Ультимативний гід канабісом: Від Америки 30-х до України сьогодні

І хоча дискусії навколо канабісу точаться в Україні багато років, тільки зараз питання почали обговорювати дійсно усією нацією.

Марихуана, канабіс, коноплі – у цієї рослини багато імен, в неї багата історія й неабияке майбутнє. В цій публікації роблю амбітну спробу подивитися на все, що відбувалося й відбувається навколо конопель.

Ми більше не скидаємо хворих дітей зі скелі, не кладемо вдів у могили чоловіків, не лишаємо стареньких в зимному лісі. З часом людство стає гуманнішим. Тому застосування канабісу з терапевтичними цілями буде дозволене в усьому світі, і в Україні також. 

Звісно, на цьому шляху треба зруйнувати чимало міфів й подолати багато перепон. І хоча дискусії навколо канабісу точаться в Україні багато років, тільки зараз питання почали обговорювати дійсно усією нацією. Це добре, тому що мільйони пацієнтів нарешті почуті, а голоси лікарів гучніші від голосів функціонерів МВС. Це складно, адже шум заважає відрізнити правду від домислів. 

Аби мислити критично й приймати зважені рішення, важливо відділити факти від поглядів й вивчити контекст. 

Хто і чому заборонив канабіс у 20 сторіччі? 

Є давня суперечка про роль особистості в історії. Неможливо визначити, як швидко б відкрили Америку без Колумба, чи якою була б Україна без Хмельницького. Але історію канабісу справді змінила одна людина.  

Уявіть собі ситуацію початку 20 сторіччя. На той час коноплі тисячоліттями  використовують як ліки, їжу, текстиль в Індії та Китаї, а також в Україні (з 13 століття). 1838 року першу на Заході наукову роботу про канабіс опублікував британський лікар Вільям О'Шонессі. Його американські, французькі, італійські, німецькі колеги підхоплюють тему, проводять дослідження і записують у національні фармакопеї: “позбавляє болю і судом, лікує астму і мігрені, не має побічних ефектів”. 

Світ стояв на порозі визнання медичних властивостей канабісу в офіційній науці. Але тут, як це часто буває, все зіпсував алкоголь. 

1933 року в Америці скасували “сухий закон” і численні борці з градусом постали перед можливістю залишитись без роботи. Серед них був заступник керівника антиалкогольного відділу Міністерства фінансів Гаррі Анслінгер, але його призначили очолити новостворене Федеральне бюро з наркотиків. 

Аби виправдати існування свого відомства, Анслінгер вигадав і поширив міф про шкідливість канабісу. Він профінансував пропагандистську кампанію в американській пресі та особисто написав статтю “Марихуана — вбивця молоді”. Його боротьба (треба визнати, цілком успішна) тривала понад тридцять років. 

Спочатку Анслінгер наполягав, що канабіс — це сильний галюциноген, який провокує агресію і перетворює людей на маніяків-убивць. Потім додався расистський компонент: що цей наркотик чорношкірих, яким розбещують білих. Наприкінці 1940-х Анслінгер став поширювати ідею, що комуністи за допомоги канабісу хочуть послабити американських солдатів і всю націю. Під кінець життя Анслінгер страждав на рак простати, і медичний канабіс міг би послабити йому біль. Але…

Саме під впливом цієї людини була підписана низка американських законів і міжнародних договорів, які зробили коноплі нелегальними. Ключовим для світової заборони документом стала Конвенція ООН 1961-го року, яку ратифікували 73 країни, в тому числі – Україна. 

Як наука перемогла мракобісся 

За допомогою расистських аргументів Гаррі Анслінгер зупинив всі дослідження і знищив можливість використання канабісу в медицині.

Символічно, що боротися з цілком нацистськими заборонами нам допомагають відкриття ізраїльського хіміка. 1964 року Рафаель Мешулам виділив з канабісу основний психоактивний елемент і опублікував формулу тетрагідроканабінолу (ТГК). 

За кілька років американські вчені скористалися з досліджень Мешулама і створили “Дронабінол”. Це перший препарат на основі синтетичного ТГК, дозволений у США. “Дронабінол” стимулює апетит у ВІЛ-інфікованих і зменшує нудоту в онкохворих під час курсів хіміотерапії. Відтоді з великими складностями, але з кожним десятиліттям все швидше, просуваються дослідження властивостей канабісу. 

Наприкінці 1980-х невтомний Мешулам, дай Б-г йому здоров’я, з’ясував, що наше тіло продукує власні канабіноїди. Рецептори, які на них реагують, складають ендоканабіноїдну систему (ЕКС). Активні речовини канабісу хімічно схожі на канабіноїди людського організму. Тому вони можуть взаємодіяти з рецепторами ЕКС та впливати на вивільнення нейромедіаторів у мозку. Таким чином канабіноїди беруть участь у механізмах формування болі, в імунній функції, стресі, сні тощо. 

Нині науці відомі сотні канабіноїдів, втім добре вивчені два:

• ТГК, або тетрагідроканабінол. Це, певно, найвідоміший каннабіноїд. Він має психоактивний ефект, тобто змінює свідомість – викликає ейфорію або, навпаки, тривожність. Саме ТГК допомагає хворим на рак позбавитися нудоти й болю після токсичного лікування. Ця сполука в десятки й сотні разів посилює дію опіатів, а тому безцінна для покращення останніх днів життя термінальних хворих.

• КБД, або канабідіол. В сучасній медицині канабісу тільки й розмов, що про КБД: ця сполука не змінює свідомість, має славу панацеї від усіх хвороб, легалізована у 60+ країн. Випускається у найрізноманітніших формах як БАД, найбільш цінується як протисудомний, заспокійливий засіб. 

Усі найважливіші відкриття попереду, адже ґрунтовні наукові дослідження почалися на початку 2000-х. Але ми вже маємо наукові підтвердження ефективності канабісу для лікування або пом’якшення симптомів низки хвороб.

• Рідкісні форми епілепсії
• Множинні склерози
• Синдром Туретта
• Аутизм
• Хвороба Паркінсона
• Хвороба Альцгеймера
• Хвороби суглобів і костей
• Депресії та тривожність
• Онкологічні захворювання 

З повагою до здорового глузду і критичного мислення варто зауважити: канабіс – це ліки, і як більшість ліків препарати з канабісу мають протипоказання і побічні ефекти.

• Вживання канабісу з високим вмістом тетрагідраканабінолу (ТГК) небезпечне при біполярному розладі та шизофренії. Важливо, що багато людей живуть з психічними хворобами і не знають про свій діагноз.

• ТГК протипоказаний підліткам і, звісно, дітям. Вплив психоактивного каннабіноїда на мозок, що розвивається, слабо досліджений. Там можуть ховатися небажані сюрпризи.

• Навіть у дорослих канабіс може спричиняти напади параної, аритмію, стрибки артеріального тиску, блювання.

• Взаємодія канабісу з іншими препаратами не до кінця вивчена, та вже спостерігалися неприємні для здоров’я ефекти.     

Ці ризики – ще один аргумент на користь лібералізації. Канабіс має неабиякий потенціал, але рослину потрібно вивчати. Що й роблять передові країни: за останні десять років понад 60 країн врегулювали канабіс, серед них Канада, 33 штати США, Данія, Іспанія, Німеччина, Франція, Польща, Португалія, Швейцарія, Австралія. У 2019-му Всесвітня Організація Охорони Здоров'я відправила офіційного листа до ООН, в якому рекомендує змінити статус канабісу в міжнародній конвенції, послабити регуляторну політику й дати зелене світло лікарям і науковцям.

Ринок стрімко росте, загальносвітовий попит сягає 350 млрд доларів. Чи не щодня з'являються нові лабораторні і клінічні дослідження: в фокусі науковців неабиякий потенціал канабісу в лікуванні раку, дозування, сумісність з іншими препаратами.  

Тим часом в Україні... 

Перша значуща суспільна дискусія сталася у 2019-му. Тоді 25 тисяч українців підтримали петицію щодо використання канабісу в науці та медицині, і за участі пацієнтських організацій був написаний закон “Про фундаментальне право особи на життя”. Закон підтримали близько 200 парламентарів та Міністерство охорони здоров’я. Але... Сталися вибори. Змінився президент, потім і склад Ради. З уряду пішла Уляна Супрун тощо. 

Опитування Президента 25-го жовтня цього року багато та цілком виправдано критикували, але варто визнати: питання під номером чотири спровокувало найбільш масштабне і ґрунтовне обговорення медичного канабісу в історії країни. 70% підтримки демонструє екзит пол авторитетної агенції Рейтинг, відтак маємо нове питання на порядку денному: як врегулювати? 

Чи не найважливіше зараз – не робити напів кроків і не потрапити в пастку швидкого наповнення бюджету. 

натиснить на картинку для збільшення

● Аби ліки були доступними, маємо врегулювати виробництво в Україні. Левова доля українських пацієнтів не має грошей на імпортні препарати. Наведу приклад: американський Epidiolex, яким лікують тяжкі форми дитячої епілепсії, коштує понад 2 000 доларів на місяць. Це чистий канабідіол, і українські фармакологічні компанії можуть виробити в десятки разів дешевші ліки.

● Ліцензії і податки мають бути доступними для малого і середнього бізнесу. Дорогі ліцензії й підвищені податки – це прямий шлях до монополізації, й, знов таки, за рахунок пацієнтів.

● Медичні препарати з конопель бувають різними, і мають регулюватися відповідно. Якщо в ліках є ТГК (тетрагідроканабінол – психоактивна сполука), це рожевий рецепт та контрольований обіг. КБД (канабідіол) в усьому світі регулюється як БАД, тобто виробляється і продається вільно, без контролю. Навіть неповороткий ВООЗ минулого року відправив офіційного листа ООН, в якому рекомендує КБД до вільного обігу.

● Головним регулятором має бути МОЗ. Немає жодної причини, аби функціонери МВС вирішували, хто і скільки буде страждати. Не впоравшись зі своєю роботою, боротьбою з наркомафією, вони не можуть перебирати на себе ще й функції Міністерства охорони здоров’я.

● Потенціал промислових конопель величезний, але галузь в Україні ледве дихає. Нині в країні можна вирощувати лише декілька сортів з максимальним вмістом ТГК до 0,08%. Ці коноплі геть не цікаві наркомафії (адже в них немає ТГК), втім галузь жорстко регулюють і МВС, і Держлікслужба, і МОЗ. Ці коноплі не цікаві й фармкомпаніям – з них неможливо виділити навіть цілющий КБД. Ринок промислових конопель треба дерегулювати й дозволити вирощувати промислові коноплі з вмістом ТГК до 1% – так зробили в Швейцарії.