У нашій країні податок на прибуток є апріорі корупційним
Як відомо, податки - це площина де стикаються приватна та державна парадигми мислення. Тому саме тут стає очевидним наскільки пострадянськім залишається мислення нашої податкової системи. На превеликий жаль, податкову систему України будують та адмініструю
Як відомо, податки - це площина де стикаються приватна та державна парадигми мислення. Тому саме тут стає очевидним наскільки пострадянськім залишається мислення нашої податкової системи. На превеликий жаль, податкову систему України будують та адмініструють ті, хто не працював в бізнесі і не розуміє логіки роботи бізнес середовища. Влада, по-суті, має інше бачення і не завжди раціональне та ефективне по відношенню до бізнесу, зокрема малого та середнього.
Основними трьома податками в бізнесі є ПДВ, податок на прибуток, та зарплатний податок. Якщо розглянути зарплатний податок, він є найбільш зрозумілим: виплатили заробітну плату – і відповідний відсоток йде в податок. Все чітко, не може бути ніяких зауважень, що щось було невірно нараховано. З ПДВ також все зрозуміло. Ось ми маємо дебет, кредит, було проплачене 20% - все зрозуміло та математично легко вираховується.
А от що стосується податку на прибуток, у нашій країні можна говорити про його неефективність. Працівник ДФС що оцінює фінансовий результат має право переглянути витрати, визнати їх неправомірними та виписати штраф.
Ми пропонуємо, щоб податок на прибуток також приєднувався до конкретної операції. Якщо власник вирішив вивести щось із бізнесу, щоб саме з цієї суми було вплачено відповідний процент. Але поки кошти залишаються в бізнесі вони не обкладаються податком. У цьому сенс ідеї заміни податку на прибуток податком на виведений капітал. Сутність всього цього – даний процес не має підлягати оскарженням. Відтоді вся система стане спрощеною, ми уникаємо дискреції (можливості чиновником диктувати свої правила нарахувань); суттєво зменшуємо корупційні ризики; та створюємо сприятливі умови для інвестицій та розвитку постіндустріальних галузей.
Ірраціональну логіку та пострадянські підходи влади до комунікації з бізнесом потрібно змінювати. Якщо «гора не йде до Магомету, то Магомет йде до гори» - відповідно потрібно аби громадськість та представники малого та середнього бізнесу проявили ініціативу. 2 роки тому коли я розпочинав роботу в Громадянській Платформі «Нова Країна», і опікувався розробкою концепції під назвою «Білий бізнес», метою якої було виведення бізнесу з тіні, з'явилася спільна коаліція авторів, яка складалася з 18-и експертних колективів. Для нас стало здивуванням що в Україні є чимало активістів, готових як волонтери працювати над законодавчими змінами в економіці. Згодом коаліція об'єднала зусилля разом з Комітетом ВРУ з питань податкової та митної політики і був написаний законопроект 3357 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації». Але політична ситуація склалася таким чином, що цей законопроект бувши зареєстрований ВРУ, не був проголосований.
Навіть минулорічна дискусія економістів та подібних до мене активістів із Міністерством фінансів практично ні до чого не призвела. Відповідно стало зрозуміло, що тільки експертними дискусіями та переговорами в кулуарах ВР та Кабміну ситуацію не змінити, потрібні інші механізми. Потрібен широкий тиск від бізнесу на ВР в цей бюджетний рік.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 167
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 50
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 13813
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 7215
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 4973
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4924
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4836