Здати в строк: яка допомога потрібна забудовникам
Девелоперам необхідні короткострокові кредити на рік-два під 5%, щоб ринок нерухомості в Україні не зупинився.
Будівництво багатоповерхівок, котеджів та комерційної нерухомості в умовах карантину – це нова реальність для девелоперів.
Забудовники вже перейшли на онлайн-спілкування з клієнтами, влаштовують відео тури об‘єктами, які будуються або невдовзі будуть введені в експлуатацію. Проте продаж і будівництво – це про різне.
Для того, щоб ринок нерухомості в Україні не зупинився, девелоперам необхідні короткострокові кредити на рік-два під 5%.
Станом на сьогодні будівельні компанії все ще працюють на об’єктах, і роблять це не лише в Україні.
Наприклад, всі будівництва продовжують функціонувати в Нью-Йорку та Лос-Анджелесі. Це логічно, адже будівельники виконують роботи на відкритому повітрі, а дистанція між ними складає не менше 1-2 метрів.
Проте зараз активно говорять про включення будівельних робіт до списку тих, що мають зупинитися у зв’язку з карантином.
Якщо для комерційних об’єктів це значитиме витрати на рівні до десяти відсотків від загального кошторису за увесь час простою, набагато сильніше постраждають компанії, які зводять житлові будинки.
За умов вимушеної зупинки будівництва прогнозується серйозне скорочення попиту серед інвесторів. Для компаній з великим фінансовим плечем це не стане критичною проблемою. Запасу їх міцності вистачить не на один місяць простою.
Водночас велика частина менших компаній не матимуть можливості покривати свої витрати без грошей інвесторів.
Найперше, що вони почнуть робити – це продавати квартири нижче планки собівартості, щоб лише виплатити зарплату працівникам, сплатити оренду деякої техніки та розрахуватися за матеріали.
Якщо криза триватиме більше декількох місяців, вони зіткнуться із нульовим попитом, а після скасування заборон просто не зможуть почати працювати.
До того часу в них вже не буде персоналу, проте залишаться невиконані зобов’язання перед власниками техніки, постачальниками матеріалів тощо.
Опосередковано це вплине на увесь ринок. Не секрет, що одним із великих конкурентів будівельної галузі в Україні є депозитний сегмент банківської сфери.
Ті люди, які не довіряють фінансовим установам, ймовірно, вкладатимуть кошти у квадратні метри.
Якщо частина компаній вимушено зупиняться – це позначиться на довірі до всієї будівельної галузі.
Навіть великі гравці зможуть відчути негативні наслідки у вигляді загального падіння попиту серед населення.
На цьому фоні очевидно, що прийняті в України заходи зі скасування ЄСВ для підприємців, кредитні канікули на декілька місяців та скасування пені є недостатніми.
Економіку поставили на паузу, а тому для її підтримки та запуску знадобляться додаткові ресурси.
Для будівельної галузі ефективним засобом стали б кредити під 5% на 1–2 роки.
Такі поступки для бізнесу могли б вагомо допомогти компаніям пройти через турбулентний період, пов'язаний із коронавірусом і карантином, і запобігти можливим затримкам із здачею об'єктів для частини девелоперів.
В іншому випадку мова йде про зупинку великого сегменту галузі. Також це значитиме втрату щонайменше декількох сотень мільйонів доларів, які люди вклали в житло, будівництво якого фактично призупиниться.
З кейсів на ринку зрозуміло, що навіть якщо згодом вдасться знайти тих, хто зможе добудувати такі об’єкти, перенесення строків здачі може складати щонайменше декілька років.
За прикладом інших держав можна побачити, що більшість країн вже зараз активно допомагають економіці.
Наприклад, в США прийняли план допомоги на 2 трильйони доларів.
Він включає різні напрями: від допомоги великим фірмам до виділення 367 мільярдів доларів на підтримку малого бізнесу, а також виплати по 1,2 тисячі доларів всім особам із доходом менше ніж 75 тисяч на рік.
У тому числі програма передбачає викуп іпотечних облігацій, який має унеможливити повторення сценарію 2008 року.
Навіть якщо позичальники не зможуть платити по іпотеках, частину витрат одразу забере на себе держава.
Один із великих сегментів програми – це різноманітні форми кредитування: від брідж-кредитів на чотири роки та викупу облігацій великих компаній, до кредитів малому бізнесу.
Велика Британія озвучила плани з виділення 30 мільярдів фунтів (39 мільярдів доларів) для боротьби із наслідками вірусу, з яких 18 мільярдів підуть на підтримку економіки.
Це на додачу до 200 мільярдів доларів, які направлять на викуп державних облігацій та корпоративних бондів, і зниженню базової ставки до 0,1%. Таким чином влада накачує економіку ліквідністю.
У Німеччині пообіцяли направити 50 мільярдів євро на підтримку самозайнятих громадян. Ще 600 мільярдів спрямують в кризовий фонд, 400 мільярдів з яких у випадку необхідності підуть на доступні кредити.
У Польщі вже анонсували антикризову програму на 52 мільярди доларів. Частина цих грошей буде спрямована на компенсацію 40% зарплат для працівників тих компаній, що постраждали через карантин.
Сьогодні українська будівельна галузь потребує набагато меншого рівня допомоги, аніж надають своєму бізнесу більшість іноземних держав.
Проте вона усе одно потрібна, щоб сфера змогла ефективно перейти найтяжчий етап і рухатися далі.
Найкращим варіантом є запуск доступних кредитів для будівельних фірм: короткострокових позик під 5% на 1–2 роки.
Вони допоможуть компаніям виконати свої зобов’язанням на період простою та падіння попиту серед населення, і все ж таки завершити свої об’єкти.
Враховуючи мультиплікатор економіки, така допомога окупиться навіть просто за рахунок зібраних згодом податків, а будівельна галузь залишиться одним із реальних локомотивів економіки.
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк вчора о 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук вчора о 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук 08.01.2026 15:40
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 644
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 643
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 607
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 232
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 80
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 9836
-
Аналітики запропонували інший поріг ПДВ для ФОП – 6 млн грн замість 1 млн
Фінанси 4062
-
Honda змінила культовий логотип – нова "H" з’явиться з 2027 року
Технології 3932
-
Життя при -30 °C без батарей: як традиційні системи опалення знову стають актуальними
Життя 2735
-
Як відключення світла "б’є" по психіці: чому "накриває" так сильно і як уберегти себе й дітей
Життя 2052
