Чого не побачив «Меморіал» на Донбасі? Захворів "кисєльовщиною"...
УсяРосія, немовби розтривожений вулик, наповнена одним ненудним словом -«Україна». А та, немов би гонорова дівка, виплекана у м’яті й любистку, задвадцять три роки незалежності, зібралася до паничів в Європу. З Кремля строгийнаказ: «Не пущать, или...придушить!»
Щозалишилося від тієї частини Донбасу, де на якийсь час запанував крутий їхній табожевільний «руській мир» добре видно з фото і вербальних картинок,представлених на Інтернет ресурсі сайту міжнародної радіостанції «ЭХО Москвы»членом Ради Російського правозахисного центру «Меморіал» Олегом Орловим,озаглавлених «Гуманітарнакатастрофа в Первомайську». Це про той наш Первомайск, що під Луганськом.Біда, розруха скували місто, довкруги страждання ні в чому не винних людей,обстріли житлових районів, загибель мирних громадян. Усі ці неймовірні жахи насвітлинах.
Хтож відповідальний за цю трагедію, з точки зору московського історико-проствітницького«Меморіалу»? У кількох місцях пан Орлов чітко вказує: Первомайськ Луганськоїобласті знищила артилерія української армії. Ще начебто побіжно, спрокволазгадується: стріляють і ополченці, і російські військові. Напевне, соромно булозаперечувати очевидне.
Алеодначе, як можна зрозуміти, на думку представника правозахисників ізбілокам’яної, героями ситуації в Первомайську, все-таки є... козаки. Якрозповідає автор, вони в літню спеку носили воду в підвали, де знемагали від спрагилюди, ховаючись від нагальнихобстрылыв. А нині люди в папахах і при нагайках при ньому, О. Орлову, буквально «скреготали зубами» з приводу того, щомісцеве населення не отримує гуманітарної допомоги, яку присвоюють собісамозвані вожді ЛНР у Луганську. Що добігають кінця запаси продовольства вмісті, а зима ще на самому своєму початку. Страшно подумати, що буде далі…
Читаємов блозі: «Міська влада в особікоменданта-мера-козака Євгена Іщенка та його соратників намагається якосьпідтримувати в місті життя. Козаки організували шість їдалень, у кожній з якихщодня раз на день близько трьохсот людей годують безкоштовними обідами».
Надоказ цього, у блозі представника московского «Меморіалу» розміщені фотооголошень, де зображено, як саме козацтво запрошує громадськість до страв. Якроздає безкоштовно хліб на вулицях. Просить приносити виделки з собою, оскількиїсти ложками, мовляв, не естетично ...
Хоча,зауважу, нагодувати триста осіб у місті, де ще рік тому мешкало понад 38 тисяч,а сьогодні, за твердженням автора публікації, знаходиться до двадцяти тисячосіб, це сущий дріб’язок. Піар, та й годі ...
Алевиглядає все одно аж надто зворушливо, хвилююче. До тих пір, поки не поставишпитання: а що, власне, за козаки в Первомайську, звідки вони тут взялися, що щеза якийсь комендант-мер міста? Ось десятиліттями жили люди на цій українськійтериторії, дітей ростили, весілля гуляли, один до одного в гості ходили, а тутраптом з'явилися якісь лахматі, нечесані козаки і все зруйнували, зламали,розтрощили. Зробили людей безхатченками, голодними, а тепер хліб їм роздають, якмилостиню ... Рятівники цапові, якщо не сказати смачніше, яким варто відрізативсе, що висить…
Апотім, як бачимо, приїхали турботливі люди з Москви, з самого російського«Меморіалу» і помітили, що все йде не так добре, як, напевно, хотілося б. Їжідля тих, хто залишилися в живих в Первомайську катастрофічно не вистачає. А щовже говорити про тепло, про житло в напівзруйнованому, розгромленому місті, прозатишок хоча б для дітей, стариків. Пожаліли гості коменданта-мера-козакаІщенко, звернулися, як пише пан Орлов, «доУповноваженого з прав людини в Росії і в Раду з прав людини при Президентові РФ»по допомогу. Мовляв, посприяйте героям-козакам, славним лицарям ВійськаДонського, а сам вони захопили частину Луганщини, у благородній справі.
Чине пора вже й запитати: а при чому тут, власне, Москва, Президент Росії доукраїнського шахтарського Первомайська? І як це все в'яжеться з тим, що першіособи Кремля навідріз відмовляються погодитись із тим, що в нашому Донбасіорудують російські окупаційні війська, що Росія безпосередньо винна вгуманітарній катастрофі Донбасу? Хоча бачить подібне і знає про цю жахливу окупацію,з елементами геноциду проти українського населення, фактично весь світ.
Щобзрозуміти що насправді відбувається на загарбаних московітської воєнщиною земляхукраїнського Донбасу, варто бодай заглянути до блога Олега Ярчука, який,напевне, найбільш фахово веде хронікивтрат Російської Федерації в війні проти України. За його даними, станом на26 грудня 2014 року Московія втратила в нашому Донбасі убитими 4922 вояків, ще1449 – поранено, 2644 – пропали безвісти.
Невжев усі часи вельми чутливий до людських бід російський «Меморіал», до складуякого входять такі чесні люди, як Сергій Адамович Ковальов, до речі, уродженецьукраїнської Сумщини, може закривати очі на таку біду?
ПротеОлег Орлов у своїй публікації надто легко робить висновок про те, що можливодесь і є серед ополченців і російські найманці в розгромленому війною Донбасі,але місія «Меморіалу» таких нібитозовсім не зустрічала під час своєї інспекції. Мабуть, їздили з зав’язанимиочима. А якщо на мене, то рашівець Орлов явно тулить дурного до плота і Бога не боїться. Оні жє всє такіє отчаянниє і смєлиє, непрємєнно брєхлівіє рєбята...
Зйого публічного матеріалу випливає, що це місцеві люди, буцімто, насамперед,шахтарі, бо їх тут мешкає найбільше - тисячі, самі зруйнували все своє життя -порозбивали власні будинки і лікарні, школи і дитячі установи, розграбувалимагазини і пекарні, прирекли свої міста та села на голодний мор. І ось тепер їхрятують брудні, немиті російські козаки, які взялися тут невідь звідкіля.Начебто з неба впали. І їм потрібна особиста підтримка товариша Путіна.
Чине правда, дивина!? Влаштували донбасівці немовбито якесь масове, з точки зору московського«Меморіалу», харакірі. Напевно, ніде в світі подібного ще не траплялося. Тоді виходить,що й українські батальйони патріотів воюють з примарами.
Гаразд,був би пан Орлов вільний письменник, нехай би вже фантазував в волю,підлаштовувався під хворобливий політичний струмінь з Кремля. Але ж це всеговориться від імені міжнародного, підкреслю, правозахисного центру «Меморіал»,у святість слів, якого всі звикли непохитно вірити. А тут така лицемірнабрехня, на догоду московським правителям, що вуха в’януть. І так учиняють хвалені московські... правозахисники...
Закінчуючиці нотатки, подумав. А що якби у складі делегації московського «Меморіалу»перебував і член Ради цього центру, український правозахисник Євген Захаров ізХаркова. Росіяни до речі, там вельми пишаються тим, що він входить до їхньогокерівництва. Це, до речі, дає право організації називатися міжнародною.
Щотепер робити пану Захарову? Озвучувати свою окрему думку щодо подій у Донбасі,чи може взагалі вийти з того історико-просвітницького об’єднання, яке забувшипро своє головне призначення – бути проповідником гуманізму, записалося добезкоштовної брехливої прислуги з активної пропаганди згубної, антиукраїнськоїполітики Володимира Путіна?
І чому, до речі, мовчить, нічого не заявляє з цього приводу український "Меморіал"? Невже пропустить усе мимо вух і очей?
