Які ж нам преспективи видні в Європеському футболі?
Після блискучого, феєричного другого тайму донецького "Шахтаря" у Харкові 21 лютого ц.р. проти справді грізної "Роми", київський матч "Динамо" із грецьким клубом наступної доби створює такий дискомфорт у душі, наче після крупної п'янки - хочеться піти і скупатися, старанно вимити руки з милом. На зеленому у снігу полі перед нами постало брудне і огидне дійство впродовж двох годин. Після зими перед Україною з'явився не козирний столичний, спортивний колектив, а явне недорозуміння. І справді було б правильно, сповна заслужено, якби в наступний руанд Ліги Європи вийшов сильніший, достойніший суперник киян - клуб АЕК із Афін.
Понад пів віку вболіваю за клуб "Динамо", але вперше за цю історію футбольних змагань значно вище, після перегляду зустрічі, ставлю суперника. Можливо, що з образи за такий жахливий рівень спортивної, виконавської майтерності футблістів "Динамо" на полі, за бездарність тренерів і виконавців їх волі. А ось уже хто справжні льви, борці за перемогу були на газоні, так це футболісти, які грали у жовто-чорній формі. Нинішнє ж "Динамо", як мені видається, - це якесь справжнє недорозуміння на полях Ліги Європи. Київські футболісти забули про техніку володіння м'ячем, комбінаційність гри... Та все забули краще, що завжди нам несло колишнє зіркове "Динамо"...
Тепер, що не пас, то в ноги супернику. Наче вони їздіть по закордонах і тільки цій бездарній справі й навчаються...
Іноді складалося враження, що футболістів у жовто-чорній формі на полі знаходилося значно більше. Всі підбори м'ячів у них... Вони рухливіші, активніші, агресивніші. Постійно в атаці. А білі - розгублені, перелякані хлоп'ята, котрі не знають, що потрібно робити з м'ячем...
Рівень же підготовки наших спортсменів, їй-право, дорівню плінтусу районної команди з якогось там Крижополя. Один-єдиний гравець високого рівня був на полі - Микола Морозюк.
Ну погодьтесь, що найгірше враження постійно справляє жахливий костолом, психопат - Денис Гармаш. Його і минулої гри в Афінах, і вчоа увечері потрібно було нагороджувати червоною карткою, просто видаляти з поля і це булоб цілком законно і логічно, а головне - справедливо. Він грає надзвичайно небезпечно, просто таки страшно для суперників - Мабуть, випадково нікого не покалічив, нікому не завдав переломів. Програючи в усьому - техніці, швидкості, він "гасить" супреників силовими, больовими прийомами, хватаючи за футболки, руки, шию, підставляючи ноги суперникам. Все це варте лише одного - повної дискваліфікації. І найголовніше - він, наскільки відомо, не піддається ніяким вихованням-перевихованням, така тупа і бездарна манера гри. Як і поведінки також...
Я просто дивуюся, як головний тренер виставляє таке недорозуміння на вельми відповідальну гру. Тим паче, якщо у нього, А. Гармаша, ще з попереднього матчу є жовта картка. Він же ж лишень забачить м'яч у ногах суперника, кидається на спортсмена, як бик на червону ганчірку, не володіючи технікою відбору круглого за правилами гри, голодним крокодилом стрибає на футболіста. Я ні скільки тут не перебільшую, придивіться за грою цього "великого і хваленого майстра". Минулого вечора він неодноразово ставив усю команду на грань повного провалу, надаючи право судді матчу його банально видалити з поля за грубість, за хуліганство. Це не футболіст високорангового футбольного клуба, а банальний садист із підворотні. Невже комусь цікаво дивитися на "фінти" такого?
Манера гри супреників обох українських команд (і в Харкові, і в Києві) була фактично одна й та ж сама, від першої ж хвилини йти в атаки, з усіх сил тиснути на суперника, не давати йому опам'ятатися. Відтак, у цій дрімучій суматосі забивати переможні голи. Але як же ж тонко, у другому таймі, все розставили по своїх місцях донетчани, додавши у швидкості, агресивності, техніці володіння круглим, розклавши, у підсумку, на лопатки гонорових римлян. А в киян - два бездарних, валідольних тайми. Один гірший іншого. Було схоже на те, що тренер у перерві забув провести настанови, здійснити перестановки модуля гри.
Справді, згадаймо й про тренера. Що це наставник такий, якщо головним своїм завданням він вважає (сам же ж заявив про це якось) - провести турнір динамівських команд - Москви, Києва, Тбілісі, Кутаїсі, мабуть, ще й Конотопа... Білорус, друзі - це совковий діагноз навічно... Цією мрією він довів свою повну ущербність. Добре хоч не заявив, що все це має відбутися під патронатом Путлєра чи Лукашенка...
Прикро й образливо, навіть тоді, коли "Динамо", начебто, й виграло за сумую двох матчів. Адже сезон лише розпочинається. Далі точно буде повний ступор...
