"Воинствующая пошлость" та шлях до миру

Мінські угоди перетворились з механізму врегулювання ситуації на Сході України на платформу політичної боротьби, в якій обидві сторони демонструють цинічність на грані фолу

Мене часто звинувачують у двомовності, але є фрази, які не можливо вимовити українською, і не загубити зміст. Тож ефір п’ятничний Савіка Шустера, я по іншому назвати не можу. Президенту у студії створюють настільки тепло-солодку ванну, що жарко і приторно стає будь кому із наявністю критичного мислення.

Тут тобі і стиль який має підкреслити героїчність образу маленького Наполеона, часів звитяг під Тулоном. І відсутність інших гостей в студії, під час ЗЕпромови, щоб ніщо не відволікало глядача від героїчної та сонцеподібної постаті борця за мир. Відеоряд  з «людьми Донбасу» з-під Станиці Луганській, де люди зі сльозми на очах розповідають, як люблять Україну. І розповідь про репрезентативність всього населення України в студії, що особисто в мене, як людини, яка починала свій шлях в масовці Шустер Live, викликає гомеричний хохот.

Втім, хто платить, той і встановлює правила гри.

Що ж до промови Зеленського, то я нарешті почув конкретні тези, які може мені і не подобаються, але хоча б дають натяки на ЗЕбачення ситуації в країні:

- Зеленський хоче миру на умовах повернення територій;

- Текст «формули Штанмайєра» буде імплементований в текст «Закону про особливий статус ОРДЛО» лише після виведення військ та роззброєння незаконних збройних формувань, перед виборами в ОРДЛО;

- Зустріч в «норманському форматі» - це вже перемога;

- Зеленський вірить в те, що Путін хоче миру;

- Починає прогресувати хвороба Порошенка у вигляді «егоцентричності», занадто багато «Я» в промові;

- Спочатку контроль над кордоном, потім вибори;

- Представники «Донбасу - ОРДЛО» та ВПО мають бути представлені в тристоронній контактній групі;

- Вибори в ОРДЛО мають проходити спільно з місцевими виборами восени 2020 року.

- Амністія буде.

- Зміни в Конституції будуть

Тобто, за великим рахунком, Зеленський розуміє, що не може вийти за межі «Мінських угод», і сил для їх зміни, в нього поки що немає.

Виступ Парубія, доволі складно аналізувати, як доволі складно зрозуміти здібності флюгера, який повертається за вітром. Прослухавши весь псевдопатріотичний чьос, я звернув увагу на найбільш цікаві моменти:

- Майдан – це голос народу, тому не бійтесь його (авт. – у той же час всі хто вимагали майдан попередні п’ять років, це агенти Кремля);

- Ми відмовились від російського газу (брехня);

- Ми збудували енергонезалежність (нісенітниця);

- Спочатку виведення військ і роззброєння НЗФ формувань, ОБСЄ бере контроль під кордон, а потім миротворча місія ООН входить в Україну (Ну тут офігєлі, і ОБСЄ, Радбез ООН і здається навіть Порошенко з Клімкіним);

 М.Саакашвілі, в якого є лише досвід втрат територій:

- Майдан, то гра в інтересах Путіна.

- Поразка ЗЕ – це поразка України.

- Моліться і поборетеВиступ Л.Кравчука:

- Опозиція Президенту заважає Україні

- Попередники понапідписували, а тепер те що підписали називають зрадою.

Виступи інших політиків і не дуже не слід розгляда, адже вони не вносять навіть статистичної похибки своїми діями та бездіяльністю.

Як висновок, я б зазначив, що команда Зеленського із допомогою Савіка Шустера зробила гарне шоу. Зеленський досі боїться гострої дискусії з опонентами. Позиція та тези Руху опору капітуляції, квола, і до кінця не зрозуміла навіть їм самим.