Legal Tech фронт, ти спиш?
Аналіз потреб та перспектив розвитку юридичних технологій, а також запитів користувачів на форму дистрибуції юридичних послуг.
2022 рік став насиченим подіями, змінами та трагедіями, що є закономірним результатом повномасштабного вторгнення в Україну країною-окупантом. Не хочеться витрачати дижітал-чорнила на повторення того, що ці події відбуваються у 21 столітті, що поведінка окупанта нелюдяна, і прощення не буде ніколи. Але хочеться зазначити про дуже неочевидний вплив повномасштабного вторгнення на населення України, а саме — формування юридичних потреб.
Звичайно, коли війна приходить на твою землю, не першим завданням є захист прав, але ці два роки війни показують, що потреба в захисті, роз'ясненнях та допомозі з реалізацією прав все ж зростає серед українців. І причини тут очевидні.
Внаслідок повномасштабного вторгнення українці змушені мігрувати як в межах території України, так і за її кордони, що породжує ряд правових питань: оформлення оренди, реєстрація як ВПО, зміна місця роботи, перехід на дистанційний формат роботи, оформлення довіреностей від близьких, отримання дозволів від батьків щодо дітей, оформлення заповітів, реєстрація шлюбу та, на жаль, розлучення. І інколи всі ці питання виникають одночасно. Тому населення відчуває необхідність у вирішенні цих потреб.
Це не лише припущення; цей феномен можна легко підтвердити за допомогою Google Trends. Для цього ми візьмемо найпопулярніші запити, пов'язані з пошуком юридичної допомоги: "Юридична консультація", "Юридична допомога", "Адвокат", "Юрист" та "Нотаріус", і проаналізуємо, як змінилася активність.
З очевидністю можна вбачити, що 2022 та 2023 роки в Україні можна назвати роками юридичного пробудження. Якщо сплеск активності від 10 до 16 липня 2022 року був аномальним і тривав практично до кінця серпня, то в цілому за 2022 та 2023 роки інтенсивність пошуку юридичної допомоги зросла на 15-20 відсотків порівняно з останніми 5 роками. Таким чином, має сенс детальніше аналізувати лише 2023 рік.
Висновки після аналізу пошукових запитів за 2023 рік прості: запит на правову допомогу є і він сталий; але все по черзі. Безумовним лідером серед запитів є пошук різних адвокатів: з сімейного права, земельного права, онлайн, в Києві та поруч. Пояснення такого відриву від інших записів неоднозначне. Можливо, люди не завжди впевнені, чи потрібний їм "адвокат", чи "юрист", і саме з цієї причини вони шукають адвокатів для більшої впевненості, або адвокатів сприймають як більш професійних спеціалістів. Це призводить до помітної активності в пошуках. Але загалом, розглядаючи тенденції, попит на всі запити взаємопов'язаний.
Запит "адвокат" досяг найвищого піка в січні (100%) і трохи знизився до 94% в серпні. Таку саму тенденцію можна спостерігати для запитів щодо юристів, де інтерес зменшився всього на 4% від січня до серпня. Запити щодо нотаріусів, які надають специфічні послуги, показали зниження інтересу до літа на 11%. Схожий спад спостерігається і за пошуком юридичної допомоги: інтерес почався на високому рівні в січні (100%) і знизився на 16% до серпня, досягнувши 84%. Водночас запит "юридична консультація" підтримував стабільний інтерес протягом всього року. Таким чином, українці продовжують активно шукати юридичну допомогу.
Ще одним аспектом, який об'єднує українців у їхніх пошуках допомоги — регіональний розподіл. Очевидно, що Київ є лідером серед усіх запитів, проте значний інтерес також виявляється у Харкові, Дніпрі, Львові та Одесі. Важливо зауважити, що така рівномірність не була характерною для України, якщо порівняти зі даними попередніх років.
І завершимо аналіз найцікавішим висновком: два дуже яскраві тренди — запити на допомогу онлайн та допомогу для військових. Все вірно, у всіх запитах (крім нотаріуса, звісно) виділяються популярні запити щодо отримання допомоги або послуг онлайн. Логічний висновок — в Україні зростає популярність пошуків допомоги онлайн та послуг для військових. Варто зазначити, що серед військових попит на допомогу онлайн також є значним, оскільки складно отримати консультації з передової чи військової частини.
Отже, як ми можемо бачити, Україна активно збільшує інтерес до юридичних послуг і сподівається на їхнє отримання онлайн.
Але запит на онлайн це забавка чи потреба?
Такі ж результати підтверджуються рядом соціологічних досліджень. Наприклад, соціологічне дослідження "Доступність правової допомоги в контексті воєнного стану", проведене Українським центром вивчення громадської думки "Соціоінформ" за підтримки Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні в рамках Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу. Українці, незалежно від того, чи змінювали вони місце проживання після початку повномасштабного вторгнення, вибирають онлайн-способи отримання допомоги, фактично у ⅔ випадків.
Такі ж тенденції були виявлені в соціологічному опитуванні, проведеному LinGO щодо специфіки та досвіду отримання правових послуг в Україні. Це було онлайн, що аналізувала як українці розуміють “юридичні проблеми”, як вирішують їх та що могло б спонукати вирішувати такі проблеми. Опитування було проведено в рамках проєкту “Ukrainian Legal Tech Restart” за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми "Справедливість для всіх".
Онлайн-опитування показало, що незалежно від рівня доходу та наявності або відсутності досвіду вирішення юридичних питань, перше, що роблять потенційні клієнти юридичних послуг — це гуглять, що робити. Тож інтернет знову стає каналом-лідером.
В іншому дослідженні LinGO, а саме “Аналітики попиту вирішення правових питань через мережу інтернет в кореляції з наявними соціологічними дослідженнями”, що проведено в рамках того ж проєкту “Ukrainian Legal Tech Restart”, показала що проблеми з якими стикалось населення до повномасштабного вторгнення з настання вторгнення в цілому не змінились. Наприклад, й досі одним з найпопулярніших юридичних питань в Україні є — звільнення з місця роботи, що актуально для 2,5 мільйонів українців.
І як ми вже визначили, перше що роблять наші українці — використовують Google. От і ми спробуємо побути клієнтом та починаємо гуглити "Що робити, якщо мене звільняють з роботи" і дивимось результат.
Проте результат не вражає. Перше, що ми бачимо, — це рекомендації від Work.UA, на другій сторінці пошуку у нас є роз'яснення від Wiki.LegalAid, а все це приправлено численними однаковими статтями від юристів, поодинокими відео на YouTube і навіть статті від TSN
І постає просте питання: “А де хоч якийсь Legal Tech продукт для цих людей”?
Ми могли б сказати, що електронні сервіси не є популярними серед населення, але спробуймо подивитись на реальну ситуацію. Для цього знову відкриємо дослідження центру і знову переконаємось, першим способом отримання консультації після 24 лютого 2022 року був Інтернет. Юристи займають лише 3 та 4 місця.
Цікавим є розрив між частотою консультування в органах місцевої влади та центральної влади. А цікавий він тому, що згідно з законодавством України громадяни, і не лише вони, можуть отримати безоплатні роз'яснення стосовно своїх правових питань від будь-якого органу влади, пов'язаного з компетенцією, а кількість повноважень та самих органів центральної влади в рази більше.
Але повернемось назад до Legal Tech перспектив. В дослідженні LinGo ми також можемо доповнити картину і побачити, що може спонукати українців, які пішли вирішувати свою юридичну проблему, яку мали. І результати демонструють, що незалежно від досвіду чи економічного статусу (доходу), люди готові й хочуть отримувати консультування, знову ж таки, онлайн. На додаток, наявність онлайн-сервісу важливіший фактор ніж ціна або її відсутність.
І лише легенько нагадаю, що, відповідно до даних Міністерства цифрової трансформації, сьогодні 18,7 млн українців використовують додаток Дія, що робить їх найбільш лояльною аудиторією до цифрових рішень в Україні. За даними Globallogic, станом на початок 2022 року українці є активними цифровими користувачами. На початок 2022 року було зафіксовано 28 млн українських користувачів YouTube, понад 16,1 млн в Instagram, 15,45 млн у Facebook. TikTok має більше ніж 10,55 млн українських користувачів. За даними Mastercard , 94% власників карток користується цифровим банкінгом, а за даними Національного банку України у 2022 році кількість клієнтів банків становила 79 млн осіб (у 2021 році — 72 млн осіб), з яких 68% є клієнтами фізичними особами, які обслуговуються онлайн.
Отже, різні дослідження, різні люди, але інформація однакова — українці готові й чекають онлайн-рішень для юридичних питань.
І в цьому контексті, ми можемо сміливо висловити похвалу на адресу нашої держави, оскільки ми маємо багато державних Legal Tech сервісів для вирішення повсякденних правових питань. Варто згадати лише ТОП 5 сфер: Дія (безробіття, реєстрація шлюбу та дитини, реєстрація бізнесу), Урядовий контакт центр (взаємодія з державними органами), Портал Пенсійного фонду України (трудові питання та питання щодо пенсійного забезпечення) і, нарешті, портал Державної податкової служби України (роз'яснення щодо податкових питань, сплата податків).
В деякому сенсі, держава навіть є головним гравцем на ринку Legal Tech в Україні. Проте сьогодні не про це, а про користувачів. Тому розгляньмо, як користувачі, знову ж таки, знаходять ці сервіси, з яких пристроїв і які канали переходу є найпопулярнішими.
Як бачимо, Дія є лідером за популярністю, що не дивно, оскільки Дія надає послуги на всі випадки життя. Проте повернемось до наших користувачів і подивімося, як вони знаходять основні державні Legal Tech рішення.
Аналітика показує, що основними каналами переходу на сайт є або вже знайомий нам "гуглінг", або прямий перехід. Слід відзначити, що люди, які шукають ці рішення, вже знають, що їм робити, тому ми не можемо стверджувати з абсолютною впевненістю, що всі користувачі Legal Tech лише шукають в Google або переходять за посиланням. Проте важливо відзначити, що "гуглінг" все ще є одним з важливих способів пошуку інформації.
Перед аналізом не державних рішень, також важливо зазначити про значущість мобільних рішень та адаптацію для Legal Tech. Навіть не дивлячись на те, що Дія, Урядовий контакт-центр, Портал Пенсійного фонду України, портал Судової влади та Електронний кабінет надають послуги для комп'ютерів, відсоток пошуків з телефонів є значним! А це значить, що повсякденні питання, населення як і все інше шукає з телефону.
І тепер можемо сміливо переходити до майже державних сервісів, а вірніше до Legal Tech продуктів з інформування та консультування. А це всі відомі нам ОпендатаБот, Портал безоплатної правової допомоги, Штрафи ЮА, Центр правової допомоги та Адвокати ЗСУ. Вибір цих сервісів зумовлений їх популярністю, представлення різних сфер та різницею в способі надання допомоги. Аби ми подивились на різні аудиторії. Але знаєте? Ми все одно бачимо ту саму картину — лідерство органічного пошуку та неймовірно високий рівень переглядів з телефону.
І маленький інсайт на додачу. Українці частіше за все переходять на Legal Tech продукти з Youtube, незалежно від того чи то приватний продукт, чи державний. Виключення Штраф ЮА, але тут треба відзначити їх стратегію залучення аудиторії. Тож ост маленька порада: якщо ви юрист, подумайте про свій Youtube блог.
І все ж, що нам дав це експрес-аналіз?
На мій погляд, трагічний факт: українці чекають — а Legal Tech спить.
Чому з таким потенціалом користувачів, які шукають юридичну допомогу онлайн, ми маємо лише рішення для бізнесу та моніторинг реєстрів? Чому не розвиваються сервіси з генерування документів та простого консультування?
Звісно, у нас є сервіси генерування документів, такі як RentITbot, ФінСкарга, Заява.Онлайн, FastDoc, а також окремий функціонал Правомен. Також є окремі сервіси консультування, такі як Штрафи UA, POVERTAY, StartBusinessChallenge, Fop-vs-employment-tax, а також знову ж таки Правомен та Параюристи. Проте де сервіси для таких простих кейсів, як затримка заробітної плати, де можна обійтися однією заявою до суду? Або створення драфтів договорів, заповітів, шлюбних контрактів? Заяв по типовим судовим справам? Чому немає простих сервісів з роз'яснення питань щодо працевлаштування, допомоги при звільненні, порушень прав споживачів тощо? Або сервісів допомоги малим підприємствам?
На мою думку, сьогодні створити свій Legal Tech простіше ніж коли-небудь в історії. Сьогодні є тисячі сервісів для створення чатботів на основі Chat GPT та ваших PDF-файлів і закінчуючи генерацією документа на основі заповнених у формі полів. Що може бути простіше? Придумай послугу і запускай!
Проте головною проблемою сьогодні є відсутність у самих юристів розуміння потенціалу технологій та вміння не просто надавати консультації, а будувати продумані комплексні юридичні сервіси, де не клієнт запитує питання, а юрист надає структуру та прогнозує потреби.
Legal Tech в Україні має величезний потенціал, але, на жаль, його реалізація затримується через ряд причин:
1. Брак розуміння технологій серед юристів: Традиційно юридична професія в Україні є консервативною. Багато юристів не мають достатньо глибоких знань про технології, їх можливості та переваги.
2. Відсутність співпраці між ІТ та юридичними спеціалістами: Існує певний "розрив" між цими двома сферами, який заважає реалізації ідей та проєктів.
3. Старі методи роботи: Багато юристів звикли до паперової роботи, персональних зустрічей та інших традиційних методів роботи, які, хоча й ефективні, не завжди є найбільш оптимальними в сучасному світі.
Звичайно, як членам Legal Tech ком'юніті, нам потрібно надавати освіту юристам, як молодим, так і досвідченим, актуальну на сьогодні; необхідно заохочувати партнерства між ІТ-компаніями та юридичними фірмами та демонструвати юристам та громадським організаціям переваги автоматизації. Але хотілось би, в Україні бачити створення Legal Tech сервісів не лише як частину брендінгу чи способом залучення ІТ-шників як клієнтів, це нарешті — правилом доброго тону та частиною соціальної відповідальності.
Legal Tech не лише новий тренд, але й необхідність сучасного суспільства. Україна має всі шанси стати лідером у цій галузі, враховуючи наявність величезної кількості відкритих даних, технічного потенціалу і неймовірну готовність населення до цифрових інновацій. І за умов повномасштабної війни, Legal Tech може стати відповіддю на виклики, забезпечуючи ефективність, доступність та справедливість для українців.
- Судова практика: сервітут без переговорів – шлях до відмови в позові Світлана Приймак 16:11
- Доцільність залучення експерта у виконавчому провадженні Дмитро Зенкін 13:14
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? Сергій Лабазюк 11:43
- Розпорядження майном "цивільного подружжя" при поділі спільного сумісного майна Євген Морозов вчора о 20:34
- JIT – концепція, час якої настав Наталія Качан вчора о 19:43
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева 21.12.2024 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов 21.12.2024 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов 21.12.2024 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник 21.12.2024 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1337
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 648
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 564
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 275
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? 138
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 13620
-
В Україні рекордно подорожчав часник
Бізнес 7650
-
Глиняний посуд на Святвечір: традиції, символіка та як обрати для святкового столу
Життя 4516
-
Орбан: Угорщина веде переговори щодо транзиту російського газу через Україну
Бізнес 3364
-
Королі савани, небезпечний Крейвен і поїздка, з якої немає вороття: три кіноновинки тижня
Життя 2163