Strange bedfellows у новій моделі українського енергопростору
Роттердам+ нібито має вимерти як клас, але схоже, у ДТЕК можуть бути ще тузи в рукаві
Необізнаному читачеві нагадую, що в України проходить досить масштабна реформа енергоринку. Ми переходимо з моделі британського пулу постачальнків на модернізовану модель, що використовується в багатьох країнах Європи, де, споживач навіть побутовий, може обирати собі постачальника енергії самостійно.
Частково, така транформація є причиною збільшення тарифів для населення і бізнесу.
У сфері електроенергії у 2016 році була запроваджена скандальна формула ціноутворення "Роттердам+", що дозволила компанії Ріната Ахметова ДТЕК уникнути регресу після товарної (зокрема, вугільної) блокади ОРДЛО.
Ця формула викликала багато дискусій у суспільному та економічному дискурсі. Навіть хост цієї блог-платформи визнав Роттердам+ топовою корупційною схемою України.
Формула припиняє дію уже в цьому році. Також у цьому році має завершитися розукрупнення обленерго, що має бути вирішальним кроком для створення нової структури енергоринку. Із головними змінами можна ознайомитись, наприклад, на сайті "Укренерго".
Нові умови функціонування енергоринку, нібито, мають вбити саму можливість появи нового "Ротердаму+", але не варто думати, що у ДТЕК закінчився простір для маневрів, адже там працюють досвідчені люди, як у сфері енергетики, так і у сфері проектування "схем".
За даними екс-члену НКРЕКП (релевантного державного регулятора) Андрія Геруса, ДТЕК готується придбати кілька обленерго, що збільшить їх ринкову долю до такої, що перевищує 50%. Є певні сумніви у стовідсотковій достовірності цих даних, бо дещо одіозний голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг зосередився у своїй діяльності виключно на критиці ДТЕК та власника компанії.
Якщо дані правдиві, то навіщо ДТЕК витрачати кошти на компанії, яких буде функціонально розведено?
В мене є занепокоєння, що це може бути пов'язано з введеням у комерційному обліку електроенергії (тобто, з боку Укренерго) "Датахабу" - нового цифрового формату контактів між споживачами та постачальниками. Зокрема, використовують данський досвід системного оператору Energinet.
Цей інструментарій потенційно виглядає дуже зручним, але питання викликає форсованість рішення створення цього інструментарію. У країні походження цей процесс відбувався десять років, та існує вже в другій ітерації, хоча за твердженням одного з локомотивів ідеї впровадження датахабу, керівника групи АКО в "Укренерго" Олександра Карпенка, там було "сім років балачок - три роки роботи".
Поєднання швидких темпів створення датахабу та набуття ДТЕК позиції, близької до монопольної на ринку розподілу електроенергії створює небезпечну комбінацію, в якій потенційно можуть розвиватися декілька шкідливих сценаріїв.
1. Звуження реального пулу постачальників для конкретного споживача в регіонах, де є значна присутність ДТЕК. Подібна ситуація із схожих причин існує протягом років у США на ринку доступу до мережі Інтернет. Дрібний постачальник не може надати прийнятних для споживача умов, і через це, домінуюча компанія може зловживати своїм становищем.
2. Швидкі темпи розвитку датахабу можуть призвести до залучення підтримки з боку фахівців з ДТЕК, що відкриває ворота для маніпуляцій із відображенням актуальної інформації та робить можливим укладання угод з оманою споживача, де ця омана виникає, принаймні формально, із технічних причин.
3. Позиція квазімонополіста малює на спині у ДТЕК "ціль", до якої можуть приходити кіберзагрози з боку агресора в рамках гібридної війни. Нагадаю, що Україна вже була потерпілою стороною у кібератаках на енергетичний сектор у 2015-2016 роках. Датахаб у цьому сценарії через рівень централізації big data може служити одним із найбільш вірогідних каналів доступу до непублічних даних про енергетичні системи України.
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький вчора о 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза вчора о 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський вчора о 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар 15.01.2026 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 15.01.2026 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 15.01.2026 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1213
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 737
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 489
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 173
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 136
-
Російська імперія народилась в Одесі? Клімкін питає Демську про майбутнє української мови
16199
-
Танкер тіньового флоту, що плив до Росії, розвернувся біля Балтики
Бізнес 4834
-
Суд арештував майно у Білій Церкві, яке Ощадбанк продав з багатомільйонною "знижкою"
Фінанси 4295
-
Порожні полиці через ажіотаж, а не дефіцит – асоціація пекарів про ситуацію з хлібом у Києві
Бізнес 4183
-
Новий фільм з Анджеліною Джолі – "Кутюр": коли прем'єра і про що фільм
Життя 2484
