У нашій країні податок на прибуток є апріорі корупційним
Як відомо, податки - це площина де стикаються приватна та державна парадигми мислення. Тому саме тут стає очевидним наскільки пострадянськім залишається мислення нашої податкової системи. На превеликий жаль, податкову систему України будують та адмініструю
Як відомо, податки - це площина де стикаються приватна та державна парадигми мислення. Тому саме тут стає очевидним наскільки пострадянськім залишається мислення нашої податкової системи. На превеликий жаль, податкову систему України будують та адмініструють ті, хто не працював в бізнесі і не розуміє логіки роботи бізнес середовища. Влада, по-суті, має інше бачення і не завжди раціональне та ефективне по відношенню до бізнесу, зокрема малого та середнього.
Основними трьома податками в бізнесі є ПДВ, податок на прибуток, та зарплатний податок. Якщо розглянути зарплатний податок, він є найбільш зрозумілим: виплатили заробітну плату – і відповідний відсоток йде в податок. Все чітко, не може бути ніяких зауважень, що щось було невірно нараховано. З ПДВ також все зрозуміло. Ось ми маємо дебет, кредит, було проплачене 20% - все зрозуміло та математично легко вираховується.
А от що стосується податку на прибуток, у нашій країні можна говорити про його неефективність. Працівник ДФС що оцінює фінансовий результат має право переглянути витрати, визнати їх неправомірними та виписати штраф.
Ми пропонуємо, щоб податок на прибуток також приєднувався до конкретної операції. Якщо власник вирішив вивести щось із бізнесу, щоб саме з цієї суми було вплачено відповідний процент. Але поки кошти залишаються в бізнесі вони не обкладаються податком. У цьому сенс ідеї заміни податку на прибуток податком на виведений капітал. Сутність всього цього – даний процес не має підлягати оскарженням. Відтоді вся система стане спрощеною, ми уникаємо дискреції (можливості чиновником диктувати свої правила нарахувань); суттєво зменшуємо корупційні ризики; та створюємо сприятливі умови для інвестицій та розвитку постіндустріальних галузей.
Ірраціональну логіку та пострадянські підходи влади до комунікації з бізнесом потрібно змінювати. Якщо «гора не йде до Магомету, то Магомет йде до гори» - відповідно потрібно аби громадськість та представники малого та середнього бізнесу проявили ініціативу. 2 роки тому коли я розпочинав роботу в Громадянській Платформі «Нова Країна», і опікувався розробкою концепції під назвою «Білий бізнес», метою якої було виведення бізнесу з тіні, з'явилася спільна коаліція авторів, яка складалася з 18-и експертних колективів. Для нас стало здивуванням що в Україні є чимало активістів, готових як волонтери працювати над законодавчими змінами в економіці. Згодом коаліція об'єднала зусилля разом з Комітетом ВРУ з питань податкової та митної політики і був написаний законопроект 3357 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації». Але політична ситуація склалася таким чином, що цей законопроект бувши зареєстрований ВРУ, не був проголосований.
Навіть минулорічна дискусія економістів та подібних до мене активістів із Міністерством фінансів практично ні до чого не призвела. Відповідно стало зрозуміло, що тільки експертними дискусіями та переговорами в кулуарах ВР та Кабміну ситуацію не змінити, потрібні інші механізми. Потрібен широкий тиск від бізнесу на ВР в цей бюджетний рік.
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко вчора о 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар вчора о 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 184
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 139
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 101
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 84
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 71
-
Офіс генпрокурора закрив кожну третю кримінальну справу проти бізнесу
Бізнес 7023
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 4430
-
Bloomberg: Зеленський попросить у США газ в обмін на доступ до ГТС України
Бізнес 4031
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
3717
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 3032