Місце дії цієї каламутної предибенції – центральний зал Київського залізничного приміського вокзалу, де розміщені каси продажу квитків на приміські електропоїзди. Через це приміщення за добу проходять сотні і сотні тисяч людей. Саме тут, із чиєїсь лихої, явно антиукраїнської волі (та звісно ж, з числа представників залізничного начальства!), розмістилася нібито зовсім невинна реклама. Ви ж зверніть увагу, назва ж яка: «У ПчЁлки»! Із залихвацьким мордоровським «ЙО» - в одній літері, у центрі слова і поняття. Щоб кожен з першого погляду зрозумів, що це відкрилася, мабуть, глибоко рашівська кухня для начебто очманіння, позаяк буцім йдеться про якусь там мережу кав’ярень. Але, наголошую, ніде не вказано жодної адреси закладів того таємничого вулика. А ніби в насмішку – поруч виставлені розцінки кави.
При чому два великих плакати реклами висять в одному залі – біля дверей і дещо далі.
Мимоволі згадую, як у світовій історії щось подібне уже було. Тоді, цитую з Вікіпедії: «Над усією Іспанією безхмарне небо» — на думку деяких джерел це пароль (позивний) до початку військового заколоту проти Другої республіки в Іспанії, вжитий 18 липня1936 р. в передачі радіостанції, розташованої в іспанській Північній Африці (називають Сеуту, Мелілью, Тетуан), котрий послугував сигналом для одночасного спільного виступу військових по всій країні, і що стало початком громадянської війни 1936—1939 років…»
Коли я знімав на смартфон ці два плакати-виклики, бо по Києву нині вже фактично не зустрінеш російськомовної реклами, біля мене зупинилося два молодих чоловіки. Стали вголос міркувати над тим, як це все розуміти, і один висловив здогад, що це, швидше за все, якийсь сигнал для когось. Власне, для тих, хто прибуває з різних кінців України приміськими поїздами.
Тітонька, яка слухала їхню розмову поруч зі мною одразу знайшлася:
-Це певний сигнал для московської попівської швалі, яка буквально заполонила цими днями Київ. Я навіть бачила, - запевнила вона, - як під цими плакатами ошивалися дві черниці. Мабуть, зустрічали чорні бджілки своїх трутнів із поїздів…
Не знаю скільки правди в цих словах, а те, що ця реклама має бути атакована активістами Київського відділення Української Галицької партії на чолі з Андрієм Смолієм, то це точно. Як же ж можна допустити, щоб на залізничних воротах столиці вже декілька діб спокійно висіла рашівська реклама?! Це точно – неподобство? Треба запитати за одне й керівників залізничного вокзалу міста, хто дозволив встановити цей ворожий вулик у касовому залі, фактично у його ресепшні.
