Чому оцінка майна має очиститися від корупційних "прокладок"
Чого тільки не вигадують, та які тільки бізнес-схеми не просувають, щоб залізти у кишені українців.
Чого тільки не вигадують, та які тільки бізнес-схеми не просувають, щоб залізти у кишені українців. Винахідливість таких «бізнес-ідей» подекуди вражає. А умінню «бізнесменів» приховати справжні цілі і реальні загрози за хорошими, на перший погляд намірами, можна тільки позаздрити. Серед «жертв» винахідливих «бізнес-махінаторів» опинились свого часу й учасники ринку нерухомості. «Потрусити» їхні кишені вирішили через посередників, яких «ввели» в процес внесення звіту оцінки нерухомості до єдиної бази Фонду держмайна. З їх появою українці змушені були сплачувати «податок» за операції з продажу нерухомості.
Як з’явились скандальні майданчики?
У 2016 році згідно із змінами внесеними Верховною Радою до ст. 172 Податкового кодексу, Фонд держмайна зобов’язали створити єдину базу звітів оцінювачів, яку він мав наповнювати, а також контролювати правильність оцінки. Все це робилося з метою унеможливити заниження вартості майна. Насправді такий крок мав би наблизити нас до європейських стандартів роботи ринку нерухомості та справедливого оподаткування. Якби не одне але. У якійсь «світлій голові» подумали, що тут можна непогано заробляти. Тоді почалось найцікавіше. У 2018 році до процесу долучають посередників. Все, що вони робили, це просто «пересилали дані» від оцінювачів до Єдиної бази ФДМ і отримували за це кошти. До того ж немалі. За даними ЗМІ, з липня 2018 року до жовтня 2019 року з населення на користь майданчиків було стягнути понад 700 млн грн. Тобто щодня «прокладки» отримували близько 1 млн грн. Фонд держмайна видав дозвіл на підключення до Єдиної бази оцінювачів чотирьом майданчикам.
Ліквідувати електронні майданчики було одним із пріоритетних і важливих завдань. На це спрямований законопроєкт №2047-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об'єктів нерухомості. Я особисто голосував за нього від початку і до кінцевої перемоги. На жаль, першого разу більшість депутатів нашого комітету не підтримали пропозицію. Те голосування та інформація про ймовірні хабарі, які депутатам буцімто пропонували лобісти майданчиків, стали приводом для скандалу з поліграфом і спілкуванням з САП. Утім не зважаючи на це, нехай і з другої спроби, але ми таки прийшли до революційного рішення. Комітет з фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради підтримав законопроєкт 2047-д про скасування посередників при оцінюванні майна і рекомендував зробити це парламенту. І вже 12 листопада Верховна Рада прийняла проєкт закону за основу. «За» проголосували 378 депутатів.
Що буде далі?
Згідно із законопроєктом передбачається, що продавці житла отримають доступ до Єдиної бази даних результатів оцінки Фонду держмайна. Вони зможуть самостійно заходити в модуль, зазначати в ньому всі дані про квартиру або будинок і отримувати результат оцінки автоматично. Це коштуватиме для них всього 51 гривню. У разі незгоди з результатами оцінювання, продавець житла зможе залучити оцінювача і оскаржити висновки системи. А реєстрація звіту про оцінку та інформації з нього до Єдиної бази коштуватиме близько 300 гривень. Також нотаріуси матимуть доступ до Єдиної бази даних результатів оцінки ФДМ і зможуть перевіряти довідки та звіти про оцінку об’єктів нерухомості.
Чому це важливо?
Прийняття закону спрощує процес оцінки майна перед його продажем. А гроші, сплачені за оцінку та реєстрацію звіту про оцінку до Єдиної бази, будуть поповнювати державний бюджет, а не чиюсь кишеню, в яку через майданчики вже пішли мільйони гривень українців.
- Американські спонсори російського тероризму Володимир Горковенко вчора о 23:52
- Китайські електрокари та регуляторна політика ЄС: чи є шанс у Європи вийти з кризи? Олексій Гнатенко вчора о 12:47
- Перший президент США, який вступить на посаду із судимістю Світлана Приймак 10.01.2025 17:36
- Советы по обжалованию штрафов за отсутствие военного документа Віра Тарасенко 10.01.2025 17:16
- Три покарання за одне порушення – це абсурд. Маємо залишити одне адекватне Галина Янченко 10.01.2025 16:03
- Колективний договір як гарант трудових прав: практика, виклики, і закордонний досвід Дмитро Зенкін 10.01.2025 15:18
- Фактична перевірка податковою і місце її проведення Леся Дубчак 10.01.2025 13:57
- Про пенсії і справедливість… Андрій Павловський 10.01.2025 12:44
- 50% піратських сервісів – російські. Яку загрозу це становить для українців? В’ячеслав Мієнко 10.01.2025 10:00
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? Юлія Мороз 10.01.2025 09:49
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму Ірина Голіздра 09.01.2025 16:38
- Опіка над майном безвісно відсутніх осіб: як законодавчі зміни змінюють реальність? Світлана Приймак 09.01.2025 14:21
- Інновація у збереженні енергії в епоху ВДЕ Олексій Гнатенко 09.01.2025 11:37
- Міжнародна енергетична співпраця: виклики, можливості та юридичні аспекти Ростислав Никітенко 09.01.2025 11:36
- Як змінити систему, що закриває очі на насильство? Механізм захисту дітей у закладах Микола Литвиненко 08.01.2025 16:43
-
"Це будуть великі гроші". Шмигаль пояснив, чому не можна зупинити транзит нафти з РФ
Бізнес 21735
-
Таки вся Одеса за це пересварилась. Що одесити думають про деколонізацію
5315
-
Після дронів. Яка зброя може переламати ситуацію на фронті цього року
Думка 4508
-
Від волонтерства до бізнесу: як ветлікар став партнером Нової пошти у прифронтовому місті
Бізнес 4278
-
Біля берегів Німеччини втратив управління танкер із 99 000 тонн російської нафти
Бізнес 3449