Чи існують ідеальні умови для легалізації азартних ігор?
Тенденція легалізації азартних ігор у світі претендує на звання позитивного прикладу ланцюгової реакції, проте справа не в реакції чи трендах, а в сильному економічному підґрунті.
Однією з вагомих рис сильної економіки можна вважати інвестиційну привабливість країни та заохочення до співпраці міжнародних компаній.
Залучені інвестиції гарантують розвиток бізнесу, а отже і наповнення державного бюджету. Отримувати десятки мільярдів податкових надходжень — мета будь-якої держави. Що для цього повинен робити уряд? Забезпечити прозоре законодавство та регулювання сфери.
В ідеальному світі відповідальність, яку бере на себе бізнес, стаючи на шлях добропорядних ліцензійних компаній, повинна заохочуватися представниками влади. Бо саме в інклюзивному підході до розвитку економіки ховаються і причини і можливості викорінити нелегальні підприємства.
Прозоре законодавство та гемблінг орієнтована політика також важливі з точки зору боротьби зі злочинністю та захисту ігорного ринку від нечесних дій. Саме цього прагнуть ліцензійні організатори азартних ігор. І цю жагу неможливо назвати безпідставною, адже бенефіти, які отримує держава при легальній діяльності гемблінгу розповсюджуються далеко за межі одних лише податків та ліцензійних зборів.
Улюблений експертами приклад впровадження легалізації гемблінгу та його врегулювання — Велика Британія. Улюблений не тільки тому, що успішний, а й тому що дозволяє аналізувати та робити певні висновки щодо важливості сфери гемблінгу в країні. Навіть якщо не враховувати податки, сфера азартних ігор Британії забезпечує значні прибутки для держави. За оцінками видання Gazette & Herald у 2022 року ринок азартних ігор у Великій Британії склав понад £14 млн. З цієї суми £3 млн належить онлайн-гемблінгу. У цьому сегменті королівствуі належить 38,8% доходів, отриманих від азартних ігор. Ця сфера забезпечує значну кількість робочих місць, включаючи понад 100 тисяч прямих співробітників ігрових компаній, а також тисячі інших у відповідних суміжних галузях, таких як маркетинг, реклама, технічна підтримка, фінанси тощо. Потенціал індустрії сприяє розвитку сфери та приваблює все більше інвестицій. Підрахувати загальну суму залучених операторами азартних ігор інвестицій у країну доволі важко. Але про прибутковість діяльності та зовнішні інвестиції свідчать власні інвестиції цих компаній. Багато казино та беттінг-операторів інвестують значні кошти в рекламні кампанії, спонсорства спортивних подій та інші форми маркетингу, щоб залучати нових гравців та підтримувати існуючих. Наприклад, у 2019 році бетінг-оператори витратили майже £200 мільйонів на спонсорство футбольних клубів Великобританії.
Розвиток гемблінгу Сполученого Королівства під ретельним наглядом аналітиків сфери. Між тим, вихід сфери в легальне поле крокує світом великими темпами. Протягом періоду з 2018 по 2022 роки, багато країн легалізували азартні ігри або розширили свої наявні азартні ринки. Наприклад:
- Японія: У 2018 році країна легалізувала казино в межах інтегрованих курортів у рамках "Закону про сприяння розвитку інтегрованих курортів". Уряд Японії планує побудувати кілька казино-курортів, які привернуть мільйони туристів та стануть новим джерелом доходів для країни.
- США: Кілька штатів США, таких як Делавер, Нью-Джерсі та Пенсильванія, легалізували або розширили список дозволеної діяльності у сфері азартних ігор протягом останніх десяти років. У 2018 році Верховний суд США також скасував федеральний закон, який обмежував комерційні ставки на спорт, що відкрило шлях для додаткових легалізацій.
- Аргентина: Кожна провінція в Аргентині самостійно вирішує, чи буде гемблінг легальним та у якій формі. Проте у 2018-2020 рр Буенос Айрес (місто і провінція) та Санта-Фе легалізували онлайн-гемблінг і це стало прикладом для багатьох інших провінцій.
- Греція: В країні онлайн-гемблінг був дозволений законом ще з 2011 року, але закон, що дозволяв діяльність був досить недосконалим. З метою збільшити доходи держави та запобігти нелегальному гемблінгу, у 2020 році закон удосконалили. Прозоре та зрозуміле законодавство нарешті дозволило вести операторам свою діяльність відкрито та легально.
Умови, які створює законодавство країн, де ринок азартних ігор стає легалізованим, сприяють тому, що гемблінгові компанії відмовляються працювати на "сірому" ринку, тобто в тих країнах, де законодавство не регулює індустрію азартних ігор. Об’єднують ці рішення наступні причини:
- Ризик закриття: Компанії можуть бути змушені закрити свої бізнеси в будь-який момент через непередбачуваність законодавства. Якщо законодавство змінюється, то це може призвести до того, що компанії більше не зможуть працювати в цих країнах.
- Репутаційний ризик: гемблінгові компанії, які багато років працюють в сфері азартних ігор, поважають свою репутацію. Робота на "сірому" ринку може негативно вплинути на їхню репутацію в цілому, і це може відіграти важливу роль при підтримці існуючих та привабленні нових клієнтів.
- Потенційна втрата прибутку: компанії, які працюють на "сірому" ринку, можуть втратити більше грошей, ніж ті, які працюють на регульованому ринку. Це пов'язано з тим, що на регульованому ринку компанії можуть отримувати доступ до більш великої кількості клієнтів та більш високих ставок.
Зазначені причини ставати на шлях відповідального бізнесу не в змозі дати гарантію розвитку сфери у майбутньому. Наприклад, для того, щоб залучити інвестиції компанії потрібен не один рік плідної прибуткової діяльності, щоб реалізувати фінансову модель, яка стане цікавою для інвесторів. Для створення таких умов для бізнесу уряду необхідно звернути увагу на такі речі:
- Прозоре законодавство із зрозумілою податковою політикою. Важливо розробляти довгострокову стратегію, яка націлена на майбутнє зміцнення економіки, а не бажання наповнити казну тут і зараз.
- Відкритий двосторонній діалог з операторами азартних ігор. Комунікація тут має базуватися на спільному бажанні бізнесу та владу робити з країни привабливий для інвестицій регіон.
- Створення об’єктивних та рівноправних умов для всіх гравців ринку, що дозволить залучати до співпраці міжнародні компанії.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3798
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 261
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23280
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17400
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17138
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13682
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11785