Що вбиває ринок деревини в Україні
Без ухвалення закону "Про ринок деревини" у галузі буде катастрофа
В рамках обговорення законопроєкту «Про ринок деревини» зараз багато спілкуюся з місцевими переробниками деревини з Рівненщини, Волині, Львівщини, Житомирщини - як невеликими регіональними компаніями, які забезпечують робочі місяці в маленьких громадах, так і великими виробниками з іноземним капіталом. Практично всі вони стверджують, що за останні місяці ситуація на ринку деревини критично погіршилась. Галузь уже фактично на грані катастрофи. Україна вже кілька років не має прозорого ринку деревини, а правила гри змінюються постійно. Як наслідок, абсолютна більшість компаній не може купити достатні обсяги деревини на біржових торгах.

Бізнес звертає увагу на декілька серйозних проблем:
Штучний дефіцит сировини. Переробники скаржаться на відсутність прозорого планування заготівлі і реалізації деревини. Ніхто не розуміє, скільки, коли та як лісгоспи будуть продавати деревину. Лоти виставляються на продаж без будь-якого зрозумілого графіку, що не дозволяє елементарно планувати закупівлі і виробництво. При цьому лише 20% квартальної вирубки виставляється на торги. А як продається решта? На це питання відповіді немає. Як результат, переробники буквально накидаються на кожен лот і б'ються за нього, наче він останній.
Ажіотажне зростання цін. Така невизначеність та штучний дефіцит створюють нездоровий ажіотаж. Не маючи жодних даних щодо подальших лотів, переробники змушені необґрунтовано підвищувати ціни, щоб придбати хоч якусь деревину і не зупинити виробництво зовсім. Саме цим пояснюється зростання обсягів продажу деревини в останні місяці: хоча в грошовому еквіваленті продажі зросли, у фізичних обсягах вони критично зменшились. Ще одна неприємна несподіванка може спіткати вже під час відвантаження купленого лота. Фактична вартість купленої сировини може зрости на 20-40% просто тому, що ваш лот знаходиться на так званому верхньому складі і за його вивантаження лісгоспи вимагатимуть додаткової сплати.
Закриті аукціони з пониженням ціни. Ще одне дивне явище на ринку - проведення на квазі-біржах торгів на пониження ціни, тобто редукціонів. Це працює так: що окремі покупці отримують «ексклюзивну» можливість прийняти участь в торгах з пониженням ціни, недивлячись на те, що одночасно ринкові «котирування» на цю деревину можуть бути на 10-100% вищими. Саме так окремим покупцям вдається купувати деревину в рази дешевше ринку. Але за яким принципом такі редукціони з’являються, як можна отримати до них доступ - про це ніхто не знає, кажуть переробники. Їм залишається просто спостерігати за цим дивним явищем, взяти участь вони в них не можуть. Тим часом склади законослухняних переробників пусті, а виробничі лінії простоюють.
Адміністративне навантаження. Серед інших критичних “нововведень” переробники називають обов'язковий “попередній огляд” лоту. Не важливо – потрібно це покупцю чи ні. Якщо ти хочеш взяти участь в торгах, то маєш особисто їхати до кожного лісгоспу і проводити огляд деревини лоту, вмовляти лісників підписати відповідні документи. Це при тому, що часто деревина, призначена для продажу, ще навіть не спиляна. Переробники кажуть, що більшість лотів знаходяться за межами їхнього регіону, а це означає, що їм треба організовувати поїздку кожного разу, коли на продаж виставляється потрібний їм лот. Нема акту огляду – немає допуску до аукціону. А у разі перемоги на торгах, вони знову мають особисто їхати у лісгосп, щоб власноруч підписати документи - використовувати ЕЦП там чомусь досі не навчилися. Такі поїздки є накладним навіть для великих переробників, що вже й казати про маленькі регіональні компанії.
Критичне скорочення обсягів “білої” переробки. Всі ці “новації” останніх місяців негативно вплинули на роботу переробних підприємств. Учасники ринку стверджують, що обсяги виробництва впали мінімум вдвічі, просто через відсутність сировини. Норма завантаження складу деревиною складає 30-45 днів, а зараз вона впала до 4 днів. У таких умовах невеликі підприємства опиняються під загрозою закриття - вони просто не витримують роздутих цін на сировину, витрат на логістику та додаткового адміністративного навантаження. Великі підприємства також змушені скорочувати штат, збільшувати імпорт деревини (адже на внутрішньому ринку задовольнити свої потреби вони не можуть). А деякі з них навіть думають про перенесення виробництва за кордон - за умов, що склалися, працювати в Україні стає вкрай невигідно.
Ситуація в галузі склалася справді критична. Сумлінні покупці скаржаться на несправедливість та просять забезпечити прозорість та передбачуваність продажів; інформації щодо того, хто і скільки деревини планує виставляти на торги протягом кварталу.
Запроваджена з 1 липня біржова торгівля деревиною не зробила ринок прозорішим, а деревину доступнішою для українських переробників. Хоча нам обіцяли зовсім інше. Тепер же ми чуємо лише: «Нам треба повчитися», «Ми це допрацюємо», «Ми розберемося». Не хочу давати комусь оцінок. Але така ситуація ненормальна! Не можна ставити експерименти на цілій галузі в режимі реального часу. Поки хтось буде вчитися, виправляти недоліки і шукати якісь спонтанні рішення – бізнес платитиме за чужі помилки робочими місцями.
Більшість деревообробних компаній у цьому році скоротили виробництво на 40-60%, змушені звільняти робітників. Як наслідок, держава не отримає сотні мільйонів гривень податків, митних платежів, які зазвичай сплачують ці підприємства. Сотні мільйонів в часи, коли кожна бюджетна копійка на рахунку важлива! Мене це дуже турбує, не тільки як депутата-мажоритарника, а й як заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
Але рішення є - законопроєкт 4197-д. І напрацювали ми його разом із бізнесом! Й ухвалити його треба вже цього року. Серед інших новацій, проєкт закладає максимальну прозорість в роботі всіх учасників ринку. Подання та публічність інформації щодо обсягів, оприлюднення ціни продажу і покупців деревини та виробів з неї стануть обов'язковими. При цьому всі зацікавлені сторони отримають повний і рівний доступ до такої інформації. Також законопроєкт встановлює відповідальність як заготівельників, так і переробників за невиконання умов договору купівлі-продажу.
Ці заходи дозволять витягти галузь з кризи, в якій вона знаходиться останні місяці, зберегти виробництво і робочі місця. Ринок цього справді чекає.
- Відкритий лист Президенту: час відповідальності, а не виправдань Дана Ярова 10:56
- Антикриз через фейки. Або як намагаються звести на манівці "Міндічгейт" Володимир Горковенко вчора о 23:36
- Збільшення ліміту бронювання: покрокова процедура для критично важливих підприємств Віталій Соловей вчора о 22:40
- Дві свободи України Сергій Дідковський вчора о 18:51
- Як підготувати ефективний Concept Note: структура, логіка та поради для ГО й бізнесу Олександра Смілянець вчора о 16:50
- Україна та Азербайджан: пліч-о-пліч у часи випробувань Юрій Гусєв вчора о 14:47
- Як війна змінила комерційний дизайн: гнучкість, безпека та нові стандарти простору Алеся Карнаухова вчора о 11:58
- Ефект Данінга-Крюгера: чому некомпетентні люди переоцінюють себе Олександр Скнар 20.11.2025 14:08
- Перевалюйте без паніки Євген Магда 20.11.2025 13:51
- Що впливає на податкове резидентство компанії? Ольга Ярмолюк 20.11.2025 10:00
- Бізнес, статус і подарунки без шансів: як історія родини все ще може здивувати Олександр Карташов 19.11.2025 20:02
- Коли лідер вигорів, але продовжує керувати: тиха криза в кабінеті СЕО Юлія Буневич 19.11.2025 19:16
- Захист прав військовозобов’язаних і військових: головні проблеми воєнного стану Наталія Павловська 19.11.2025 18:14
- AidEx Geneva 2025: як змінюється гуманітарна допомога – і чому Україна вже попереду світу Галина Скіпальська 19.11.2025 12:44
- Підвищення зарплат учителям має бути, але не ціною обмеження їхніх прав Лариса Білозір 19.11.2025 12:43
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом 2730
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 520
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність 137
- AidEx Geneva 2025: як змінюється гуманітарна допомога – і чому Україна вже попереду світу 98
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення 86
-
"Історичний день". Україна відходить від людиногодин у будівельних держконтрактах
Бізнес 16779
-
Мільярдери, які хочуть перемогти старіння: науковиця розвінчує три головні міфи біохакінгу
Життя 9279
-
Львів почав планувати новий район на півночі міста: запросили міжнародних експертів
Бізнес 8398
-
Casio випустила годинник AE-1700H, який підказує, коли ловити рибу
Технології 3748
-
Рубіо зламали, Келлог іде. Залаштунки плану капітуляції України від команди Трампа
1954
