Урядовці намагаються тишком-нишком протягнути законопроект, що створить суттєві преференції для українських олігархів-власників нафтогазовидобувних компаній.
20січня 2012 року в парламенті було зареєстровано урядовий законопроект № 9741про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання необґрунтованимвитратам бюджету. Безпосередню розробку законопроекту здійснювало Міністерствофінансів, а усі супровідні документи за кілька днів до своєї відставки підписавколишній міністр Федір Ярошенко. Як вжеповелося у чинної влади, законопроект за своїм змістом взагалі не відповідаєсвоїй назві – він аж ніяк не запобігає необґрунтованим втратам бюджету, а навпаки- створює додаткові пільги для власників великого бізнесу. Давайте детальнішез’ясуємо, який саме подарунок зробив вже колишній міністр фінансів українськимолігархам.Наданий час Бюджетним кодексом передбачено, що рентна плата за нафту, природний газ, газовийконденсат, що видобуваються в Україні, належать до доходів Держбюджету. Тобтовони використовуються для фінансування будь-яких витрат держави – починаючи відсоціального забезпечення, освіти, охорони здоров’я і закінчуючи утриманнямдержавного апарату. Проте, схоже, такий стан речей урядовців не влаштовує. Тому Кабмін пропонуєвстановити, що рентна плата за додаткові обсяги видобутої сировини врезультаті виконання інвестиційних проектів (програм) на ділянках надр(родовищах), де гірничо-геологічні умови погіршуються (важковидобувні запасикорисних копалин) або виснажуються, зараховуватиметься до спеціального фонду. В свою чергу кошти іззазначеного фонду спрямовуватимуться на державну підтримку виконання вищезазначених проектів на родовищах, що виснажуються. Тобто, замість того, щоб зарахунок таких платежів фінансувати видатки Держбюджету, держава повертатиме їхнафтовидобувним підприємствам у вигляді державної підтримки. Виходить замкнутеколо обертання коштів, від якого жодної копійки держава не отримає, тоді якзиск нафтогазових магнатів – очевидний. Прицьому з поданого законопроекту взагалі не відомо, про які саме інвестиційніпроекти (програми) йде мова. Лише зазначено, що такі проекти мають передбачатинарощування видобутку вуглеводневої сировини.Зогляду на вище сказане не виникає жодного сумніву, що від подібної ініціатививиграють нафтогазодобувні компанії, зокрема найбільші із них — ПАТ«Укрнафта», що контролюється Ігорем Коломийським, та ДК «Укргазвидобування»,яку очолює людина, наближена до Дмитра Фірташа.Доречі, за останній місяць це вже друга ініціатива, що має суто лобістськийхарактер та захищає інтереси лише вітчизняних олігархів. Так, 13 січня цьогороку набув чинності закон щодо перегляду ставок деяких податків і зборів. Окрімосновних положень, він уточнює порядок розрахунку ставки рентної плати за нафту та газовий конденсат, а саме -законзменшує коефіцієнт, на який множиться фіксована ставка ренти. Наслідок таких нововведень – зниження податку для нафтовиків всередньому на 25%. За таких обставин бюджет України недоотримає за кожну тоннувидобутої нафти близько 1000 гривень. Якщо ж припустити, що цьогоріч видобуток нафти з газовим конденсатом становитиме 2,5 мільйони тонн, то сума, яку втратить вітчизнянийбюджет виглядає загрозливо – 2,5 мільярда гривень. Фактично, це третина тихкоштів, які в 2012 році передбачили на соціальний захист інвалідів, афганців,чорнобильців, дітей війни та інших вразливих категорій. Ось така антинароднаарифметика.Тут ще варто згадати закон №4277, який парламентарівід провладної більшості прийняли наприкінці минулого року, а Президент вже встиг підписати. Він продовжуєдо 30 червня 2012 року дію закону, який передбачає списання боргів за спожитийприродний газ підприємств паливно-енергетичного комплексу – облгазів таобленерго. Фактично, влада вкотре зробила ласий подарунок олігархам на сумублизько 26 мільярдів гривень. Цілком логічним продовженням таких ініціатив малоб бути списання заборгованості населення за спожиті послуги ЖКГ. Однак, з цієюсумою можновладці не бажають розпрощатися, активно вибиваючи її з громадян.Станом на сьогодні чинна влада дійсно будує країнудля людей, проте не для більшості, а для дуже вузької та необґрунтованопривілейованої касти.
