За злочини проти України лише гладять по голівці

Дивна політика поблажливості за злочини проти держави тільки стимулює сепаратизм і колаборанство.

Сьогодні, як велику перемогу України над східно-донецькими вурками і всім злочинним «руським міром», який вдерся на наші терени, в національних ЗМІ подається інформація про начебто застосування міри покарання до одного з організаторів референдуму в Донбасі (йдеться про місто Щастя Новоайдарського району Луганської області, 2014 року). Ця навіжена, по їхньому – «оголтєлая» активістка, бігала по мітингах, дерла горло та, даруйте за відвертість, вискакувала з рейтузів за дАрАгого Путіна і Рассєю, а ставши головою так званої виборчої комісії, на свій лад малювала «результати волевиявлення щастівців». Подавала такі дані, які треба було на горі…

Але дивіться, зверніть увагу, який заголовок приліпили журналісти так званого Інтернет видання «Українське право», котре розповсюдило новину: «Покарано «очільницю» виборчої дільниці «референдуму ЛНР».

За правилами українського правопису те, що береться в лапки – окрім прямої чиєїсь мови, або текстового запозичення наяву піддається сумніву. Чи не так, колеги? Тому з їхніми другими лапками в цьому реченні все, власне, зрозуміло: насправді ніякого референдуму не було. Скільки бандити сказали намалювати у «протоколах виборчої дільниці» таким соратницям, як любителька МАскви злАтАглавой, стільки вона й накреслила. Але чому сумніву піддається поняття «очільниця» виборчої дільниці зовсім не зрозуміло, позаяк судом встановлено, що вона насправді такою була. Чи не так? А ось те, що слово «покарана» написано прямим текстом і без лапок сумніву, це, гадаю, повна дурня. Бо ж чи покарана ця утаємничена «ВОНА»?

Найперше виникає запитання: а чому не вказується прізвище особи? Адже злочинниця засуджена за вельми важкою статтею ч. 2 ст. 110 КК України (умисні дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, направлені на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України). І ось цю рашороту гидоту засекретили. Замість того, щоб судити публічно, зібрати в залі суду всю їхню так звану «виборчу комісію», публічно вияснити, хто і як приписував голоси за «руській мір», за прихід на Донбас «бурятських і чеченських механізаторів та шахтарів», і до абсурду «гуманний суд» так покарав, так уже «закатував» московитську прихильницю, що всі кури в Донбасі вже он скільки днів сміються.

Луганська прокуратура такий кульбіт учинила, виправдовуючи  «активістку рефернедуму», що аж голова йде обертом від того пустослів’я. Вона (не подумайте бува що йдеться про Ю. Тимошенко), дуже тісно співпрацювала зі слідством. Луганська обласна прокуратура, аж бризкаючи слиною бадьоро проголошує: «було враховано, що підозрювана під час досудового розслідування повністю визнала свою провину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, щиро розкаялась та активно сприяла розкриттю злочину та викриттю інших співучасників, і між нею та прокурором затверджено угоду про визнання винуватості». 

Тоді дозвольте поцікавитись: а який же результат цього співробітництва? Що, можливо, когось іншого з членів посібників рашобандитів притягли до відповідальності за подібні діяння, за участь в афері з липовим « всенародним волевияленням»? Не чути, не видно. І навряд чи колись засвітиться ще будь-хто, якщо прокуратура так старанно затирає обличчя ворогів українців в середовищі наших громадян. Це на користь кому робиться – Україні чи раші?

Читаємо далі: «Активно сприяла розкриттю злочину».

Дозвольте уточнити: це ж якого? Хтось чув, читав, почув, що результати того явно сфальшованого референдуму бодай по одній цій виборчій дільниці оприлюднені? Чи можна тепер, після рішення суду дізнатися, а скільки ж людей насправді прийшло, було зігнано бойовиками до виборчих дільниць, і що «члени виборчкому намалювали» у так званих своїх підсумкових протоколах? Хто платив і з яких коштів людям за старання на зраду Україні? Хто і як контролював цю аферу? Чому народ на п’ятому році після події (травень 2014 року) не може, не має права знати цього?

Дурновата, скажу я вам, друзі, державна таємниця…

Ось із цього, пані та панове, й починався і активно продовжується розвал України. Чотири роки тому бандити Януковича постріляли активістів Майдану. «Орли Порошенка», які є вихованцями тієї ж «ригівської» школи антиукраїнства тепер з усіх сил, за допомоги Ю. Луценка, скривають убивць патріотів. Бо у владі залишилися всі ті самі люди, котрі були до 2014-го,  якщо вони, звичайно ж, люди.

Тепер для відводу очей начебто карають тих, хто все робив для того, аби московіти прийшли в Донбас, буцімто легітимізували їхню агресію на Сході якимось «референдумом». Але ця паршива вівця із Щастя, котра нам відома лише під прізвиськом «ВОНА», знаєте, як наказана? Суд виніс вердикт, як повідомляє прес-служба Луганської обласної прокуратури, присуджено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України строком на 3 роки.

Одне слово, ця рашомовна коза завтра може успішно займатися тим, що вчиняла у травні 2014-го. Це й сигнал для багатьох інших: мовляв, беріть приклад з «НЕЇ». За розвал України ніхто не карає. Українці – бездарна малосвідома, аморфна маса, нездатна захистити свої національні інтереси. А їхня правова система найліберальніша у світі. Чи можна за такого безладу побудувати державу? Та ще й тоді, коли вороги і в хаті, і під вікнами, і на порозі…