звичайну ділову практику.
