Чому в Європі немає проблем з паркінгами та як вирішити проблему паркування у великих містах
Відсутність паркінгів, заставлені двори та узбіччя, а зовсім скоро ще й перші відчутні штрафи – це реалія паркування для більшості жителів великих міст.
Натомість перед забудовниками стоїть протилежне завдання – як подружити двори без авто, та одночасно створити умови для власників машин.
Віднедавна в Україні почала працювати система відеофіксації порушень правил дорожнього руху.
Уже за перші дні вона зафіксувала десятки тисяч порушень, але поки це стосується лише машин у русі.
Майже два роки тому в Україні набрати чинності нові правила паркування. Наприклад, тепер можна не чекати власника авто для того, щоб вручити йому штраф.
Досить сфотографувати порушення, а квитанцію надіслати поштою. Але правила так і не почали діяти, адже система збору інформації та фотофіксації досі не запрацювала.
Можна припустити, що це зміниться вже найближчим часом. Фотофіксація правил паркування стане частиною нової платформи аналізу інформації з камер.
Інфраструктура для збору та аналізу даних почне приймати відомості не лише з камер, але й від інспекторів та поліцейських. А решта процесу залишиться без змін.
Висока плата за паркування — менше машин
Суворі правила паркування давно використовується в Європі для стримування автомобільного потоку у великих містах.
В тому числі завдяки цьому, навіть старі європейські столиці, які так само зводились за радіальним принципом, та не пристосовані до автомобільного трафіку, не мають настільки ж великих проблем із заторами.
Це при тому, що в Парижі чи Берліні рівень автомобілізації у півтора-два рази вище, аніж навіть в Києві.
В європейських містах година паркування в центрі коштує від 1 до 7 євро.
Це дуже багато, а тому навіть люди з грошима часто обирають поїхати на роботу на громадському транспорті.
Також там розвинуті системи підземних паркінгів. Якщо тобі не вистачає пропускної здатності вулиць, не треба частину з них додатково перегороджувати машинами, які просто стоять та чекають на власників.
На додачу, громадські паркінги – це великий сегмент бізнесу.
Наприклад, великі готелі або торгові центри часто будують паркінги на декілька поверхів вниз, а за сумарною кількістю машино-місць такі стоянки перевищують потреби безпосередньо закладів.
Земля в центрі європейської столиці коштує багато – тут навіть Київ поки не може посперечатись за вартістю сотки.
Бізнес прагне максимально відбити гроші, але часто не може будувати хмарочосів через обмеження по висотності будівель.
Як наслідок, підприємці зводять об’єкти вглиб. Але якщо здати номери на "мінус третьому" поверсі було б дивно та неможливо, зробити там паркінг – легко.
Пропонуючи місця по 20-30 євро за добу, готель може отримувати з кожного квадратного метра площі такий самий прибуток, як від здачі номерів. Адже тут немає витрат на оздоблення, прибирання, зміну та прання білизни.
Також в Європі поширені паркінги у вигляді окремих багаторівневих споруд. Приватний інвестор будує парковку в місті скупчення людей.
Він ставить комерційну ціну, а люди вже самі вирішують, як вони хочуть доїхати – на авто, чи на метро. Термін окупності таких паркінгів зазвичай можна порівняти з іншими об’єктами комерційної нерухомості.
Натомість в Україні будівництво приватних паркінгів, фактично, не має жодного економічного сенсу.
Cуворість наших правил паркування компенсується повною необов’язковістю їх виконання.
Люди можуть запаркуватись де завгодно – на газоні, біля зупинки або на смузі громадського транспорту, та не отримати за це жодного покарання.
Дуже важко переконати автомобілістів паркуватись в паркінгу, навіть якщо це коштує символічних 10-25 гривень за годину.
Допоки люди зможуть незаконно паркуватись без плати та штрафів, жоден інвестор не буде вкладати гроші в розвиток зручної паркувальної інфраструктури, як в Європі.
Паркінги в будинках
Іншою є ситуація в житловому сегменті. Якщо для ЖК комфорт-класу наявність підземного паркінгу є хорошою перевагою, то в будинку бізнес-класу без великого багаторівневого паркінгу просто не обійтись.
Хоча навіть тут бувають парадокси, коли власники квартир по декілька тисяч за квадрат, та з кількома Лексусами або Ренжами, не хочуть витрачати зайві гроші на паркінг. Вони залишають свої авто на гостьових стоянках, або паркуються за територією ЖК.
Окрім дотримання інтересів власників авто, наявність підземних паркінгів дозволяє також реалізовувати концепцію двору без машин.
Для великого числа потенційних покупців це є суттєвою перевагою, коли вони порівнюють та обирають ЖК.
Особливо тренд можна прослідкувати зараз, коли через карантин люди стали більше цінувати зелені зони та інші місця відпочинку на вулиці. Звичайно, реалізація двору без машин не можлива за умови відсутності в комплексі підземного паркінгу.
Лише в економ-сегменті покупці майже зовсім не проявляють інтересу до підземних стоянок.
Собівартість паркінгу навіть вища у порівнянні з квартирою, і забудовники часто роблять їх не з метою заробітку, а для збільшення комфорту мешканців.
Натомість в економі люди не хочуть купувати додаткові 15-20 метрів до квартири, і вважають за краще залишати авто під вікнами або ж на стоянках з охороною далі від будинку.
Проте й частка такого житла постійно зменшуються – за останні роки, серед нових ЖК, кількість економ-комплексів впала з 40% до трохи більше, ніж 10%.
Сьогодні в українських містах великою проблемою є паркування. Доки не почнеться фіксація порушень та реальні штрафи, жоден інвестор з грошима та планами розбудови паркувальної інфраструктури не прийде в цей сегмент.
І хоча висока вартість паркування та жорсткі штрафи за неправильну парковку не додадуть популярності місцевій владі, це єдиний реальний метод боротьби з заторами.
Зовсім іншу картинку "світу післязавтра" показує житловий сегмент. В ЖК комфорт-класу і вище покупці хочуть отримувати двори без машин, проте із зонами для відпочинку, занять спортом та навіть барбекю.
І вже зараз багато хто з них готові платити кошти за квадратні метри не лише для себе, але й для своїх авто.
Парадоксально, але наскільки паркінги не користуються попитом серед містян поза межами їх будинків, настільки ж вони стали "must have" в нових ЖК.
Отже, в Україні саме житловий сектор можна вважати драйвером переходу від хаотичної стоянки до цивілізованої парковки.
