Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Відокремившись від України, півострів позбавив її 4,3% земель з узбережжям Чорного моря на фоні гір, з якими в більшості українців асоціюється частина їхнього життя. Втрати України від цього кроку колишньої автономії не лише територіальні та моральні, а й економічні.
З одного боку, розміри економіки Криму – 38,2 млрд. грн. або $4,8 млрд.валового регіонального продукту в 2011 році - є несуттєвими в масштабах України (2,9%) і ще менш значущими для Росії (0,3%). Більш того, півострів не є фінансово самодостатнім і досі існував здебільшого завдяки коштам із Києва. За даними Держказначейства, у 2013 році з держбюджету було передано в бюджет тоді ще АРК та в місцеві кримські бюджети 4,4 млрд. грн. ($535 млн.) дотацій та субвенцій, що забезпечило 41% від загальної суми їх доходів. Росії також доведеться самотужки забезпечити часткове фінансування Криму і навіть збільшити його.
Руслан Демчак відмічає, що за оцінками рейтингової агенції Standard&Poor’s, Москві доведеться щороку витрачати 88 млрд. руб. ($2,4 млрд.) на фінансування Криму. Близько 38 млрд. руб. (понад $1 млрд.) складуть бюджетні дотації вирівнювання за прикладом тих, що отримують найбідніші російські регіони, наприклад Північна Осетія. Крім того, доведеться витратити близько 50 млрд. руб. ($1,4 млрд.) на підвищення пенсії з 1400 грн. ($150) до російської мінімальної в 6354 руб. ($175). Але в будь-якому разі сумарно ці суми менші ніж 15 млрд. доларів, за які Росія планувала «купити» всю Україну.
Життєзабезпечення регіону так само надходить здебільшого з-за його меж. За даними Державного агентства водних ресурсів, 80-85% прісної води він отримує з Дніпра через Північнокримський канал і потім акумулює у сімох водосховищах. Також, незважаючи на активний розвиток сонячної та вітряної енергетики останніми роками, Крим отримує 80% електроенергії з «материкової» України, зокрема з Запорізької та Каховської електростанцій. Краще свої потреби в природних ресурсах Крим задовольняє лише стосовно природного газу. В 2013 році державна компанія «Чорноморнафтогаз», що належить НАК «Нафтогаз» видобула 1,65 млрд. куб. м газу.
Як, зазначає Руслан Євгенович:"В порівнянні з 50,4 млрд. куб. м газу, що спожила минулого року країна в цілому,це невеликий обсяг, але майже достатньо, щоб задовольнити потребу півострова (2 млрд. куб. м). Всі прогалини кримської економіки із життєзабезпеченням півострова Криму доведеться компенсувати власноруч або за допомогою Росії. За даними ЗМІ, Москва вже розробляє схему постійного автономного електрозабезпечення Криму. Зокрема за допомогою прокладання ліній електропостачання через Керченську протоку, вартість якого експерти оцінюють в 10-15 млрд. руб ($276-414 млн.). Крім того, 17 березня Державна Рада Республіки Крим націоналізувала «Чорноморнафтогаз»."
Проте, з іншого боку, Крим був не лише «бермудським трикутником» для української економіки. Перш за все, основною перевагою півострова був і є вихід до Чорного моря і, відповідно, п’ять морських торгових та два рибних порти – у Керчі, Феодосії, Ялті, Севастополі, Євпаторії. Їх сумарний вантажообіг у 2013 р. склав 13,8 млн. тонн, тобто 9,1 % загальноукраїнського обігу вантажу. Але усі вони були націоналізовані новою владою Криму 17 березня, так само як «Чорноморнафтогаз».
По-друге, Крим був туристичним осередком України. Минулого року там відпочило 5,9 млн. людей, з яких 66% – українці, і лише 26% – росіяни. Але після анексії півострів втратить принаймні на найближчі роки українських туристів. Але для бюджету це невелика втрата. Велика частка туризму в Криму працює в тіньовому секторі, і забезпечує лише 6% доходів бюджету АРК (542 млн. грн. в 2013 році). Але це втрата як власне для туристів, так і для самої індустрії. Адже приїхати до Криму не тільки не захочуть українці, а й не зможуть іноземці з-за меж СНД.
Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) забороняє пасажирським літакам сідати в аеропортах невизнаних республік, якою з цього тижня є і Республіка Крим. Аналогічна заборона працює, наприклад, з 2008 року в Сухумі, де Абхазія планувала відкрити аеропорт для здійснення міжнародних перевезень. Літаки авіакомпанії, що порушує заборону ICAO, можуть бути арештовані в аеропортах інших країн. З огляду на такі суворі правила, жодна авіакомпанія, навіть російська, не ризикне налаштувати авіасполучення з аеропортом «Сімферополь», яким минулого року скористалися 1,2 млн. пасажирів.
По-третє, Крим здавна спеціалізується на виробництві харчових продуктів та алкогольних напоїв. Як свідчать дані Держстату за 2013 р., в Криму виробляється 37% вина, 34% коньяку, 20% горілки в країні. Як оголосив 11 березня перший віце-прем’єр невизнаного уряду Криму Рустам Теміргалієв, усі державні підприємства України, що працюють на півострові, будуть націоналізовані та перейдуть у власність Кримської автономії. Як наслідок, під загрозою націоналізації опинилися «Национальное производственно-аграрное объединение «Массандра» та завод шампанських вин «Новый свет».
Крім того, на півострові мають виробничі потужності великі приватні агрохолдинги - «Миронівський хлібопродукт», котрий займається на півострові виготовленням курятини та вирощуванням яблук, черешні, абрикосу, суниці, груш тощо, Ukrlandfarming, що виробляє яйця на чотирьох місцевих підприємствах, та KSGAgro. Також там працює низка приватних виробників алкогольної продукції - «Инкерманский завод марочных вин», «Крымский винно-коньячний завод «Бахчисарай», «Крымская водочная компания», агрофірма «Золотая балка». Хоча нова кримська влада запевнила, що приватна власність залишиться у її поточних власників, функціонування цих виробництв наразі під питанням через поточний стан прихованої війни.
20.10.2014 18:59
Руслан Демчак: Економічний тягар півострова на плечах Росії
Втрата Криму переклала на плечі Росії економічний тягар півострова, але водночас позбавила Україну переваг транспортування, туризму та харчової промисловості регіону.
На думку Руслана Демча: "Втрата Криму переклала на плечі Росії економічний тягар півострова, але водночас позбавила Україну переваг транспортування, туризму та харчової промисловості регіону."Відокремившись від України, півострів позбавив її 4,3% земель з узбережжям Чорного моря на фоні гір, з якими в більшості українців асоціюється частина їхнього життя. Втрати України від цього кроку колишньої автономії не лише територіальні та моральні, а й економічні.
З одного боку, розміри економіки Криму – 38,2 млрд. грн. або $4,8 млрд.валового регіонального продукту в 2011 році - є несуттєвими в масштабах України (2,9%) і ще менш значущими для Росії (0,3%). Більш того, півострів не є фінансово самодостатнім і досі існував здебільшого завдяки коштам із Києва. За даними Держказначейства, у 2013 році з держбюджету було передано в бюджет тоді ще АРК та в місцеві кримські бюджети 4,4 млрд. грн. ($535 млн.) дотацій та субвенцій, що забезпечило 41% від загальної суми їх доходів. Росії також доведеться самотужки забезпечити часткове фінансування Криму і навіть збільшити його.
Руслан Демчак відмічає, що за оцінками рейтингової агенції Standard&Poor’s, Москві доведеться щороку витрачати 88 млрд. руб. ($2,4 млрд.) на фінансування Криму. Близько 38 млрд. руб. (понад $1 млрд.) складуть бюджетні дотації вирівнювання за прикладом тих, що отримують найбідніші російські регіони, наприклад Північна Осетія. Крім того, доведеться витратити близько 50 млрд. руб. ($1,4 млрд.) на підвищення пенсії з 1400 грн. ($150) до російської мінімальної в 6354 руб. ($175). Але в будь-якому разі сумарно ці суми менші ніж 15 млрд. доларів, за які Росія планувала «купити» всю Україну.
Життєзабезпечення регіону так само надходить здебільшого з-за його меж. За даними Державного агентства водних ресурсів, 80-85% прісної води він отримує з Дніпра через Північнокримський канал і потім акумулює у сімох водосховищах. Також, незважаючи на активний розвиток сонячної та вітряної енергетики останніми роками, Крим отримує 80% електроенергії з «материкової» України, зокрема з Запорізької та Каховської електростанцій. Краще свої потреби в природних ресурсах Крим задовольняє лише стосовно природного газу. В 2013 році державна компанія «Чорноморнафтогаз», що належить НАК «Нафтогаз» видобула 1,65 млрд. куб. м газу.
Як, зазначає Руслан Євгенович:"В порівнянні з 50,4 млрд. куб. м газу, що спожила минулого року країна в цілому,це невеликий обсяг, але майже достатньо, щоб задовольнити потребу півострова (2 млрд. куб. м). Всі прогалини кримської економіки із життєзабезпеченням півострова Криму доведеться компенсувати власноруч або за допомогою Росії. За даними ЗМІ, Москва вже розробляє схему постійного автономного електрозабезпечення Криму. Зокрема за допомогою прокладання ліній електропостачання через Керченську протоку, вартість якого експерти оцінюють в 10-15 млрд. руб ($276-414 млн.). Крім того, 17 березня Державна Рада Республіки Крим націоналізувала «Чорноморнафтогаз»."
Проте, з іншого боку, Крим був не лише «бермудським трикутником» для української економіки. Перш за все, основною перевагою півострова був і є вихід до Чорного моря і, відповідно, п’ять морських торгових та два рибних порти – у Керчі, Феодосії, Ялті, Севастополі, Євпаторії. Їх сумарний вантажообіг у 2013 р. склав 13,8 млн. тонн, тобто 9,1 % загальноукраїнського обігу вантажу. Але усі вони були націоналізовані новою владою Криму 17 березня, так само як «Чорноморнафтогаз».
По-друге, Крим був туристичним осередком України. Минулого року там відпочило 5,9 млн. людей, з яких 66% – українці, і лише 26% – росіяни. Але після анексії півострів втратить принаймні на найближчі роки українських туристів. Але для бюджету це невелика втрата. Велика частка туризму в Криму працює в тіньовому секторі, і забезпечує лише 6% доходів бюджету АРК (542 млн. грн. в 2013 році). Але це втрата як власне для туристів, так і для самої індустрії. Адже приїхати до Криму не тільки не захочуть українці, а й не зможуть іноземці з-за меж СНД.
Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) забороняє пасажирським літакам сідати в аеропортах невизнаних республік, якою з цього тижня є і Республіка Крим. Аналогічна заборона працює, наприклад, з 2008 року в Сухумі, де Абхазія планувала відкрити аеропорт для здійснення міжнародних перевезень. Літаки авіакомпанії, що порушує заборону ICAO, можуть бути арештовані в аеропортах інших країн. З огляду на такі суворі правила, жодна авіакомпанія, навіть російська, не ризикне налаштувати авіасполучення з аеропортом «Сімферополь», яким минулого року скористалися 1,2 млн. пасажирів.
По-третє, Крим здавна спеціалізується на виробництві харчових продуктів та алкогольних напоїв. Як свідчать дані Держстату за 2013 р., в Криму виробляється 37% вина, 34% коньяку, 20% горілки в країні. Як оголосив 11 березня перший віце-прем’єр невизнаного уряду Криму Рустам Теміргалієв, усі державні підприємства України, що працюють на півострові, будуть націоналізовані та перейдуть у власність Кримської автономії. Як наслідок, під загрозою націоналізації опинилися «Национальное производственно-аграрное объединение «Массандра» та завод шампанських вин «Новый свет».
Крім того, на півострові мають виробничі потужності великі приватні агрохолдинги - «Миронівський хлібопродукт», котрий займається на півострові виготовленням курятини та вирощуванням яблук, черешні, абрикосу, суниці, груш тощо, Ukrlandfarming, що виробляє яйця на чотирьох місцевих підприємствах, та KSGAgro. Також там працює низка приватних виробників алкогольної продукції - «Инкерманский завод марочных вин», «Крымский винно-коньячний завод «Бахчисарай», «Крымская водочная компания», агрофірма «Золотая балка». Хоча нова кримська влада запевнила, що приватна власність залишиться у її поточних власників, функціонування цих виробництв наразі під питанням через поточний стан прихованої війни.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
Топ за тиждень
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 457
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 127
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 100
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 99
Популярне
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8696
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7472
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4245
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3659
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 3568
Контакти
E-mail: [email protected]