Подача заяв до Реєстру збитків для України: інструкції та вимоги
RD4U є системою обліку заяв про відшкодування збитків та зберігатиме докази, що обґрунтовують ці вимоги.
Російська агресія завдала безпрецедентних руйнування та пошкодження обʼєктів інфраструктури, житлового фонду, промисловості, енергетики, сфер освіти та охорони здоровʼя в Україні. За інформацією Київської школи економіки (KSE), станом на січень 2024 року сума прямих збитків, завданих українській інфраструктурі, сягнула майже 155 млрд. доларів. Звичайно, можна впевнено казати, що з того часу вони зросли. У травні 2023 року на Саміті Ради Європи у Рейк’явіку було оголошено про створення Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U). Він покликаний допомогти постраждалим задокументувати їхні збитки та є важливим для будь-якого механізму компенсації. Йдеться про одне з перших юридично обов’язкових рішень щодо притягнення Росії до відповідальності за її дії.
Сам Реєстр розташовується у нідерландській Гаазі, а його допоміжний офіс — в Україні. Фактично, RD4U є системою обліку заяв про відшкодування збитків та зберігатиме докази, що обґрунтовують ці вимоги. Тобто завдання Реєстру — приймати заяви та опрацьовувати їх: проводити категоризацію, класифікацію та систематизацію на основі певних критеріїв. Прийнятність заяв визначає Рада реєстру.
Так, згідно з правилами до RD4U можуть бути внесені заяви про збитки, втрати чи шкоду, які
- були завдані 24 лютого 2022 року або після цієї дати;
- були завдані на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води;
- спричинені міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.
Важливо зазначити, що Реєстр не оцінює вартість завданих збитків та не призначає жодних виплат. Ці функції будуть покладені на спеціальний міжнародний компенсаційний механізм, який наразі ще не створений.
Заяву до Реєстру наразі можна подати виключно в електронній формі через мобільний застосунок "Дія", а згодом це можна буде зробити й через вебпортал www.diia.gov.ua. Для того, щоб подати заяву, потрібно заповнити електронну форму заяви в "Дії", надавши відомості про себе, завдані пошкодження або руйнування та вказати розмір збитку (за наявності такої інформації).
Реєстр збитків починає свою роботу поетапно. На першому етапі українці зможуть подати через "Дію" заяви про знищені або пошкоджені:
- приватний будинок;
- квартиру;
- дачний будинок;
- садовий будинок;
- інше житлове приміщення.
Для подання заяви треба бути власником майна, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав (ДРРП), та мати Акт про обстеження від місцевої влади. Рекомендується надавати всі відповідні докази на підтримку заяви: будь-які документи, записи, заяви, фотографії або інші матеріали, які сприятимуть обробці та розгляду заяви Реєстром.
"Дія" допоможе зібрати якомога більше інформації, підтягуючи її з інших реєстрів та баз даних. Під час заповнення електронної форми заяви, вся ця інформація відображатиметься на екрані.
Більш детальні інструкції можна знайти на офіційному сайті RD4U (https://rd4u.coe.int/uk/).
Передбачається, що згодом заяви зможуть подати й ті власники зруйнованого чи пошкодженого майна, чия нерухомість розташована на тимчасово окупованих територіях.
Пізніше з’явиться й можливість задокументувати в міжнародному Реєстрі збитків через вимушене переміщення, шкоду життю, здоров'ю, тортури та сексуальне насильство. Загалом згодом RD4U прийматиме заяви від людей, бізнесу та держави стосовно більш ніж 40 категорій шкоди.
Щодо роботи офісу Реєстру у Києві, то вона зосереджена, зокрема, на підвищенні обізнаності та зміцненні співпраці між різними зацікавленими сторонами в Україні, включаючи регіональні та місцеві органи влади, бізнес, громадські організації тощо. Тут можуть допомогти й з розв'язанням низки проблем, зокрема деякі потерпілі можуть потребувати технічної допомоги в процесі подання заяви в системі "Дія", а інші — допомоги у зборі доказів. Крім того, є жертви, які через психологічний вплив війни потребують допомоги в формулюванні свого пережитого досвіду, щоб уникнути ретравматизації.
Зазначається, що київський офіс, що виконує функції хабу, відіграватиме важливу роль й у координації обміну інформацією, в тому числі щодо доказів, з іншими міжнародними організаціями, українськими органами влади та організаціями громадянського суспільства.
Очікується подання до RD4U від 6 до 8 мільйонів заяв. Лише в першій категорії — пошкодження або знищення житлової нерухомості — Реєстр передбачає, що отримає від 300 до 600 тисяч заяв про відшкодування.
Загалом, RD4U перетворився з ідеї у практичний інструмент, став першим кроком до створення механізму, який має забезпечити справедливість та компенсацію для постраждалих від війни.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 22999
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21293
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9545
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8739
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7727