Соціологія по НАТО як маркер нашої небезпеки
НАТО-соціологія як маркер: вказує на вразливі регіони і категорії громадян, де робота держави має проводитись з подвійною силою.
"Творчість" російських пропагандистів на початку 2000х
НАТО-соціологія в Україні як маркер: вказує на вразливі регіони і категорії громадян, де робота держави має проводитись з подвійною силою.
Наведу кілька деталей соціологічного дослідження Центру Разумкова "Суспільна підтримка євроатлантичного курсу України", проведеного в 2021 р.
На тлі майже семикратної переваги прихильників вступу до НАТО на Заході (77% — «за», 11% — «проти») та значної переваги в Центрі (58% — «за», 26% — «проти»), на Сході залишається більшою частка готових сказати «ні» (33% — «за», 50% — «проти»). Менш значимою є різниця між противниками (43%) і прихильниками НАТО (38%) на Півдні.
Особливо примітними виявилися відмінності між позиціями респондентів віком 18-29 років та інших вікових категорій, які проживають у східних і південних областях. Так, серед молоді віком 18-29 років частка прихильників вступу до НАТО (49%) помітно переважає частку противників (31%), що діаметрально відрізняється від розподілу думок у всіх інших вікових категоріях.
Невтішні тренди прослідковуються і в соцопитуванні "Сприйняття НАТО на Донбасі та Півдні України", проведеному Центром прикладних досліджень також в поточному році.
Так, несприйняття членства України в НАТО переважає у віковій категорії 30-39 років (34,3%), 40-49 років (43,5%), 50-59 років (41,5%), 60+ (56,2%).
В розрізі рівня освіти та рівня достатку критична кількість противників членства України в НАТо переважає в категорії "неповна середня/середня освіта" (52,1%) та в категорії доходів "часто немає грошей навіть на харчування" (64%).
Отже цільова аудиторія для інтенсивної інформаційної роботи: Південь і Схід України, вікова група 30+.
А тепер головне запитання: Хтось чув про концепцію державної інформаційної політики в галузі безпеки? Можливо, є комунікаційні плани у профільних відомств, відповідальних за євроатлантичну інтеграцію?
Мова, звісно, не про агіт-борди і рекламні стрічки. Я - про державну середньострокову програму інформування населення про безпекову політику України, адаптовану під гуманітарно-соціальні, безпекові потреби громадян Півдня і Сходу нашої держави.
Ми можемо скільки завгодно затверджувати Річні нацпрограми Україна-НАТО з десятками активностей (в «кращих» традиціях не раніше 2-го кварталу) і звітувати про успіхи у впровадженні численних стандартів НАТО, але одна з ключових ланок державної безпекової політики - інформаційно-роз‘яснювальна, викликає багато запитань. Її не відчутно. А «порожнеча», де відсутня цікава і актуальна наша інформація, за законами діалектики буде заповнена чужою, не стану нагадувати якою (RU).
Вступ до НАТО це не виключне питання Міноборони або МЗС, це на 80% цивільно-політичний процес, що охоплює економічну, політичну, соціальну, безпекову сфери. Від якості громадсько-політичного діалогу та залученості інститутів суспільства до євроатлантичної інтеграції залежить її кінцева успішність.
З моменту свого створення, НАТО приділяє важливу роль у розвитку і підвищенні рівня готовності до цивільного захисту серед країн-членів. Стаття 3 Основоположного договору НАТО встановлює принцип стійкості, який вимагає від усіх країн - членів Альянсу «підтримувати і розвивати свою індивідуальну і колективну здатність протистояти збройному нападу». Це передбачає забезпечення безперервності врядування і надання необхідних послуг, до яких належать і стійкі цивільні комунікаційні системи.
Завдання роботи з громадською думкою, донесення коректної інформації до аудиторії, різною за віком, професією і світоглядом вирішується лише за допомогою soft power. Інтегрування жителей Півдня і Сходу в культурно-інформаційний простір України є питанням національної безпеки. Час вивчати кращі практики і надолужувати втрачене.
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова вчора о 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак вчора о 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин вчора о 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк вчора о 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський 04.07.2025 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова 04.07.2025 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 04.07.2025 13:10
- Готують підвищення тарифів для населення 689
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 404
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 122
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 101
-
Що обрати замість моря – найкращі місця для відпочинку в Україні, ціни та тренди 2025
Життя 15885
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 11288
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 9604
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4395 -
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 4225