5600: між ресурсним і лобістським

Що сталося із «ресурсним» законопроектом 5600 між 1 та 2 читаннями.

Тільки лінивий зараз не розповідає про те, що з проекту зникло оподаткування "зеленки". Мовляв, то є страшенна зрада, бо "лягли" під Ахметова і все в цьому дусі. Я як людина яка це зникнення під час голосування в комітеті підтримала, порадила б апологетам теорії ахметівської змови видихнути. Так, справді, при реєстрації проекту Уряд пропонував оподаткувати акцизним податком зелену електроенергію, яка була поставлена в електромережу, а правками до другого читання цю норму прибрали. 

Всі, хто вбачають в цьому піддавки лобістам Ахметова (і не тільки Ахметова – перегляньте засідання комітету, подивіться з яким емоційним надривом збивали зелений акциз депутати від БПП) мають придивитися пильніше і натомість побачать там непрофесійність Уряду. Пропозиція встановити акциз на "зеленку" була приречена з самого початку, якщо ми хочемо коли-небудь залучити до країни хоча б цент інвестицій. 

Всім, хто забув, нагадаю, що в червні 2020 року Шмигальта Буславець підписали з представниками інвесторів у відновлювану енергетику меморандум, де держава пообіцяла інвесторам та виробникам відновлюваної електроенергії незмінність податкового законодавства в обмін на можливість рестуктуризувати борги. І прямо вписала в другому пункті третього розділу меморандуму право інвесторів позиватися до України та вимагати компенсації і відшкодування збитків, якщо буде прийнятий будь-який закон, що негативно вплине на їх економічний стан. І щоб двічі не вставати в липні того ж року на виконання цього меморандуму прийняли ще й Закон № 810-IX, де було зазначено, що держава гарантує, що жодні зміни в законодавстві не будуть призводити до погіршення умов ведення бізнесу зеленими енергетиками. І от маючи такий букет із зобов'язань держави, ким, скажіть мені, треба бути, аби подавати проект, де всі ці домовленості порушуються? З такою політикою нашу промисловість потім жодна інвестняня не врятує. Ніхто не буде мати справу з державою, яка не тримає слова та не виконує зобов'язання, закріплені своїми ж законами. Прем'єр цього не усвідомлює, довелося Податковому комітету втручатися, хтось же в країні має піклуватися про інвестклімат для різноманітності. 

І аби закрити "ахметівський блок" одразу скажу про ренту на руду. Через активний тиск видобувників, ідеї яких постійнотранслювалися через депутатів Опоблоку – Гриб та Магомедова, при формуванні фінального тексту по оподаткуванню руди дозволили зменшувати суму ренти на вартість фрахту до Китаю та вартість внутрішньої логістики. Я ніколи не підтримувала цю ідею. Тут комітет, вимушена визнати, справді зіграв так, як вигідно власникам бізнесу, що і без цих поступок отримав надприбутки цього року. Взагалі ідея робити розрахунок показників бюджету майбутнього року та прораховувати ефективні ставки оподаткування з використанням цінових показників року, в якому фіксується десятирічний максимум, – трохи дивно, м'яко кажучи. Ми вже починаємо усвідомлювати, чим запізнення з атакою на надприбуток видобувників може завершитися. Якщо падіння ціни на руду продовжиться (а з початку листопада ціни в Китаї впали нижче відмітки у 100 доларів), замість додаткових 3-5 млрд, які хотів Кабмін, ми через пропоновану 5600 зміну системи оподаткування ризикуємо недоотримати близько 2 млрд в порівнянні з поточним роком. Видається, що зовсім скоро Кабмін прийде з пропозицією збільшити ставки і прибрати можливість зменшення суми податку на логістичні витрати. Я в проекті пропонувала збільшити ставки одразу і не робити такі великі розриви у кроках ставок, але підтримки Уряду моя ідея не знайшла. 

З дивних рентних перетворень цього проекту згадується також ідея збільшення податкового навантаження на видобуток щебеню, яка на етапі опрацювання проекту до другого читання була в робочих версіях, але до фінального тексту так і не дійшла.  

"Рейтинговим подарунком" від Уряду ("рейтинговим", бо виборцю байдуже, хто ініціатор законопроекту – крайній завжди той, хто натиснув зелену кнопку), який довелося до другого читання з проекту прибирати, стала абсолютно не пропрацьована ідея оподаткування податком на додану вартість продажів на вторинному ринку нерухомості. Спекулюючи панічними настроями, забудовники ще після першого читання влітку почали розповідати громадянам про неминучі двадцятивідсоткові підвищення цін на нерухомістьвнаслідок ухвалення 5600, це створило ажіотаж – збільшився попит на "житло до двадцятивідсоткового подорожчання", а ціни і без того стабільно зростали через ріст зарплат в галузі і ріст цін на будівельні матеріали. Аби все це не зайшло надто далеко та щоб не перекреслити попередні наші намагання створити умови для існування в Україні доступного житла, було вирішено вилучити з 5600 ці норми та фахово обговорити їх з забудовниками. Тобто від ідеї змусити сплатити ПДВ ніхто не відмовився, питання стоїть в тому, як це зробити, аби нічого не зламати. Комітет, по факту, знов вимушений перебирати на себе функцію Уряду, бо той не пропрацював публічно ініціативу і не знайшов розумний компроміс до подачі проекту, а шукати його на льоту було дуже небезпечно, враховуючи те, що мова йде про галузь, яка складає майже 3% в структурі ВВП країни.