Доллар на допомогу гривні

Американські сенатори-республіканці Тед Круз Марко Рубіо написали міністру фінансів Сполучених Штатів Джеку Лью листа, котрим запропонували допомогти українській економіці, що скорочується вже протягом двох років, за допомогою підтримки української націон

Минулого тижняамериканські сенатори-республіканці Тед Круз Марко Рубіо написали міністру фінансів Сполучених Штатів Джеку Льюлиста, котрим запропонували допомогти українській економіці, що скорочується вжепротягом двох років, за допомогою підтримки української національної валюти.Підтримка полягала б у поновленні прив’язки гривні, курсоутворення котроїНаціональний банк України змінив 7 лютого з багаторічного де-факто фіксуванняна вільне плавання, до американськогодолара в режимі currencyboard. На перший погляд абсурдна пропозиціяпропонує зробити крок назад  і більш тогопорушити вимоги Міжнародного кредитного фонду, з яким уряд наразі ведеперемовини щодо отримання нового кредиту. Проте насправді і цей варіантдопомоги має досить суттєві переваги, і, на думку сенаторів, Вашингтону вартообговорити цей варіант утримання гривні від подальшої девальвації з МВФ.

Режим currencyboard передбачає непросто повернення до колишньої фіксації курсу гривні до долара, а й ще більшжорсткий формат фіксації курсу відносно «якірної» - в даному випадкуамериканської - валюти. За такого режиму усі гривневі готівкові ресурси мали ббути принаймні на 100% (а на практиці зазвичай – на 110-115%) забезпеченірезервами валюти, золота та інших високоліквідних активів центральногобанку.  Відповідно, друкувати кошти танарощувати кількість готівкової гривні в обігу НБУ зміг би лише пропорційнозростанню  золотовалютних резервів (ЗВР). 

Зазвичай цеймеханізм використовується для імпорту монетарної стабільності в країнах, щостраждають на надмірну інфляцію чи масову недовіру населення та бізнесу доцентрального банку. Відповідно, він був популярний в часи гіперінфляції післярозпаду Радянського Союзу, а також широко впроваджувався в колоніях(здебільшого британських) для прив’язки місцевої валюти до «материнської»валюти. Серед найвідоміших сучасних адептів currencyboard – Естонія, Литва,Болгарія, Боснія, Аргентина та Гонконг. Саме досвід прибалтійських країн після розпаду СРСР  і в період їх підготовки до вступу до зониєвро став основним аргументом американських сенаторів на користь цього режимукурсоутворення. Так, Естонія запровадила подібний режим у 1992 році тадотримувалася його до моменту переходу на євро у  2011 році. За ці роки змінився лише «якір»: до1999 року естонська крона була прив’язана до німецької марки за курсом 8 кронза марку, а за 1 січня 1999-го її новим якорем став євро. Подібна практикадозволила Естонії не лиш уповільнити інфляцію з 90% у 1993 році до 3% у 2010році, а й пом’якшила для неї наслідки фінансових крих в Азії та Росії у1997-1998 рр. Литва йшла схожим шляхом, прив’язавши  літ спочатку у 1994 році до долара США, апотім до євро.

Ще один вдалий приклад – Гонконг, котрого лише режим currencyboard врятував під часкризи 1997-1998 рр. від хвилі девальвації національних валют, що прокотиласятоді країнами Азії. В Гонконгу подібний механізм працював з 1935 року, тоді щев прив’язці  гонконгського долар у дофунта стерлінгів. Після розпаду Бретон-Вудської системи в 1972 році місцевувалюту прив’язали до долара США і надалі лише змінювали курс. З 1983 року вінстановив 7,80 гонконгських доларів за один американський. Причому під часАзіатської кризи кінця 90-х золотовалютні резерви Гонконгу на 300% покривалиобсяг місцевої готівки в обігу. Після кризи, з 1998 року, курс було встановленона рівні 7,75 гонконгських доларів за один американський. Правда, з того часу гонконгськийcurrencyboard пішов далеко відкласичної версії цього режиму і застосовує різні інструменти монетарноговпливу, що зазвичай використовують центральні банки за інших режимівкурсоутворення.

До переваг подібного валютного режиму відносять в першу чергу дисципліну і передбачуваність.А також потенційно низькі ставки по кредитних ресурсах. Наприклад, в результатіприв’язки долара Гонконгу до долару США відсоткові ставки в Гонконгу фактичновстановлювалися Федеральним резервом США. Оскільки в 90х рівень інфляції вГоконгу був нижчий, ніж в США, в Гонконгу встановлювалися низькі, іноді навітьвід’ємні реальні відсоткові ставки. Необхідність забезпечувати готівкунаціональної валюти запасами з іноземної валюти обмежує можливість регуляторадрукувати гроші, зокрема щоб допомогти уряду профінансувати бюджетний дефіцит.

Крім того, дляпереходу на режим currencyboard Нацбанку довелося б позбавитися від багатьох адміністративних заходів зрегулювання валютного ринку, зокрема норми з обов’язкового продажу експортерамичастини валютної виручки та інших норм, запроваджених в тому числі і влютому-квітні цього року. Адже цей формат курсоутворення передбачає вільнуконвертованість національної валюти у «якірну» і, відповідно, жодних обмежень для фізичних осіб чи бізнесу щодо обмінувалюти чи проведення операцій, що відображаються в поточному рахунку чи в  рахунку операцій з капіталом і фінансовихоперацій платіжного балансу.

Нарешті, подібний режим значно обмежує простір дій для монетарногорегулятора в разі різноманітних шоків. Наприклад, він не може застосовувативалютний курс для боротьби із зовнішніми шоками (стрімким падінням цін наекспорт або різкими змінами потоків капіталу), а також не може виступати«кредитором останньої надії», забезпечуючи банки рефінансуванням  під час кризи ліквідності в банківськійсистемі.

В сьогоднішній ситуації в Україні режим currencyboard єдоцільним,  але за умови залученняміжнародного стабілізаційного ресурсу еквівалентного20 млрд $, а також  із їх урахуванням потенційної інтеграціїУкраїни в європейський простір, прив’язку зробити до €.